Науковці дослідили мікробні пошкодження фресок Софії Київської, щоб зберегти пам'ятку

Українські мікробіологи разом з іноземними колегами дослідили мікробні пошкодження фресок Софії Київської і планують розробити ефективні способи збереження національної пам’ятки.

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Національної академії наук України, передає Укрінформ.

Як зазначили у НАНУ, останніми роками на унікальних стародавніх фресках Софійського собору в Києві – національної пам’ятки архітектури XI ст. і перлини світової культурно-історичного надбання – з’явилися плямисті ураження.

“За допомогою сучасних методів дослідники виявили, що домінантними колонізаторами фресок є плісняві гриби, які існують винятково за зниженої вологості повітря. Ученим вдалося встановити, що, утворюючи органічні кислоти, ці гриби здатні руйнувати мінеральну основу фресок, розчиняти її основний мінерал – кальцит – та інші її складники й одночасно переосаджувати вивільнені метали, формуючи вторинні біомінерали грибного походження. Наприклад, у плямах знайшли численні кристали вторинного біомінералу – малату кальцію. Це доволі рідкісне явище, яке може слугувати специфічним мінеральним маркером активності пліснявих грибів у місцях пошкоджень”, - йдеться у повідомленні.

Підкреслюється, що дослідження тривають, і на основі отриманих даних науковці планують розробити ефективні способи боротьби з мікробним пошкодженням унікальних фресок Софійського собору та консервації національної пам’ятки.

Згідно з повідомленням, дослідження проводили науковці Національної академії наук України під керівництвом провідного наукового співробітника відділу фізіології промислових мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Заболотного НАНУ доктора біологічних наук Марини Фоміної спільно з іноземними партнерами, передусім із Лондонського природничого музею (Велика Британія).

Як повідомлялося, у Софійському соборі знайшли мощі київського митрополита Рафаїла Заборовського, які вважалися знищеними радянською владою.