Ліверпуль до Євробачення-2023 заговорив українською
У рідному місті знаменитого гурту «Бітлз» про війну в Україні розповідають Джамала, вуличні Соловейки та переміщені діти…
Через постійні загрози російських обстрілів в Україні, після перемоги з піснею «Стефанія» гурту Kalush Orchestra на минулорічному Євробаченні – нинішнє відбудеться у британському Ліверпулі. Там з початку травня уже представлені різноманітні проєкти про Україну, які змушують місцевих мешканців захоплено ділитися враженнями. «Соловейко – співоча пташка! Саме цей прилетів з Криму», – так відгукується про одного з дванадцяти великих птахів з орнаментом, які представляють регіони України, магістр архітектури Ліверпульського університету Астеріос Агкатідіс. Вразило незвичне оздоблення дивовижними птахами звичних маршрутів і викладачку Джуді Леннон: «Дійсно милі, їх варто подивитися». У старому британському місті, батьківщині легендарного гурту «Бітлз» наші птахи наче співають про чудові Карпати, поруйновані російсько-українською війною Чернігів і Харків, Маріуполь, Херсон, Миколаїв, Схід України…
160 МЛН ТЕЛЕГЛЯДАЧІВ ПОБАЧАТЬ УКРАЇНУ ЧЕРЕЗ ЛІВЕРПУЛЬ
Рік тому, у травні, Олег Псюк, засновник і фронтмен гурту-переможця Євробачення, зі сцени пісенного конкурсу в італійському Турині закликав: «Я прошу кожного з вас, будь ласка, допоможіть українському Маріуполю, допоможіть Азовсталі прямо зараз!» Організатори телеконкурсу, який від початку проведення у 1956 році позиціонував себе аполітичним, міг навіть дискваліфікувати учасника за таку заяву. Утім, в усталені норми внесла свої зміни кривава й неправедна війна, розв’язана росією проти України і реакція світу на неї. У гугл-трендах пошук за запитом «Азовсталь» після заклику у прямому ефірі «Євробачення» зріс у кілька разів.
Український гурт Kalush Orchestra став третім за роки відновленої Незалежності переможцем Євробачення. Двічі конкурс проходив у Києві: у 2005 – після переможних «Диких танців» Руслани Лижичко та у 2017 – після тріумфу Джамали з піснею про трагедію депортації кримськотатарського народу «1944». Утім, ніхто не ризикнув проводити масштабний міжнародний пісенний захід в Україні у 2023-му. Ще у липні 2022 року Європейська мовна спілка (ЄМС) та ВВС повідомили, що нинішній конкурс через російсько-українську війну відбуватиметься у Великій Британії, представник якої посів друге місце.
Тепер, перед фіналом, з початку травня упродовж двох тижнів у Ліверпулі стартують почергово 24 події, з яких 19 створюють спільно британські й українські митці. Кілька проєктів ЄвроФестивалю охоплюють не лише Ліверпуль, а й одне або кілька українських міст. Упродовж тижня, коли триватиме Євробачення, десятки британських амбасад разом з українськими митцями, музикантами, письменниками у різних куточках світу проведуть заходи, присвячені Україні, каже перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
«Британія виділила 3 млн фунтів стерлінгів для того, щоби ми могли провести українські проєкти, щоби Україну бачили, про Україну дізналися не просто крізь призму пісенного свята. Бо ми розуміємо, що «Євробачення» здебільшого фокусується на музиці… – констатувала на брифінгу в Медіацентрі Україна-Укрінформ Еміне Джапарова. – Три тисячі безкоштовних квитків буде надано британською стороною, щоби ті українці, хто нині не в Україні, а в Британії чи країнах поряд, могли відвідати пісенний конкурс».
«Ми в тривалих розмовах переконували британських партнерів, що зосереджуватись потрібно не лише на розважальному контенті, а й дати якомога більше права голосу українським митцям, які зможуть розповісти про ті неймовірні труднощі, через які нині проходить українське суспільство. І, безумовно, про ту звитягу, яку демонструє Україна світові. Ми раді, що до нас дослухались», – сказав генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко.
Заступниця міністра культури та інформаційної політики Галина Григоренко пояснює, чому «Євробачення-2023» є важливим для нашої країни, яка мужньо відбивається від повномасштабної агресії рф понад 430 діб : «Щороку його дивляться 160 млн глядачів по всьому світу. Тому для нас було надзвичайно важливо вплести туди голос України, наше бачення і нашу музику таким чином, щоби це відчувалося, що цей конкурс наче дійсно відбувається в Україні. Зі зрозумілих обставин він не міг бути організованим на нашій території, але ми вдячні Департаменту культури, медіа та спорту – аналог Міністерства культури у Великобританії – що вони з самого початку заклали цей меседж on behalf of Ukraine, тобто, не «замість України», а «від імені України» проводиться Євробачення у Ліверпулі».
ВІДЕОПОДОРОЖ УКРАЇНОЮ – ВІД ВІЙНИ І НАЗАД
«У Ліверпулі у ці дні багато можна побачити написаного українською мовою. А є ще, наприклад, експозиція про український футбол на Енфілді, – розповідає Укрінформу художниця Катерина Бучацька. – Я поки встигла подивитись «археологічну» оперу «Чорнобильдорф» Романа Григоріва й Іллі Разумейка та виставку Алевтини Кахідзе. Лізавета Герман прочитала лекцію у Ліверпульському соборі про українське мистецтво».
У Ліверпульському соборі до 19 травня розміщено інсталяцію «Ізюм—Ліверпуль» Катерини Бучацької, створену для ЄвроФестивалю (EuroFestival)-2023. У величному просторі храму на 12 екранах відвідувачі у режимі реального часу ніби стають пасажирами залізничного сполучення в обидві сторони за маршрутом Ізюм—Харків—Полтава—Миргород—Лубни—Київ—Фастів—Козятин—Винниця—Хмельницький—Тернопіль—Красне—Львів—україно-польський кордон. Мистецька відеоінсталяція показує пейзаж, який могли бачити у вікні вагону українці, змушені їхати у бік західного кордону, коли з 24 лютого 2022 року на їхні домівки посипалися російські ракети.
Катерина Бучацька – художниця, що живе і працює в Києві. Завершила відділ графіки та ілюстрації в Інституті НТУУ КПІ, вивчала монументальний живопис у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури, навчалася у Франції. У період повномасштабної російсько-української війни долучалася до спільних проєктів українських художників, зокрема, у Данії та Німеччині.
«Ізюм-Ліверпуль – ти стався через те, що не знайшлося в Україні такого великого бункера для конкурсу пісень і не знайшлося в цілому світі достатнього бажання надати нам все, щоб ми розвернули загарбників назад. Тому моя робота сьогодні в Ліверпульському соборі, – каже художниця. – Роботу люблю, але по-справжньому їй зрадіти не можу. Вона – свідчить. Ми записали дорогу з Ізюма до західного кордону: 12 вікон вагона в обидві сторони, 12 террабайт, 3 млн 24 тисячі кадрів. Я вдячна своїй кураторці Елізі Ноченте (Elisa Nocente) за те, що придумала запросити саме українського художника ще до того, як це стало мейнстрімом, на цей Ліверпульський травень, повірила в мене й мою ідею, і весь час слухала, уточнювала найменше, чула». Ще художниця додає: « Укрзалізниця розбила мені серце – іноді складалось відчуття, що ця компанія займається не транспортними перевозками, а організацією мистецьких подій. Вмиті вікна, окремий вагон в тупику, під'їзд авто на перон, та хіба мало чого було треба – все дозволили».
ПОВІТРЯНІ МРІЇ ТИСЯЧ ДІТЕЙ
5 травня у Києві, Львові, Хмельницькому та Полтаві, а також Ліверпулі більше тисячі дітей одночасно запустять у небо символічних повітряних зміїв з побажаннями Україні Перемоги у страшній війні. «Ми не замислювалися над тим, що щастя – це просто жити, бачити своїх рідних і прокидатися у своїй домівці, у своїй країні, – каже 16-річна Нонна Дьоміна з Нової Каховки, яка пережила російську окупацію Херсонщини. – Щастям є мирне небо над головою, сміх і спокійний сон. Сподіваюсь, що зовсім скоро українські діти будуть запускати повітряних зміїв у мирне небо».
Загалом, у рамках проєкту ЄвроФестивалю «Land & Sky, Home & Dreams» («Земля і небо, дім і мрії») об’єдналися більше двох тисяч школярів з України та Великої Британії. Попередньо відбулися два етапи: міжнародний онлайн-флешмоб – поширення відео про мрії, символів України та подяку ЗСУ та майстер-класи на базі шкіл у чотирьох українських містах, де й народжувалися написані і намальовані дітьми повітряні посланці.
Серед учасників проєкту – діти, які через повномасштабну війну були вимушені покинули власні домівки разом з батьками, розповідає координатора з Малої академії наук України Вікторія Покатілова. Семикласник Тимур Ольховий з Сєвєродонецька, який довгі місяці ховався у підвалі з батьками, а тепер – живе у столиці з татом, доки мама служить сапером у Чернігівській області та розміновує нашу землю. Дев’ятикласниця Анна Макаренко з Харкова, чию школу у рідному місті зруйновано. Восьмикласниця Софія Мельник, яка разом з батьками пережила окупацію у селі поблизу Бучі, звідки родині дивом вдалося врятуватися…
ДЖАМАЛА: МИ НЕ ДАМО ЗАБУТИ ПРАВДУ ПРО КРИМ
Переможниця Євробачення-2016 Джамала у Ліверпулі у супроводі Філармонічного оркестру ВВС, виступи якого розписані на три роки наперед, презентує свій новий музичний альбом QIRIM («Крим»). Але для виконавиці важливо, що прем’єра 14 кримськотатарських пісень відбувається 5 травня у Києві, у Національній опері України.
«Я щиро хотіла розказати та показати через музику історію Криму. Щоб вона просто ожила перед очима... Давайте будемо відвертими, за дев'ять років тема Криму стала «нішевою», призабутою. Мені було важливо відродити це у вас перед очима. Альбом складається з 14 старовинних кримськотатарських пісень, яким більше 100 років і які розповідають про різні куточки Криму», – розповіла напередодні Джамала.
Кожна з 14 композицій віднайдена виконавицею в певному місті чи селищі рідного півострова: від Керчі до Ак’яру, від Ялти до Джанкою. Об’єднавши їх, артистка представляє слухачеві багатошаровий всесвіт Qırım – Криму. «Це світ, у якому зустрічаємо всенародного героя Аліма Айдамаха, що походив із Карасуву та в історії Криму зіграв роль українського Устима Кармалюка, рятуючи людей від злиднів і обману. Тут скажуть своє слово степові кримські татари – ногаї. Почує слухач і про керченського верблюда Чалбаш-Бора…», – йдеться в релізі нового альбому.
Завдяки Джамалі, композитору-аранжувальнику Артему Рощенку, саунд-продюсеру Сергію Круценку, а також народним і симфонічним музикантам кримськотатарська фольклорна спадщина ожила. До роботи над Qirim долучилося понад 80 музикантів, а сам проєкт формувався десятиліттями, та на початку повномасштабного вторгнення рф в Україну доля платівки зависла ніби в невагомості. Записи, які вже довели до етапу зведення, залишилися під обстрілами у Київській області. Альбом міг ніколи не побачити світ.
«Боротьба за правду ніколи не була простою справою. Напевне, саме тому робота над Qırım тривала роки мого життя. Цим альбомом я втілила свою велику мрію – показати всьому світу, що попри будь-які спроби переписати історію Криму ми не дамо забути правду. А вона ж – саме у фольклорі, у неймовірних сюжетних лініях, які розкриває перед нами Qırım», – каже співачка й авторка пісень, володарка «Нагороди за визначне лідерство артиста» від Атлантичної ради США 2022 року.
…Й УКРАЇНСЬКИЙ БОРЩ – ЯК ЕЛЕМЕНТ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ
До 14 травня в Ліверпулі можна пройтися бульваром під назвою Discover Ukraine (Відкрий Україну). Там розміщені 20 локацій, шість з яких присвячені суто Україні. У них знайомлять з нашою культурою, кухнею та модою. В одному з них український кухар Євген Клопотенко готуватиме борщ із копченими грушами та кримськотатарські чебуреки.
У місті легендарного гурту «Бітзл» війну в Україні можливо відчути, наблизившись до пам’ятника, обкладеного мішками з піском – так уже понад рік від російських снарядів оберігають монументи у Києві, Харкові, Одесі й інших містах. Саме тут різні регіони нашої країни символізують 12 інсталяцій «Соловейко — співоча пташка». Їх у міському британському просторі створили місцеві митці у співпраці з українською художницею Світланою Рейніш. Звучать ці птахи музикою київського композитора Антона Дегтярьова.
Спільно, українська художниця Ptashka Somari та британський художник Ніл Кітінг прикрасили Ліверпуль муралом Sound of Freedom («Звук свободи»). Його презентувала агенція культурного розвитку Port під кураторством Каті Тейлор. Мурал містить елементи доповненої реальності, які можна бачити за допомогою спеціального застосунку. Яскраве зображення є продовженням проєкту The Wall («Стіна») – 5-ти муралів у Відні, Берліні, Марселі, Брюсселі та Найробі, створених Port. agency у співпраці з Українським інститутом.
Міжнародна мистецька спільнота і поціновувачі «Євробачення-2023» у межах ЄвроФестивалю підтримують Україну. Ще під час Другої світової британський прем’єр Вінстон Черчилль зауважував, що воювати є сенс заради збереження і примноження культури.
Валентина Самченко, м. Київ
Фото Руслана Канюки, Геннадія Мінченка, з фейсбуку і сайту https://www.visitliverpool.com/