Кіновересень: перемога над онкологією, ангели та демони Караваджо, європейська історія Донбасу

Фільми вересневого кінопрокату почасти присвячено людям, яких творчий геній, смертельна хвороба або сумніви виводять за межі суспільних норм і власних переконань

У перший місяць осені поціновувачі кінематографа матимуть змогу подивитися життєстверджувальні фільми українських та світових режисерів, що заторкують і особисті, і загальнолюдські цінності. Покази відбудуться також у рамках фестивалів.

ІЗ 7 ВЕРЕСНЯ

«Я, Ніна»

Друга після успішного дебюту «Коли падають дерева» режисерська робота відомої сценаристки Марисі Нікітюк є художньою інтерпретацією боротьби з онкологічним захворюванням актриси та телеведучої Яніни Соколової, яка стала автором ідеї та основною рушійною силою проєкту. Утім, у характері головної героїні (Ксенія Хижняк) навряд чи варто шукати схожість із Соколовою. Популярна ведуча представлена досить малоприємною особою, що провокує гостей свого шоу на істерики в прямому ефірі, експлуатує пороки та страждання. Однак діагноз, що став для Ніни як грім з ясного неба, змусить її, у відчайдушному пошуку опори для боротьби за життя, переосмислити своє ставлення до оточення й до себе.

Фільм Нікітюк є відвертим до натуралістичності (що зазвичай не властиве надмірно цнотливому вітчизняному кінематографові) і водночас парадоксально життєстверджувальним екскурсом у існування людей, які борються зі смертельною хворобою і, як показує приклад Соколової, нерідко здобувають перемогу.

Прем'єра стрічки відбулася на кінофестивалі «Миколайчук Open».

«Тінь Караваджо» / «L'ombra di Caravaggio»

Мікеле Плачідо, який колись побував у Києві з ретроспективою своїх режисерських робіт, поставив фільм про одного з найвизначніших художників у історії мистецтва. Оповідь вибудувана в формі розслідування, яке веде представник інквізиції (Луї Гаррель), покликаний з'ясувати, чи справді Караваджо (Ріккардо Скамарчо) не погидував залучити як моделей для святих на своїх, присвячених біблійним сюжетам, полотнах волоцюг, злодіїв і повій, – так колись їх товариством не погидував Сам Спаситель.

Розпитуючи колег і моделей художника, його покровителів і недругів, інквізитор переймається мимовільною повагою до таланту Караваджо й сили його особистості. Проте ця приязнь, що суперечить його переконанням, усе ж таки не може вирішити конфлікт цих людей, що лежить в царині не естетики, а богослов'я. Якщо інквізитор вимагає від живопису зображення дійових осіб священної історії в абстрактному, ідеалізованому вигляді небожителів, то художник упевнений, що покликаний представити образи Біблії з їхнім мучеництвом і героїзмом як події з навколишньої реальності, показавши священнослужителям, дворянам, ремісникам та мешканцям міського дна, що кожен із них може повторити подвиг чи лиходійство, згадані в Писанні.

ІЗ 14 ВЕРЕСНЯ

«Душа команди» / «Llenos de gracia»

Дія фільму іспанця Роберто Буесо (оригінальна назва «Благодаті повна», яка є рядком з молитви «Аве Марія») розгортається в католицькому притулку, що опиняється на межі закриття. Надворі – 1994-й, рік чемпіонату світу з футболу, і новій наставниці-монахині, яка намагається завоювати серця юних бешкетників не тільки добросердям і терпінням, а й увагою до їхніх спортивних талантів, приходить ідея врятувати заклад, організувавши з його вихованців футбольну команду.

«Душа команди» удостоїлася похвал кінокритиків, які зазвичай нехтують «фільмами для сімейного перегляду», за виразну акторську гру, старомодне почуття гумору й не позбавлену ліризму ностальгічну атмосферу.

Українська прем'єра стрічки відбулася у рамках фестивалю мистецтва кіно для дітей та підлітків «Чілдрен Кінофест», де картину Роберто Буесо було удостоєно гран-прі.

ІЗ 21 ВЕРЕСНЯ

«Реаліті» / «Reality»

Театральний драматург Тіна Саттер дебютувала в кінорежисурі, адаптувавши для екрана власну п'єсу, присвячену гучній справі військової перекладачки Реаліті Віннер, звинуваченої у зливанні інформації про російське втручання в американську президентську кампанію 2016-го року. Події, що розгортаються протягом кількох годин у будинку героїні (Сідні Суїні), вибудовані на розшифруванні допиту Реаліті агентами ФБР.

В оповіді очевидне прагнення авторів дати чергового копняка Трампові та його прихильникам, але, на відміну від багатьох творів, зроблених «на злобу дня», фільм має неабиякі художні достоїнства, перетворюючи суто документальний матеріал зі зведеною до мінімуму зовнішньою дією на напружену психологічну драму. За всієї значущості основної для сюжету проблеми розуміння обов'язку, коли професійні інструкції раптом виявляються такими, що суперечать нашим уявленням про інтереси суспільства, емоційним стрижнем того, що відбувається, стає вторгнення у приватне життя представників державної влади, готових, здійснюючи акт справедливої відплати або політичних репресій, без будь-якої жалості або співчуття назавжди його зруйнувати.

Фільм Тіни Саттер стане 7-го вересня відкриттям фестивалю американського кіно «Незалежність».

«Євродонбас»

Корній Грицюк, який представив у мок’юментарі «2020. Безлюдна країна» можливе майбутнє України та її драматичне сьогодення у документальній стрічці «Потяг «Київ-Війна»», у своїй новій картині звертається до минулого регіону, який зусиллями імперської пропаганди (що нерідко підхоплюють і наші співгромадяни) багато людей сприймають як культурно відсталий, депресивний заповідник «російського світу». За допомогою професійних істориків, старожилів та громадських активістів автори картини досліджують як витоки радянсько-російського міфу про Донбас, так і справжню історію виникнення міст і сіл Донеччини й Луганщини, їхніх заводів та сільських господарств, що з'явилися завдяки заповзятливості та працьовитості бельгійських, французьких, американських промисловців та німецьких фермерів.

Разом з подвижниками-краєзнавцями, звертаючись до археологічних свідчень, сімейних переказів, архівів Бельгії, Німеччини й Уельсу, кінематографісти відновлюють зв'язок часів, що розпався, відтворюють перипетії межі ХІХ-ХХ століть, які замовчувано в роки радянської влади, що прагнула повністю приписати собі заслугу індустріалізації цього краю. Тепер же нечисленні свідчення знищують російські війська разом із містами, що колись закладели бельгійські та американські підприємці.

Українська прем'єра відбулася на кінофестивалі «Kharkiv MeetDocs», де «Євродонбас» став фільмом-закриттям.

ФЕСТИВАЛІ МІСЯЦЯ

З 9-го вересня у столичному кінотеатрі «Жовтень» (окремі покази пройдуть у «Кіно42») розпочнеться Дванадцятий фестиваль американського кіно «Незалежність», покликаний познайомити вітчизняного глядача з найкращими творами американських кінематографістів, створеними за межами Фабрики мрій. Після річної перерви, що стала наслідком російського вторгнення, «Незалежність» представить дуже насичену програму. До ігрової секції увійшли вищезгадана «Реаліті» Тіни Саттер; лауреат приза журі Каннського тижня критики (а також вісімдесяти інших нагород) «Після сонця» Шарлотти Веллс, здійснений кінематографічними засобами пошук втраченого часу, сумний і світлий спогад про проведений колись з батьком курортний відпочинок; «Тар» Тодда Філда, непересічне осмислення природи диригентського мистецтва і хльостке висловлювання про культуру скасування, прикрашене блискучим виконанням Кейт Бланшетт; «Чемпіони», ремейк однойменного іспанського хіта Хав'єра Фессера, який здійснили популярний комедіограф Боббі Фарреллі та Вуді Харрельсон у ролі баскетбольного тренера, що змушений взяти на себе турботу про команду, який складається з гравців із ментальними проблемами; дебют Макса Уокера-Сільвермана «Пісня про кохання», що удостоївся одностайного схвалення кінокритиків, про зустріч далеко від міського шуму двох одиноких літніх людей, що пережили бурхливий роман в юності, але потім розлучилися (фільм став справжнім бенефісом чудових виконавців Дейл Дікі та Веса Стьюді, які нечасто з’являються у центральних ролях); «Перевірка» Елеганса Браттона, що відзначена перемогами та похвалами завсідників на низці престижних фестивальних майданчиків США, – стрічка про молодого гея з неблагополучної родини, який намагається завоювати своє місце під сонцем, вступаючи на службу до підрозділу морської піхоти.

Також у рамках «Незалежності» пройде ретроспектива одного з головних режисерів сучасності, якого багато хто з нас схильний вважати одним із найбільш значущих авторів за всю історію кінематографа, – Квентіна Тарантіно. Будуть представлені три його шедеври: «Кримінальне чтиво», «Безславні виродки» та «Одного разу… в Голлівуді».

За всієї цінності цієї можливості побачити перлини американського незалежного ігрового кіно на великому екрані ще більш унікальною є програма американської документалістики, що вирізняється з-поміж інших поєднанням жвавої манери викладу, емоційного напруження та гостросоціальної проблематики. Цього року тут будуть представлені стрічка Лорі Пойтрас «Вся краса і кровопролиття», що стала переможцем Венеціанського кінофестивалю, про боротьбу художниці та громадянської активістки з фармацевтичною компанією, яка стала одним з головних винуватців т. зв. опіоїдної кризи; лауреат приза за найкращу режисуру МКФ «Санденс» «Я тебе там не бачив» Рейда Девенпорта, дослідження присутності людей з інвалідністю у сучасному суспільстві, проведене у порівнянні зі знаменитим фрик-шоу Ф. Т. Барнума; «Предмет» Камілли Голл і Дженіфер Тіксієри, який на прикладі низки гучних документальних стрічок описує взаємодію кінематографістів та їхніх героїв, досліджує терапевтичний або, навпаки, дратівливий вплив, що має кінофіксація та подальший успіх картин на людей, травми яких стали предметом уваги документалістів; «Ніжні плечі: Переосмислення Барбі» Андреа Блаугрунд Невінс, у якому культурологи, громадянські активісти та представники компанії «Маттел» розповідають про історію знаменитої ляльки та розмірковують про її вплив на культуру, набагато суперечливіший, ніж може здатися (цей чудовий фільм, уже показаний на «Незалежності» у 2018-му році, після виходу стрічки Грети Гервіг став дуже актуальним); «Погана преса» Ребекки Лендсберрі-Бейкер і Джо Пілера, яка на прикладі прикрих трансформацій регіонального видання розкриває хиткість свободи слова, що потребує постійного захисту.

Також радимо не пропустити презентацію добірки короткометражних стрічок «INDIE LAB», що традиційно проходить у рамках «Незалежності», які створили українські режисери в ході організованого під егідою фестивалю курсу з документалістики (його проводять блискучі автори та лектори Елла Штика та Дмитро Тяжлов). Відвідування цього огляду незмінно стає першим знайомством із багатьма майбутніми зірками української документалістики.

«Незалежність» одночасно розпочинається в Києві, Одесі та Львові. Розклад показів та опис картин розміщено на сайті фестивалю. 

14 вересня у кінотеатрі «Жовтень» і протягом тижня слідом за цим можна буде знову відзначити День святого Патрика. Шостий фестиваль «Короткий метр із Ірландії», який організувала фестивальна агенція «Артмікс», представить п'ять картин Зеленого острова, що отримали майже пів сотні престижних національних і міжнародних нагород. Опис стрічок представлено на фейсбук-сторінці агентства. 

28 вересня розпочинається Двадцять шостий мангеттенський фестиваль короткометражних фільмів, який 17-й раз проводять в Україні завдяки зусиллям компанії «Артхаус трафік». Вона надає вітчизняним кіноманам можливість приєднатися до міжнародної аудиторії, яка обирає найкращу з десятка картин. Опис стрічок розміщено на сайті фестивалю. 

Олександр Гусєв, Київ