МКІП і ЮНЕСКО уточнять просторові межі 20 об'єктів культурної спадщини

МКІП і ЮНЕСКО верифікують геопросторові межі 20-ти об’єктів культурної спадщини України, які перебувають під посиленим захистом, відповідно до другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року.

Про це йшлося під час зустрічі заступниці міністра культури та інформаційної політики Анастасії Бондар із представницею ЮНЕСКО в Україні К’ярою Децці Бардескі та представницею секретаріату Гаазької Конвенції 1954 року Маїссою Імене Ачеук-Юсеф, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу МКІП.

«Формування та подання досьє для включення обʼєктів до переліку під посиленим захистом – це кропіткий процес, але вкрай необхідний в умовах війни, коли країна-агресор цілеспрямовано знищує нашу спадщину, нашу ідентичність. МКІП активно займається цим питанням і буде продовжувати координувати та узгоджувати кроки разом з Міністерством оборони та іншими урядовими інституціями для якнайширшого оприлюднення та міжнародного визнання військових злочинів РФ проти культурної спадщини України», – сказала Бондар.

Зазначається, що сторони обговорили питання щодо подальших шляхів співпраці, зокрема щодо верифікації геопросторових меж 20 об’єктів культурної спадщини України, які перебувають під посиленим захистом, відповідно до другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року.

Водночас за результатами зустрічі сторони ухвалили рішення оперативно сформувати картографічні матеріали для визначення меж об’єктів та узгодили координаційну групу. Крім того, з 23 по 27 жовтня ЮНЕСКО та ICCROM будуть проводити тренінги для посадових осіб та представників громад, які займаються оцінкою збитків задля гармонізації законодавства та міжнародних стандартів по фіксації та оцінкам руйнацій.

Як повідомлялося, 7 вересня ЮНЕСКО внесло 20 об’єктів культурної спадщини України до Міжнародного списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом.

30 червня 2020 року Україна завершила процес приєднання до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року. Приєднання до Другого протоколу надає не лише додаткові можливості для захисту культурної спадщини в окупованому Криму, але й тиску на РФ в контексті застосування заходів для порушення питання про кримінальну відповідальність за незаконні дії з боку окупаційної влади.