Україна залучає міжнародних фахівців, щоб повернути викрадені РФ культурні цінності - Карандєєв

Синхронізація українських стандартів документування злочинів проти культурної спадщини зі світовою практикою сприятиме поверненню артефактів, які Росія викрала з території України.

Про це заявив тимчасовий виконувач обов'язки міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв під час міжнародної наукової конференції «Культурні цінності та суспільні практики в період російсько-української війни», передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу МКІП.

«Всі злочини проти української культурної спадщини мають бути зафіксовані. Алгоритми для цього були і до війни, але вони були досить тривалими. Сьогодні фіксація відбувається швидше, Уряд спростив процедури. Водночас нам важливо синхронізувати наші стандарти з міжнародними, щоб об’єктивно та аргументовано претендувати на прийняття судових рішень про повернення державою-агресором викрадених артефактів або про відшкодування збитків. Для цього МКІП залучає фахівців з ЮНЕСКО та ICCROM», – сказав він.

За словами Карандєєва, враховуючи попередній досвід, у кожному музеї мають бути чіткі та дієві інструкції щодо пакування культурних цінностей та їх евакуації, а для збереження цінностей мають створити спеціально обладнані будівлі – депозитарії.

Читайте також: МКІП хоче змінити правила перевезеннь приватних колекцій старожитностей

Також т.в.о. глави МКІП наголосив на важливості збереження кадрового потенціалу музейної галузі й забезпеченні безперервного освітнього процесу для спеціалістів. Він підкреслив, що для вдосконалення кадрової роботи особливо важливо почути пропозиції наукової спільноти.

Читайте також: В Україні через російську агресію постраждали 835 пам’яток культурної спадщини

Організували зустріч Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, Центр дослідження історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, Національна спілка краєзнавців України, Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького.

Як повідомляв Укрінформ, Державний електронний реєстр для обліку музейних предметів планують запустити до кінця року.