Кінолистопад: Великий диктатор, вірус озвіріння, фінське відлуння російсько-української війни

Завершальний осінній місяць обіцяє порадувати кіноманів неабиякими глядацькими враженнями

Листопадовий кінопрокат пропонує шанувальникам серйозного кіно найрізноманітніші розваги – від історичного блокбастера про одного з найбільших полководців (і найбільших душогубців) в історії цивілізації до документальної картини про новаторський заклад для людей з ментальними захворюваннями та стрічок про любовні прикрості.

Із 2-го листопада

► На Адаманті / Sur l'Adamant

Віддавна лікарні для душевнохворих поставали у витворах мистецтва вотчинами безправ'я і жорстокості, некропросторами, подібними до в'язниць і військових гарнізонів. Французький документаліст Ніколя Філібер, що у 71-літньому віці створив, схоже, найвідомішу свою картину, показує установу зовсім іншого ґатунку. Розташована на плавучій платформі біля берега Сени паризька клініка пропонує денний стаціонар людям, що страждають на ментальні розлади, в якому медикаментозне лікування зведено до мінімуму, а основний акцент зроблено на арт-терапію. «Божевільний будинок» обертається на своєрідну творчу лабораторію, в якій стає хитким саме уявлення про норму – як це зазвичай і буває серед представників мистецтва.

Фільм Філібера став переможцем Берлінського кінофестивалю. Його українська прем'єра відбулася в рамках Одеського МКФ.

► Королівство тварин / Le règne animal

Хоча французький режисер Тома Кайє закінчив сценарій до своєї картини ще 2018-го, зняте минулого року «Королівство тварин» сприймається як представлене у формі науково-фантастичного жанру осмислення тих випробувань, з якими зіткнулася наша цивілізація під час пандемії. Дія розгортається в недалекому майбутньому, в якому таємнича хвороба перетворює всю планету на подобу острова Моро – заражені поступово дичавіють, гавкаючи і кусаючи знайомих та членів сім'ї, щоб зрештою взагалі втекти до лісу. Головний герой стрічки (Ромен Дюріс) розуміє, що інфікування зазнала і його дружина (Адель Екзаркопулос), і поки трансформація не набула незворотного характеру – вирушає разом із сином-підлітком у хащі, розраховуючи відшукати засіб для лікування недуги.

Представлений у конкурсі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю, фільм не отримав нагород, але був удостоєний теплого прийому критики.

Із 9 листопада

► Опале листя / Kuolleet lehdet

У своїй новій – що стала й однією з кращих у його доробку, – картині фінський класик Акі Каурісмякі ніби повертається у координати славетної «пролетарської трилогії», створеної в 1986-1990 роках. Дія стрічки розгортається в похмурому просторі фабричних околиць, дешевих забігайлівок і нічліжок, чиї мешканці ледве зводять кінці з кінцями, виконуючи важку і нецікаву роботу, яку вони будь-якої миті можуть втратити через самоуправство злостивих і лицемірних начальників. Однак цей на перший погляд безрадісний світ постає своєрідною утопією завдяки солідарності знедолених, властивій цим виснаженим, розчарованим, таким, що опустилися, але не втратили почуття власної гідності людям. Насичена відсиланнями як до фільмів Каурісмякі, так і до шедеврів першої половини минулого століття, оповідь присвячена взаєминам чоловіка і жінки (Юссі Ватанен та Альма Пойсті), що підчас випадкової зустрічі закохуються буквально з першого погляду, але їхній життєвий багаж не дозволяє їм віддатися почуттям з належною безоглядністю.

При цьому розказана Каурісмякі універсальна історія про наше прагнення подолати самотність і про труднощі цього завдання, яке не завжди можна реалізувати навіть завдяки найпалкішому потягу до іншої людини, вписана у сучасність завдяки своєрідно відображеному політичному контексту: радіопрограми, чия трансляція супроводжує будні героїв та їхні зустрічі, повідомляють про події російсько-української війни.

Фільм Каурісмякі отримав приз журі Каннського МКФ і став найкращим фільмом 2023-го року за версією ФІПРЕССІ.

Із 23-го листопада

► Наполеон / Napoleon

Людина, яка отримала звання генерала на службі революції і зруйнувала парламент на шляху до імператорського трону, республіканець, який скидав феодальні монархії Старого Світу в ім'я Свободи-Рівності-Братерства і з варварською жорстокістю пригнічував опір місцевих жителів від Сирії до Сарагоси та повернув на Гаїті рабство, улюбленець народу й армії, що «холодно руку жав чумі», підбадьорюючи вражених смертельною хворобою солдатів і кидав напризволяще розгромлені війська, великий полководець, чиї тріумфи і поразки стали причиною демографічної катастрофи, що спіткала його народ, один з найбільш яскравих персонажів світової історії, який наче втілив найкращі риси людської природи – та її найгірші риси, – Наполеон Бонапарт багато разів ставав героєм видатних творів мистецтва, від повних патетики та іронії віршів романтиків до новаторської кіноепопеї Абеля Ганса. Цілком ймовірно, видатним внеском у Наполеоніану стане і нова картина Рідлі Скотта, який у свої 85, як можна судити з його останніх картин, переживає новий творчий злет.

Заглавну роль виконав Хоакін Фенікс.

З 16-го листопада

► Кохання без заморочок / Simple comme Sylvain

Фільм канадської постановниці Монії Шокрі нагадує трагікомічний варіант «Коханця леді Чаттерлей». Головна героїня оповіді, університетська викладачка філософії, здається цілком щасливою у шлюбі з чоловіком, що здатен виступити прекрасним співрозмовником на званому обіді, проте вже не викликає у неї фізичного потягу. Знайомство з робітником-будівельником Сільвеном (в оригіналі фільм називається «Простий як Сільвен») руйнує нудну течію повсякденності, з якої героїня вже не сподівалася вибратися, проте, коли адюльтер заходить далі, аніж передбачалося спочатку, світоглядні та соціальні відмінності між коханцями стають все більш очевидними.

Прем'єра стрічки відбулася в рамках конкурсної програми «Особливий погляд» Каннського МКФ, де вона нехай і не отримала нагород, проте справила гарне враження на критиків, які хвалили роботу Шокрі за прекрасний акторський ансамбль (насамперед, головних виконавців, Маґалі Лепін Блондо, чиєю першою помітною появою на екрані стала роль у дебютній короткометражці Шокрі, і П'єр-Іва Кардинала, який втілив схожий образ у «Томі на фермі» Ксав'є Долана) і дотепність підходу до стандартної сюжетної моделі про безрадісно стабільний шлюб.

Із 30-го листопада

► Як зайнятися сексом / How to Have Sex

Режисерський дебют британки Моллі Меннінг Вокер, що став переможцем «Особливого погляду» Каннського МКФ, як і учасник того ж конкурсу «Кохання без заморочок», присвячений труднощам любовних взаємин, проте, якщо в стрічці Монії Шокрі йдеться про романтичні негаразди людей, які наближаються до середини життєвого шляху, «Як зайнятися сексом» оповідає про переживання тих, хто тільки знайомиться з радощами та прикрощами сексуальної сфери.

Героїні стрічки, які щойно закінчили школу, подібно до своїх співвітчизників з минулих століть, що завершували освіту залученням до скарбниць континентальної культури, вирушають на літній відпочинок до Греції. Опинившись у колишній обителі муз, далеко від остогидлої батьківської опіки та прискіпливої уваги знайомих, подруги цікавляться не так досягненнями античної цивілізації, як розширенням свого чуттєвого досвіду. Однак насолоди цього розкріпачення мають зворотний бік.

ФЕСТИВАЛІ МІСЯЦЯ

Найстаріший у наших краях серед оглядів національних кінематографій фестиваль «Нове німецьке кіно» стартує (у кінотеатрі «Жовтень») 9-го жовтня вже 29-й раз. Фільмом-відкриттям стане «Полум'яне небо» одного з провідних режисерів Німеччини Крістіана Петцольда, про яке ми писали у матеріалі про Одеський кінофестиваль, де ця стрічка отримала спеціальний диплом. Також до програми увійшли: лауреат численних національних і міжнародних премій і кінофестивалів та кандидат від Німеччини на премію «Оскар», «Вчительська» Ількера Чатака про молоду шкільну викладачку, яка, заступившись за обвинуваченого у крадіжці учня, змушена вступити в протистояння з усією шкільною системою; «Теорія всього» Тімма Крьогера з програми Венеціанського МКФ про молодого вченого, який приїхав на наукову конференцію в Швейцарські Альпи, розраховуючи зробити фурор новаторським дослідженням про квантову фізику, але замість наукового диспуту виявився втягнутим у розслідування загадкових смертей і зникнень; нова робота чи не головного класика національного кіно Віма Вендерса «Ідеальні дні», яка отримала нагороду за найкраще акторське виконання і приз Екуменічного журі на Каннському МКФ, котра оповідає про прибиральника туалетів у Токіо, цілком задоволеного своїм непоказним соціальним статусом і незавидною роботою, що залишає йому достатньо часу для захоплень – читання, слухання музики та вирощування дерев.

Покази «Нового німецького кіно» пройдуть, окрім Києва, у Львові, Харкові, Одесі та Чернівцях. Більш детальний опис фільмів та розклад сеансів розміщено на сайті компанії «Артхаус Трафік», яка незмінно виступає організатором заходу спільно з Ґете-інститутом.

Остання з обов'язкових подій українського кінороку, Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів, відбудеться з 16-го по 22-е листопада у кінотеатрі «Жовтень», а також у «Кіно42» та Українському Домі. Стрижнем показів КМФКФ (більш відомого у своїх численних шанувальників за англомовною абревіатурою KISFF) є міжнародний та національний конкурс, серед інших програм зазначимо «Neither artificial nor intelligent» з сюжетами та роздумами про епоху штучного інтелекту, «(Не) говоримо про секс» – про негаразди, на які наражають себе та інших ті, хто дозволяє основному інстинкту керувати своїми вчинками, особливо нещадні до глядачів зі слабкими нервами «Анімаційні страшилки», чотири моторошні стрічки автора «Твін Піксу» та «Людини-слона» «Жахи з вулиці Девіда Лінча», різноманітні добірки феміністичного та квір-кіно, а також кілька альманахів українських короткометражок, присвячених болісним проблемам сьогодення.

На сайті фестивалю представлений повний перелік програм, окремих стрічок та освітніх подій, серед останніх треба згадати про лекції співробітників Довженко-Центру, блискучих кінокритиків Альони Пензій та Станіслава Бітюцького, про історію вітчизняного короткометражного кіно та анімації.

Олександр Гусєв