Що послухати в лютому в Національній філармонії

У програмі, окрім виконання всесвітньовідомих класичних творів, – і добірки до сумної річниці війни

Три запитання, які ставлять собі постійні відвідувачі філармонії щомісячно: який концерт обрати? На чому зупинитися? Як все це встигнути? Що ж казати про тих, хто тільки тепер звернув увагу на цю вишукану залу в центрі Києва?

Концерт для скрипки з оркестром Роберта Шумана (єдиний у композитора) у виконанні Варвари Васильєвої чи перший сольний концерт на сцені філармонії молодого майстра-піаніста Станіслава Гумінюка із Шопеном, Ревелем, Дебюссі?

А може, програма «Два шедеври» чи все ж таки «Коли Моцарт зустрів Гріга»? Але ж є ще сольники Олександра Саратського та Володимира Громова і дуетні концерти: «Duo Formula» у незвичному складі контрабасиста Назарія Стеця та піаністки Тетяни Павлічук-Тишкевич, зіркові дуети піаністки Катерини Тітової та скрипаля Михайла Захарова й скрипальки Богдани Півненко та піаністки Анни Хмари.

А ще – хіти Астора П’яццолли у програмі «Танго закоханих» на День Святого Валентина у виконанні «Kyivsaxquartet» і «Шуберт та Малер» – програма диригентки Наталії Пономарчук, яка щойно диригувала Лондонським філармонійним оркестром за участі сопрано Інни Галатенко.

Тож читайте, обирайте і ходіть у філармонію! На вас там завжди чекають.

3 лютого у філармонії – концерт «Моцарт: два шедеври». Але насправді звучатимуть цілих три! Разом з «Liatoshynskyi Capella: Orchestra and Choir» Національного будинку музики під керівництвом диригента Богдана Пліша публіка вирушить у подорож безмежним світом музики Моцарта, щоби разом насолодитися її бездоганністю і глибиною.

Два шедеври розкриють дві грані творчості митця: світську музику представить блискучий і глибокий водночас, найвідоміший з 27 фортепіанних концертів Моцарта, а зразком духовної спадщини стане «Велика меса». Також звучатиме обіцяний третій шедевр: увертюра до опери «Дон Жуан». Солісти Національного будинку музики: Роман Лопатинський, фортепіано; Іванна Пліш, сопрано; Іванна Лесик-Садівська, сопрано; Олександр Нікіфоров, тенор.

Хочете стати свідками народження зірки – приходьте 4 лютого слухати піаніста Станіслава Гумінюка. Це його перший сольний концерт на сцені Колонного залу імені Лисенка.

У програмі – твори композиторів, які також були успішними піаністами: Дебюссі, Равеля і Шопена. Музикант виконає Чотири балади для фортепіано Фридерика Шопена, – одні з найскладніших творів у стандартному фортепіанному репертуарі. «Образи» Клода Дебюссі та «Нічний Гаспар» Моріса Равеля теж вважають еталонними, вони дають змогу виконавцеві продемонструвати високу майстерність володіння інструментом.

9 лютого відбудеться перший концерт Симфонічного оркестру Національної філармонії України після тріумфальних гастролей 25-ма містами Японії під батутою Віктора Олійника.

Програма відзначиться полістилістикою та різнонаціональним колоритом: данський композитор Нільс Гаде надихався шотландсько-ірландськими віршами Оссіана, українець Борис Лятошинський звернувся до польської теми в баладі «Гражина», Джордж Гершвін передав музичну мандрівку американця Парижем, а британець Ендрю Веббер взагалі відобразив світ життя котів за законами американського мюзиклу.

«Музичний всесвіт Ференца Ліста» відкриватимемо 10 лютого разом з піаністами Аліною Романовою та Артемом Ляховичем.

Ліст – легендарний музикант, справжня суперзірка XIX століття. Він був однаково геніальним у різних галузях – і як композитор, і як піаніст, і як популяризатор шедеврів оркестрової та вокальної класики, які перекладав для фортепіано. У цій програмі постать Ліста представлена максимально різнобічно: Соната сі мінор презентує Ліста як митця-філософа, що сягнув у музиці обріїв, які до того були їй непідвладні; Угорська рапсодія №6 презентує Ліста як національного митця, що оспівав культуру рідного народу; Іспанська рапсодія презентує Ліста-просвітника, демонструє його увагу до культури інших народів; 6 великих етюдів за Паганіні представляють Ліста як віртуоза, що успішно конкурував із самим Паганіні; транскрипції творів Шуберта («Віденські вечори», «Гретхен за прялкою») презентують Ліста як популяризатора шедеврів сучасної йому музики.

11 лютого музичний вечір присвячено творчості двох провідних австрійських композиторів – основоположника романтизму в музиці Франца Шуберта і представника так званої післявагнерівської п'ятірки Густава Малера.

Найбільш численними у творчому доробку Шуберта є вокальні пісні, яких налічують понад 600. Утім, майстерні та глибокі музичні відкриття композитор здійснив і в інструментальних жанрах. Струнний квінтет, який прозвучить у концерті у виконанні Київського камерного оркестру на чолі з диригенткою Наталією Пономарчук, композитор написав в останній рік свого життя.

«Пісні мандрівного підмайстра» австрійця Густава Малера, які виконає у супроводі оркестру сопрано Інна Галатенко, – своєрідний парафраз на вокальні цикли Шуберта. Чотири вірші, які стали поетичною основою опусу, Малер написав, переживаючи нерозділене, хворобливе, але палке кохання.

14 лютого, у День Святого Валентина, знаний «Kyivsaxquartet» гратиме безсмертні хіти Астора П’яццолли у програмі «Танго закоханих».

Що може бути кращим, ніж слухати у прекрасному виконанні добре відомі й улюблені мелодії танго?! Кращим за це може бути лише їхнє незвичайне темброве перетворення! Саме так, у несподіваному ракурсі, пропонують послухати їх музиканти. Вони виконають не просто перекладення, а представлять своє бачення шлягерів аргентинського композитора. Подаруйте коханим музику Великого Астора!

Цього пристрасного вечора до музикантів легендарного квартету приєднаються Віолетта Таран, фортепіано, та Олег Пахомов, ударні.

15 лютого композитор і джазовий піаніст Олександр Саратський виступить із своїм авторським концертом, у програмі якого – власні твори, обробки українських народних пісень і джазові стандарти. Цей концерт Олександр Наумович називає своїм головним концертом сезону, де «суцільна імпровізація, музика народжуватиметься прямо у залі, за роялем, незважаючи на всі обставини, страшну війну… Готую такі сюрпризи, які ще ніколи не робив у філармонії, і всі вони пов'язані з імпровізацією, чекайте на несподіванки!».

16 лютого, симфонічний оркестр Національної філармонії України. Під орудою його головного диригента Миколи Дядюри у виконанні солістки вечора Варвари Васильєвої прозвучить Концерт для скрипки з оркестром Роберта Шумана.

Дружина композитора, Клара, описувала концерт так: «Цю музику Роберту продиктували янголи». Єдиний скрипковий концерт митця став одним з його останніх визначних творів.

Прозвучать також Органна симфонія Каміля Сен-Санса, написана на замовлення Лондонської філармонії і присвячена пам’яті друга композитора Ференца Ліста, та Сюїта з історичного балету «Княгиня Ольга», який є найбільш раннім із шести закінчених балетів Євгена Станковича.

17 лютого стильну концертну програму від Березовського до Бріттена представить Київський камерний оркестр. Це буде своєрідна мандрівка в часі й просторі.

Відкриє вечір Перша симфонія українського генія Максима Березовського. Майже 200 років твір вважали втраченим, а композитора знали переважно як творця жанру вітчизняного хорового концерту. Насправді Березовський, крім духовних концертів, є автором опери, низки інструментальних творів, зокрема камерних симфоній. Лише 2002-го партитуру симфонії було віднайдено в архівах Ватикану, а згодом виконано в Україні.

На фасаді музичної академії італійського міста Болоньї є меморіальна табличка Максимові Березовському. Поруч розміщена пам’ятна дошка ще одному талановитому іноземцеві, що тут навчався: австрійцеві Вольфгангу Моцарту. Симфонію №29, яка прозвучить у концерті, композитор написав у віці 18 років, і це одна з останніх так званих Зальцбурзьких симфоній.

«В горах» – сюїта для струнних легендарного львів’янина, композитора й диригента Миколи Колесси. Це яскравий зразок синтезу рис західноєвропейського імпресіоністичного звукопису в поєднанні з національними фольклорними традиціями.

Яскрава сторінка музичного ХХ століття буде представлена «Простою симфонією» британського композитора Бенджаміна Бріттена.

18 лютого на сцені Колонного залу відбудеться музична зустріч віденського класика та норвезького романтика у програмі «Коли Моцарт зустрів Гріга». Задум належить творчому дуетові піаністів: Катерині Хомяковій та Володимирові Чумаченку.

Практика гри в чотири руки була добре знайома Вольфгангу Моцарту ще з дитинства, відколи він музикував разом зі старшою сестрою, освоюючи ази гри на клавесині, а згодом кілька років успішно гастролював з нею найбільшими містами Європи. Його Фантазія в чотири руки відкриє перший відділ концерту.

Норвезький композитор Едвард Гріг жив у зовсім іншу епоху і надзвичайно захоплювався талантом Моцарта. В музичному світі ім’я Гріга стало відомим передусім завдяки його музиці до драми Ібсена «Пер Гюнт», що прозвучить у концерті.

Другий відділ представить твори спільного авторства двох композиторів. Але ж як так сталося? Як вже згадувалося, Гріг обожнював творчість Моцарта. У 1876 році митець разом з другом – поетом Джоном Полсоном – подорожував Норвегією. Як музичне частування, для поета Гріг прихопив чотири сонати Моцарта і дописав до оригіналу партію другого фортепіано. У концерті Моцартівську партію гратиме Катерина Хомякова, а ту, яку дописав Гріг, – Володимир Чумаченко.

Унікальна програма концерту «Борис Грінченко-160» 21 лютого містить рідко виконувані твори на вірші ювіляра – натхненника боротьби за українську ідентичність та державну незалежність на зламі ХІХ–ХХ ст. Класичні хори й романси Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Модеста Левицького та Михайла Степаненка контрастуватимуть із сучасними кобзарськими піснями й баладами Тараса Компаніченка і Василя Живосила. Окрасою вечора очікуються виступи володаря розкішного баса, світової зірки оперної сцени Сергія Магери та чарівної сопрано, солістки Національної філармонії Карини Кондрашевської. Серед сюрпризів програми – виконання твору «Ще не вмерла» у трьох версіях: для скрипки соло; з хоровою музикою Кирила Стеценка; у літературному переспіві Бориса Грінченка. Стійкий естетичний післясмак події ще довго бринітиме голосами «Хореї Козацької», «Капели Ревуцького» та оригінальними поезіями класика в інтерпретації ведучого Кирила Булкіна.

23 лютого в концерті «Відкладені мрії» відбудеться ще один дебют на сцені філармонії «Duo Formula» у складі контрабасиста Назарія Стеця та піаністки Тетяни Павлічук-Тишкевич з музикою XX–XXI ст. Музиканти дуету з таким нетиповим й інтригувальним складом виконавців зібрали дуже красиву й унікальну програму з творів угорського композитора Вільмоша Монтага, українських – Золтана Алмаші, Євгена Стецюка, Геннадія Ляшенка та сучасного аргентинського композитора Андреаса Мартіна.

27 лютого знаний український піаніст Євген Громов представить другий концерт з авторського циклу «Спомин про Відень», де прозвучать клавірна творчість представників класичної і нової віденських композиторських шкіл: Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шуберта, А. фон Веберна та прем’єра в Україні: Чотири балади Олександра фон Цемлінського і 12 варіацій на власну тему Альбана Берга.

28 лютого – програма за участю зіркових піаністки Катерини Тітової, скрипаля Михайла Захарова і диригентки Наталії Пономарчук, що презентує різні грані німецької музики: від традицій романтизму до експериментальної нововіденської школи.

Центральний твір програми – Концерт для скрипки і фортепіано з оркестром німецького романтика Фелікса Мендельсона у виконанні солістів та Київського камерного оркестру.

Також звучатимуть один з небагатьох неоперних творів Ріхарда Вагнера «Зігфрід-ідилія», створений до дня народження другої дружини композитора Козіми Вагнер, доньки Ференца Ліста, а також «Langsamer Satz» Антона Веберна, що зачарує слухача урочистим ліризмом музики, безпосередністю звучання та строгістю форми.

29 лютого зірковий дует скрипальки Богдани Півненко та піаністки Анни Хмари подарує вишуканий вечір камерної музики. Де б музикантки не виступали, у програмах їхніх концертів завжди присутня українська музика, яку вони активно пропагують як на національному, так і на світовому рівнях. Програма нинішнього концерту представить твори сучасних українських композиторів – Максима Шалигіна та Вікторії Полевої. Прозвучать і шедеври Бетховена та Франка, на створення яких митців надихнули конкретні видатні скрипалі-віртуози свого часу.

КОНЦЕРТИ, ПРИСВЯЧЕНІ ДРУГІЙ РІЧНИЦІ ВТОРГНЕННЯ

24 лютого відбудеться концерт «Україна Незламна», присвячений другій річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну, який транслюватиметься у прямому ефірі на ютуб-каналі Паризької філармонії.

Концерт Симфонічного оркестру Національної філармонії України відкриє бетховенська Увертюра «Леонора №3» (1806), яку вважають однією з найбільш монументальних увертюр в історії музики і яка завершується ствердженням Свободи.

Українська музика буде репрезентована творами двох сучасних композиторів.

«Допоки живе людина, для неї музика – вічна. Коли людини немає, я не знаю, хто визначатиме вічність чи невічність музики», – говорить один з ключових українських композиторів Євген Станкович, який залишився в Києві та продовжує творити вічність під регулярними ворожими бомбардуваннями української столиці.

Не залишала Київ з перших днів війни і композиторка Вікторія Полева. Її «Bucha. Lacrimosa» – оплакування, увічнення через мистецтво пам’яті про сотні загиблих мирних жителів у березні 2022 в передмісті української столиці – містечку Бучі.

У фіналі – музика сучасної французької композиторки Камілли Пепен «На вістрі бурі», адже людство тепер живе «на вістрі» бурі у загальнолюдському сенсі, як нагадування про злочини, які воно вже проходило протягом своєї історії, але вони повторюються, тому що зло – не усвідомлене та не покаране.

Скрипкові соло виконає Дмитро Ткаченко – випускник Національної музичної академії України та Школи музики і драми Гілдхолл у Лондоні. Диригент – Сергій Голубничий.

25 лютого – продовження теми в концерті «Колискові очерету», який Національний президентський оркестр (симфонічний оркестр) під орудою Максима Гусака та Народна хорова капела ім. Павла Чубинського присвячують пам’яті кожного, хто загинув у кривавій війні: полеглих на полі бою захисників, невинно убієнних російським терором мирних громадян.

«Кілька століть тому Блез Паскаль назвав людину очеретом, що здатний мислити. Маючи на увазі крихкість і плинність її життя, її самотність перед всесвітом, її страх перед смертю, її беззахисність перед любов’ю. Перефразовуючи французького мислителя, можна сказати, що людина – очеретяна сопілка біля вуст Божих, на якій Він грає свої колискові» (Ірина Алексійчук).

У програмі – музика українських композиторів, сучасників, які переживають найважчі випробування разом з нами. Прозвучать твори Юрія Алжнєва, Світлани Острової, Володимира Зубицького, Ірини Алексійчук.

Національна філармонія України, спеціально для Укрінформу