Ліна Костенко святкує день народження
Письменниця, поетеса-шістдесятниця, дисидентка Ліна Костенко 19 березня святкує свій 94-й день народження.
Про це повідомляє Укрінформ.
Ліна Костенко народилася 1930 року в місті Ржищів Київської області у родині вчителів. У 1936-му разом із сім'єю переїхала до Києва.
Публікувати свої твори почала в 16 років.
Навчалася в Київському педагогічному інституті. Також закінчила Московський літературний інститут імені О. М. Горького. На момент завершення навчання вже мала три поетичні збірки.
Стала однією з перших і найпримітніших молодих українських митців, які виступили на межі 1950-1960-х років.
Брала активну участь у дисидентському русі. З 1961 року постійно зазнавала критики з боку радянської влади. Книжки Костенко знімали з друку. Також скасували плани на зйомку фільму за її сценарієм. На той час твори Костенко публікували видання Польщі та Чехословаччини, в Україні – лише «самвидав».
У 1965 році Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції.
У 1968-му написала листи на захист В'ячеслава Чорновола як відповідь на наклеп, зведений на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього її ім'я надовго зникло з радянської преси – Костенко працювала «в шухляду».
У 1973-му потрапила до «чорних списків», які склав секретар Центрального комітету Комуністичної партії України з ідеології Валентин Маланчук. Лише після його відходу – в 1977 році – вийшла збірка «Над берегами вічної ріки».
Костенко була номінована на Нобелівську премію з літератури. Є лауреаткою Шевченківської премії та премії Антоновичів, почесним професором Києво-Могилянської академії.
З нагоди 94-го дня народження поетеси уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Фейсбуці подякував їй за «талант, незмінну громадянську позицію, безмежну любов до України».
За його словами, Костенко є «символом нескореності, гідності та незламності українського духу», вона повсякчас утверджує позиції української мови, плекаючи «гуманітарну ауру нації».
«Ліна Костенко – справді легендарна постать. Хто, як не вона, рішучо засуджувала російщення, малоросійство і меншовартість, дбала про українську мову, культуру, національне відродження, сміливо виступала проти арештів інтелігенції та підносила до вершин «Тіні забутих предків», роками писала «в шухляду» та очолювала експедицію до Чорнобильської зони, захоплено виступала перед університетською молоддю та відмовилася від звання Героя України?», – зауважив омбудсмен.
Він нагадав сказане поетесою в 1999 році на відкритій лекції у Києво-Могилянській академії: «Нечуваний тиск русифікації призвів до патологічних мутацій. Отже, потрібна не апологія цих мутацій, а їхня діагностика і лікування. Мова – це також обличчя народу, воно тяжко спотворене. У такій ситуації, в будь-якій, а в такій особливо, держава повинна мати глибоко продуману гуманітарну політику, створювати механізми ефективного впливу, координувати зусилля своїх вчених і митців».
Також уповноважений пригадав пророчі слова Костенко: «Ось він і настав, цей найвищий час, повернути йому (народові) його історію, його мову, його культуру. Адже все це віками нищила імперія як визначальні чинники його національної ідентичності».
Фото: Getty Images