Михайло Швед, генеральний директор Національної філармонії України

Періодом тиші, зазвичай, у мистецьких закладах є дні між завершенням попереднього сезону і стартом нового. Національна філармонія України офіційно відкриватиме 161-й концертний сезон 6 вересня. Втім в афіші кількатижневого міжсезоння нараховуємо понад два десятки концертів. 

З генеральним директором Національної філармонії України Михайлом Шведом Укрінформ зустрічається в день, коли у великій залі відбувається репетиція одного колективу, а ввечері гратиме інший – із французьким солістом. Говоримо про важливість звучання творів українських композиторів та виступи іноземних музикантів у Києві, коли через воєнну агресію періодично вимикають електропостачання і сигнали повітряної тривоги змушують призупиняти концерти.

Михайло Швед каже, що за результатами опитування відвідувачів, до 50 відсотків людей приходить у зали звучання філармонійної музики у період повномасштабної війни – щоб стабілізувати емоційний стан і відігнати від себе стрес, тобто подбати про ментальне здоров’я. Є програми, до яких можуть долучитися навіть 2-3 річні малюки, зрозуміло, з батьками.

 ЮВІЛЕЙНИЙ СЕЗОН І НАЙКРАСИВІШЕ МУЗИЧНЕ УКРИТТЯ 

- Пане Михайло, понад 1200 концертів Національна філармонія представила упродовж 160 концертного сезону, який завершився кілька тижнів тому. Це дуже багато. Як справлялись?  

- Насправді філармонія – це мультижанрова та мультикомплексна інституція. У складі – чимало мистецьких колективів, окремих солістів, є два оркестри. Всі виступають на різних майданчиках міста Києва, скажімо, у музеях поета Максима Рильського та композитора Віктора Косенка; по Україні – у філармоніях та на прифронтових територіях; а також за кордоном. Тобто цифра – понад 1000 концертів – сумарна.

У нашому історичному приміщенні у центрі Києва концерти традиційно відбуваються у великій Колонній залі імені Миколи Лисенка. І вже понад півтора року діє Музичний салон – камерна зала, яка наразі налічує 40 місць, з нового сезону додамо ще 10. 

Ми не женемося за кількістю концертів. Потрібна не так кількість, як якість; цікавий контент для відвідувачів.

- Камерна зала столичної філармонії, беззаперечно, є одним із найкрасивіших укриттів Києва чи й усієї країни.

- Так. Дуже гарне укриття – власне камерна зала, по суті, у підвальному просторі. Тож кличемо всіх: приходьте до нас на концерти – це безпечно, цікаво й оригінально. 

Під час повітряних тривог наше укриття є публічним прихистком для всіх. Буває, що під час прослуховувань забігає група дітей з сусіднього київського «мосту Кличка». Кажемо їм: «Будь ласка, сідайте тихенько на вільні місця, не заважайте процесу»...

- В ювілейному сезоні у філармонії у Києві виступили 15 іноземних зірок класичної музики. Зважаючи на безпекові умови і рекомендації амбасад своїм громадянам не їхати в Україну через загрози війни, – це суттєва публічна підтримка України.

- Ми вже звикли до війни, на жаль; адаптувалися до повітряних тривог, нас не так уже лякають «Шахед» чи ракета, які летять. А в іноземців все це викликає великий страх, що є закономірною реакцією на війну. 

Ми вдячні кожному музиканту, який прийняв для себе рішення приїхати у Київ. У травні, наприклад, на 5-денному фестивалі Kyiv Spring Sound («Звучання Київської весни») у нас зіграли іспанська скрипалька Летісія Морено, нідерландський кларнетист Мішель Маранг та американський піаніст Кевін Кеннер, який мешкає останнім часом у Польщі. Ми постійно відчуваємо підтримку культурних центрів та міжнародно-дипломатичних представництв дружніх країн: зокрема, Польщі, Франції, Чехії, Італії, Іспанії. 

- Хто з іноземців з музичної сфери вже підтвердив приїзд в Україну найближчим часом? 

- До повномасштабної війни в середньому приїздили виступати у філармонію зарубіжні виконавці два-три рази на місяць. Зараз трошки менше. 

Відкриття 161-го концертного сезону відбудеться 6 вересня, а в «міжсезонні» однак виступають іноземні виконавці. Днями «Київська камерата» подарувала шанувальникам надзвичайний концерт за участі всесвітньо відомого французького віолочеліста Жан-Гіана Кейраса. 

У жовтні у межах «Київ Музик Фесту» виступатиме «Київська Камерата» разом із канадсько-американською диригенткою з українським корінням Кері-Лінн Вілсон, яка дуже активно підтримує Україну з 2022 року. Вони вже концертували у нас наприкінці травня. У жовтні також очікуємо польського диригента з українським корінням Романа Реваковича, який матиме проєкт із нашим симфонічним оркестром. 

У листопаді відбудеться вже вдруге Kyiv Baroque Fest. Вперше приїдуть іноземні зіркові виконавці, зокрема, знаметитий французький клавесиніст Жан Рондо та відомий інтерпретатор барокової музики, німець Андреас Шолль.   

ПОЛІФОНІЯ ТЕМ І ФОРМ: ТЕАТР, ДИСКУСІЇ І МУЗИКА

- Національна філармонія останніх років проводить не тільки концерти, а й заходи інших форматів. Наприклад, презентували фільм про композитора Бориса Лятошинського.

 – У музичному салоні ми маємо низку різних тематичних платформ. Скажімо, музична керівниця філармонії Наталія Стець провадить проєкт «Музичний салон 2.0», де після нетривалої дискусії з виконавцем відвідувачі слухають його концерт. 

На початку літа стартував авторський проєкт «Поліфонія особистості». У ролі ведучого — журналіст, поет і співак Анатолій Матвійчук. Першим гостем став майстер художнього слова, корифей, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, народний артист Анатолій Паламаренко, який 63 роки працює у філармонії. Далі про творчі здобутки ведучий говоритиме зі скрипалем і продовжувачем відомого роду музикантів – Кирилом Стеценком. 

У ювілейну дату 170-річчя від дня народження Марії Заньковецької у музеї акторки зіграли виставу «Заньковецька. Життя між рядками» режисера Олександра Співаковського, створену силами Національної філармонії. Це був другий показ там, де прима Театру корифеїв жила 100 років тому. Головну роль грає актриса Надія Агєєва, Миколу Садовського – запрошений актор Анатолій Суханов. 

- Останнім часом часто звучить музика українських композиторів. Яка подальша тактика і стратегія у цьому питанні? 

- Ми намагаємося розширювати виконання української музики, обираючи найкращі твори. Щоб підтримати українських сучасних авторів, реалізуємо проєкт «Сучасне й позачасове». Це цикл авторських концертів, який проводить Київський камерний оркестр  і диригентка Наталя Пономарчук. Вже представили твори Вікторії  Полевої та Святослава Луньова. У вересні буде Любава Сидоренко. Партнером проекту є «Dom Майстер Клас». 

- Чи замовляє Національна філармонія написання творів молодим композиторам? 

- Ми зараз над цим працюємо. Повноцінного європейського замовлення, з укладанням контракту, ще не практикуємо. Поки напрацьовується стратегія і система.

На тепер відбувається виключно творча взаємодія. Композитори пишуть, створюють, ми виконуємо.  

- Тривалий час в Україні не платили композиторам роялті за виконання їхніх творів на концертах, як це прийнято у цивілізованих країнах. Чи врегульовано вже це питання?

- Ми вже активно, з літа 2023 року, виплачуємо роялті за виконання творів, зокрема, українським композиторам, – і ми радіємо тому. Набігає чималенька загальна сума – за пів року – пів мільйона гривень. Отримують роялті через організації колективного управління, скажімо, Євген Станкович, Леся Дичко, Валентин Сильвестров.

Певний час у філармонії не виконувалися твори Мирослава Скорика, бо не були врегульовані ці питання. Зараз музика Мирослава Михайловича, слава Богу, повернулася на нашу сцену. Врегульовується ситуація щодо творів Юрія Шевченка. 

Якщо візьмете репертуар і побачите автора, від смерті якого ще не минуло 75 років, – можна вважати, що роялті буде виплачено. 

АРТТЕРАПІЯ ТА НОВІ ЗНАННЯ ДЛЯ ДОРОСЛИХ І ДІТЕЙ

- У період повномасштабної війни зали переважно наповнені слухачами. Чим це пояснюєте? 

- Найскладнішим було перше півріччя 2022 року, усі пам’ятають. У столиці заклади культури почали працювати, коли більш-менш стабілізувалася воєнна ситуація: відкинули російські війська від Києва, звільнили тимчасово окуповані населені пункти Харківщини, Херсонщини, Сумщини, Київщини. 

У цей непростий час, за можливості, люди часто шукають шляхи виходу з ситуації та відповіді на житейські і філософські питання саме в мистецьких формах. Концерт чи вистава допомагають рефлексувати.  

- Концерти й інші мистецькі заходи є свого роду антидепресантами? 

- Більшою чи меншою мірою, але кожен в Україні постраждав від війни. Тому один із найважливіших пріоритетів Української держави є робота над ментальним здоров’ям нашого суспільства. Тому майже всім потрібне оздоровлення через мистецтво.

До речі, ми постійно проводимо інтернет-опитування наших глядачів і аналізуємо відповіді. Минулого року поставили запитання нашій аудиторії про те, з якою метою вони ходять у філармонію, що для них найважливіше під час відвідин? І близько 50 відсотків обрали відповідь – ментальне здоров’я.  

Тобто люди приходять, щоб трохи відволіктися від повсякденних складних ситуацій і порефлексувати. Щоб вийти з філармонійних стін трохи іншими. Це певна психотерапія, музикотерапія, арттерапія.

- У вашому закладі високого мистецтва віднедавна з’явився… Кролик Філармон. Хто його вигадав і як він допомагає?

- Цей персонаж збирає аншлаги вже майже півтора року. Шукає з дітьми загублені ноти й адаптувався під новорічно-різдвяний цикл свят. Танцює, підспівує малим відвідувачам…

Ми розуміємо, що є попит на дитячі проєкти. Починали з програми для найменших відвідувачів – від 3 до 5 років. Не зачиняли двері й перед тими, кому було ще років 2. А далі перейшли до програм для різних вікових категорій. Пропонуємо дітям інтерактивне знайомство з музичними інструментами і цікаву історію музики. Тривалість кожного дійства – 55 хвилин.

Образ Кролика Філармона режисерськи вибудувала Ганна Мороз. Підключалася до створення програм музикознавця Світлана Корецька. 

Наприклад, подивимось на перший місяць нового сезону. Ми представляємо декілька проєктів для різного віку. Мюзикл для дітей від 4-х років сучасного українського композитора Олександра Потієнка «Бременські музики» (за ідеєю нашого квінтету «Brass Ukraine» та Олександра Рудька) вперше зіграли 1 червня – і малечі та їх батькам дуже сподобалося. Тож матимуть змогу дивитися й інші юні відвідувачі. Київський камерний оркестр у перший осінній день зіграє програму «Гра в класику» для віку 3+.  А ще розпочинаємо серію концертів «Ближче до музики» – «Анатомія оркестру з маестро Дядюрою». Це вже для дітей від 8 років.

Проєкти для дітей та підлітків  – це виховання майбутнього покоління наших слухачів. А глобально функція Національної філармонії як державної інституції – пропонувати якісні програми.

- Як справляєтеся під час концертів чи інших заходів,  коли раптово вимикається електропостачання через наслідки пошкодження російською зброєю української енергосистеми?

- Буквально через 4 хвилини після вимкнення світла електропостачання у філармонії відновлюється після запуску генератора. Музиканти продовжують грати, навіть без перерви, адже у них на акумуляторах працює локальна підствітка. 

- Що готуєте до 130-ліття від дня народження Бориса Лятошинського? Який новий фестиваль представите?

- Активно напрацьовуємо з Фундацією Лятошинського концептуальні підходи і програмування нового музичного фестивалю. Намагатимемося показати дуже різнопланового Бориса Лятошинського; безумовно, всього симфонічного. Буде низка дискусійних платформ щодо важливості творчості цього українського композитора. Це постать, яка завжди викликатиме інтерес. Його учні, композитори-шістдесятники – Грабовський, Годзяцький, Крутиков, Загорцев, Губа, Сильвестров, Станкович – ціла школа, яка переросла у великий напрямок «Київський музичний авангард». 

Валентина Самченко, Київ

Фото Олександра Клименка