Поляки мають стати на захист українського історика Купріяновича - Клімкін

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що громадянське суспільство Польщі має усвідомити небезпеку кримінального переслідування історика голови Українського товариства у Любліні Григорія Купріяновича і стати на його захист.

Таку думку Клімкін висловив у Facebook.

"У Польщі все-таки розпочалося кримінальне провадження проти одного з лідерів української громади, відомого історика Григорія Купріяновича... Ми категорично проти того, щоб судовий механізм використовувався для переслідування одного з провідних діячів української громади Польщі, який, до речі, надзвичайно багато робить для польсько-українського історичного примирення", - написав Клімкін.

На думку міністра, громадянське суспільство Польщі має серйозні підстави для тривоги, оскільки саме такі поодинокі прецеденти, які трапляються десь у регіонах, а до того ж спрямовані проти представника національної меншини, неодноразово ставали в різних країнах початком широкого наступу на демократію.

"Звісно, дана конкретна ситуація є радше спробою регіонального політика заробити дешеву популярність на роздмухуванні міжнаціонального скандалу. Втім, переконаний, що польське суспільство повинне рішуче реагувати на будь-які подібні спекуляції. Щиро сподіваюся, що демократична громадськість зрозуміє всю серйозність ситуації навколо українського історика і також скаже своє слово на його захист", - резюмував він.

Як повідомлялося, окружна прокуратура у місті Замостя Люблінського воєводства розпочала розслідування висловлювань голови Українського товариства Григорія Купріяновича, які він зробив 8 липня під час пам'ятних заходів у Сагрині на вшанування українців, убитих польським збройним підпіллям у 1944 році.

Воєвода Люблінського воєводства Пшемислав Чарнек подав заяву до прокуратури через те, що представник української громади, на його переконання, порушив закон, прирівнюючи вбивство в Сагрині до "вбивства 130 тис. поляків на Волині". На думку Чарнека, українець "зневажив польський народ", що підпадає під кримінальну відповідальність за "заперечення злочинів українських націоналістів" у світлі положення закону про Інститут національної пам'яті Польщі.

Як відомо, в Україні та Польщі різне ставлення до подій на Волині та у Східній Галичині 1943-1944 років. Сейм Польщі назвав Волинську трагедію “геноцидом” польського народу, українські історики це заперечують.

Польські історики покладають відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а більшість українських істориків переконані у відповідальності за ці злочини обох сторін. У Польщі вважають, що в результаті етнічних чисток загинуло приблизно 100 тис. поляків і 5-10 тис. українців. Натомість в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків та до 20 тис. українців.