Вибори за кордоном: де мільйони голосів і що з цим робити?

Українці за кордоном взяли участь у першому турі виборів Президента України

Згідно з даними Центральної виборчої комісії (ЦВК), на закордонних дільницях 31 березня проголосували понад 55 тисяч громадян України. Було відкрито 101 дільницю у 72 країнах світу. За результатами підрахунку 100% електронних протоколів, найбільшу кількість голосів закордонної громади отримав чинний глава держави Петро Порошенко: його підтримали 38,93% українців. На другому місці Володимир Зеленський, за якого віддали голоси 26,01% виборців.

Факт того, що закордонне українство голосує в цілому надзвичайно пасивно, на жаль, підтвердився і 31 березня. За неофіційними даними, за межами України перебуває до 20 мільйонів українців. Це, на хвилинку, половина населення нашої держави, яка в контесті виборів мала б перетворитися на потужний виборчий ресурс. Але, якщо п’ять років тому на виборчі дільниці прийшли майже 73 тисяч наших громадян, то зараз майже на 20 тисяч менше.

У Росії з міркувань безпеки 31 березня не було відкрито жодної дільниці, тому мільйони українців, які мешкають там, не змогли або не захотили дістатися до дільниць у сусідніх країнах: Фінляндії, Білорусі та ін. До речі, така ж доля спіткала не таких числених громадян України в Пакистані, які летіли голосувати до ОАЕ.

Але що трапилося з українцями в інших країнах, де ніхто виборчі дільниці не закривав? У ретельно обжитих нашими громадянами США, Канаді, Польщі мешкає щонайменше по 1 мільйону українців, а проголосували лише 2998, 1391 та 7795 виборців відповідно. Десятки тисяч українців живуть в Аргентині та Австралії, проте «галочку» в бюлетені поставила мізерна меншість (195 та 125 осіб відповідно).

Така «гірка арифметика» справедливо турбує Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, адже це безпосередньо відноситься до відповідальності його відомства. Керівник українського МЗС висловив у Facebook «безумовний респект» тим, хто прийшов на дільниці за кордоном.  То що ж робити і як скористатися виборчим потенціалом нашої закордонної громади у майбутньому?

Самі українці за кордоном кажуть, що кількість тих, хто взяв участь у виборах, могла б бути набагато більшою, якби не певні перешкоди.

ТРЕБА БІЛЬШЕ КОНСУЛЬСТВ І ДІЛЬНИЦЬ, ЯКІ Б ПРАЦЮВАЛИ ДОВШЕ

Перше, що закидають Міністерству закордонних справ і особисто його керівнику - це недостатня кількість виборчих дільниць (і загалом консульств) за кордоном. За українським законодавством, закордонні виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією за поданням МЗС України при дипломатичних та інших офіційних представництвах і консульських установах України за кордоном, у військових частинах (формуваннях), дислокованих за межами України.

Якщо взяти такі країни, як Канада (3 дільниці), США (4 дільниці) тощо, то охочим взяти участь у виборчому процесі там доводилося долати сотні, а іноді й тисячі кілометрів і нести значні фінансові витрати. Наприклад, у США відстань від Лос-Анджелеса до Сан-Франциско, де розташована єдина виборча дільниця на західному узбережжі країни, складає понад 600 км. Це далі, ніж доїхати від Львова до Києва. «Шановний пане міністре, відкрийте консульство в Сіетлі чи хоча б у Портленді і побачите, що прийде на 10-15 тисяч більше людей голосувати», - обіцяють в одному з коментарів у Facebook.

А в Австралії, де проживає понад 40 тисяч українців і діє лише одна виборча дільниця у столиці Канберрі, вартість внутрішнього перельоту, зокрема, з міста Перт до Канберри складає близько 800 австралійських доларів (більше 15 тисяч гривень) на одну людину, не враховуючи інших витрат.

Очевидно, що найгостріше ця проблема стосується країн з малою кількістю виборчих дільниць, великою територією та значною кількістю закордонних українців. Але схожі скарги на недостатню кількість місць для голосування лунають і з більш компактної Європи: Польщі, Португалії, Італії, Франції тощо – майже звідусіль, де українці також змушені долати сотні кілометрів до виборчої дільниці. «А як голосувати? Якщо на всю Францію одна виборча дільниця, і для того, аби проголосувати, мені треба двічі з’їздити у Париж (3600 км загалом)? Але, судячи з результатів, на другий тур треба їхати будь-що...», - пише українець з Франції у соцмережі Facebook.

Другою важливою проблемою, яку згадують у контексті виборів 2014 року, є низька пропускна здатність приміщень для голосування, через що навіть ті виборці, які подолали значну відстань та приїхали до виборчої дільниці, не можуть проголосувати до її закриття. Наприклад, досвід на минулих виборах у Римі: пропускна спроможність виборчої дільниці в італійській столиці - 4 тисячі осіб, а проголосувати зголосилися більше 8 тисячі українців.

Серед українців з-за кородону є і такі, хто прийшов би голосувати, якби у країні його проживання взагалі була виборча дільниця. «Ми в Домінікані проголосували би, аби дільниця була тут. Хоч одна», - пишуть одні. «Я знаходжусь в 2 тис. км від найближчої дільниці. Чи плануєте посольство в М'янмі відкривати? Може, якось потрібно допомогти?», - питають інші.

УКРАЇНЦІ ЗА КОРДОНОМ ХОЧУТЬ ЕЛЕКТРОННЕ ГОЛОСУВАННЯ

Громадяни України, які живуть поза її межами, просять також вирішити питання щодо складного і витратного процесу реєстрації виборців.  Щоб перевірити, чи включений виборець до попереднього виборчого списку, подати заяву про включення до реєстру виборців чи змінити виборчу адресу, виборцю потрібно особисто з'явитися до дипломатичної установи.

За словами українців у Канаді, виборцю із провінцій Британська Колумбія, Саскачеван або Манітоба треба щонайменше два дні, аби долетіти чи доїхати до консульства в Едмонтоні. Реєстрація - особисто і в робочий час. А територія Саскачевану більша, аніж вся Україна.

Полегшення процедури прийняття на консульський облік могло би покращити статистику, вважають наші співгромадяни за кордоном. У цьому контектсі вони нагадують про законопроект №10053, який  було створено саме для вирішення проблеми голосування виборців у закордонному виборчому окрузі. Але законопроект і досі знаходиться на розгляді в комітеті з питань правової політики та правосуддя.

Слід сказати, що закордонні українці вже давно мріють про електронне голосування. «Якби була можливість електронного голосування, то проголосувало б значно більше. Для багатьох, нажаль, це дороге задоволення - добиратись з усіх куточків краю до столиць.  Ми з сім’єю їхали понад 700 км в обидві сторони, аби добратись до Копенгагена. У всій Данії тільки одна виборча дільниця», - йдеться в одному з коментарів у Facebook.

Українці за кордоном просять міністра Клімкіна почати з електронної постановки на консульський облік. «Зауважте, що виборчі дільниці далеко, і не всі можуть відпроситися з роботи на день-два, щоб за власний кошт подолати сотні чи тисячі кілометрів заради тільки постановки на облік! Я розумію, складно зробити електронне голосування. Чому хоча б це (постановку на консульський облік – ред.) не можна спростити та зробити у електронному вигляді?», - питають в одному з коментарів.

ЗАКОРДОННІ УКРАЇНЦІ – ЗА ПОДВІЙНЕ ГРОМАДЯНСТВО

Перспективу надання подвійного громадянства українцям діаспори Павло Клімкін озвучив в інтерв’ю Радіо Культура у березні цього року. «Я взагалі за подвійне громадянство для таких українців і послідовно за це виступаю. Я вважаю, що ми маємо просто прописати критерії. Звичайно, ми маємо до цього йти», - висловився міністр з даного приводу.

Закордонні українці таку ініціативу підтримують. Більше того, вони називають відсутність подвійного громадянства однією з причин, чому не всі громадяни України, що мешкають поза її межами, йдуть на дільницю голосувати. «Велика кількість наших громадян банально не у списках. Вони б залюбки проголосували, але, на жаль... Тож Ваша підтримка подвійного громадянства дуже слушна, бо інакше чимала кількість українців буде втрачена», - йдеться в одному з коментарів.

«Дякую Вам за те, що підняли це питання, це дуже важливо. Наприклад, у мене картка постійного резидента, але я особисто знаю людей з двома паспортами, які просто побоялися ставати на облік, бо Україна не визнає інші громадянства, а для обліку треба надати дійсний документ, що підтверджує статус за кордоном», - зазначається в іншому коментарі.

НЕ ЖИВУ В УКРАЇНІ – ТОМУ Й НЕ ГОЛОСУЮ

Однією з тенденцій (нечисельних, але все ж наявних) серед закордонного українства є також відмова від участі у голосуванні взагалі. Аргументують це так: «якщо я не проживаю в Україні, то не можу обирати, бо там знають краще, кого країні треба», «я не плачу податки в український бюджет, тож не маю права впливати на долю України», «я не бачу гідного кандидата» тощо.

Але такі настрої, зазвичай, не залишаються без відповіді: співгромадяни пояснюють, що де б не був громадянин України і з якою метою (робота, навчання, проживання тощо), він є частиною України, і прийти на вибори – його обов’язок. Глава МЗС України також нагадав: «Як би пафосно це не звучало, громадянський обов’язок має бути однаково важливим для всіх українців. Ми - частина єдиної політичної нації і маємо її зміцнювати своєю свідомою громадянською позицією».

А на закиди щодо гідного кандидата відповідають у дусі українця Сергія Ліскового з передмістя Вашингтона, який у сюжеті Голосу Америки сказав: «Треба робити вибір, і це обов’язок, обов’язок кожного. Той, хто не робить вибір, не ходить на вибори і не голосує, не має права жалітися на життя».

Здалеку, тобто із закордону, в умовах відсутності масового впливу політтехнологій та значно меншої кількості російської пропаганди, українцям іноді краще видно, хто чого вартий, і зробити свій вибір, спираючись на факти і здоровий глузд.

Існують також інші проблеми, вирішення яких позитивно вплинуло би на явку виборців за кордоном. Наші співгромадяни серед них називають, зокрема, недостатньо широку інформаційну кампанію з боку МЗС в ряді країн, піднімають питання неможливості голосування нелегальних мігрантів (їх багато, вони не можуть підтвердити свій статус через його відсутність, а консульства не можуть поставити їх на облік) тощо.

Тим не менш, попри усі труднощі, після першого туру виборів президента України закордонні українці налаштовані активніше голосувати у другому турі.  «Перший тур відбувся, як відбувся, але давайте зробимо роботу над помилками!», - закликають в одному з коментарів у Facebook. А українці з Португалії звертаються до співгромадян із проханням не бути людьми, які живуть поза реальністю. «Подбайте про те, щоб ви могли взяти участь у виборах Президента України. Ще є час для включення у списки виборців!», - зауважують звідти. І нагадують: другий тур виборів відбудеться 21 квітня.

Марина Федяніна, Київ

Фото: Yevheniy Semenov, Svitlana Melnyk, Юрій Банахевич, Посольство України в Республіці Словаччина, Посольство України в Республіці Білорусь, Embassy of Ukraine in Canada / Посольство України в Канаді, Посольство України в Австралії / Embassy of Ukraine in Australia, Consulate General of Ukraine in Chicago - у Facebook