У Відні з успіхом пройшла європейська прем’єра опери-антиутопії GAZ

Фото, відео

У Відні з грандіозним успіхом пройшла європейська прем’єра опери-антиутопії GAZ.

Міжнародний проект був презентований у вівторок під час фестивалю MusiktheatertageWIEN та в рамках Двостороннього року культури Україна-Австрія, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

Захід за фінансової підтримки Українського інституту проходив в альтернативному культурному центрі WUK, який особливо вдало пасував під авангардну оперну виставу - спільний продукт NOVA OPERA та Yara Arts Group. Всі квитки було розкуплено заздалегідь, то ж зала була заповнена.

Понад годину глядачів тримало в завороженні і певній напрузі інтенсивне, а місцями несподіване театральне дійство. Блискуче музичне аранжування, футуристичні костюми акторів й усього оркестру, майстерна гра та спів переносили усіх присутніх в якийсь інший, невідомий світ.

Авторкою ідеї проекту виступила американська режисерка з українським корінням Вірляна Ткач. На створення опери її надихнула постановка “Ґаз” українського режисера-авангардиста Леся Курбаса за однойменним твором німецького письменника-експресіоніста Ґеорга Кайзера. У п’єсі порушується проблема технологічного процесу та наслідків, до яких він може призвести.

Вірляна Ткач була співкураторкою виставки “Курбас: Нові світи”, яка проходила восени 2018 року в Мистецькому арсеналі. Там вона познайомилась із композиторами формації Nova Opera Романом Григорівим та Іллею Разумейком. Саме вони і написали музику для "GAZ" -  великої синтетичної оперної форми на перетині постдраматичного та інструментального театру.  У творі сполучаються перформативні практики із досвідом авангардної та електронної музики в жанрі “composed theater”. 

Також над створенням вистави працювали хореограф Симон Майєр (Відень, Австрія), медіа-артист Георгій Потопальский та художник Вальдемарт Клюзко (Україна).

У Відні відбулася європейська прем’єра опери-антиутопії GAZ / Фото: Василь Короткий, Укрінформ

Дія опери GAZ вибудовується навколо історії про вибух на футуристичній фабриці, що колись продукувала енергію для всього індустріального суспільства. Центральним образом художньої реальності є препароване піаніно – колишній пульт індустріального гіганта, який поєднував живе і техногенне в одній системі. 

Роль працівників заводу виконують шість солістів. Залучені й самі композитори: Ілля Разумейко грає на піаніно і також  виступає в ролі головного інженера за пультом фабрики, а Роман Григорів є диригентом оркестру та грає сина мільярдера, який віддає все своїм робітникам і намагається ставитися до них більш людяно.  Усі присутні на сцені, включаючи оркестр, одягнуті в спеціальну уніформу. 

Рухи акторів – місцями механічні, як ніби вони самі стають механізмами. Це перетворення людей на машини та імітація вибуху людьми – одне із запозичень з авангардної постановки Леся Курбаса майже 100-річної давнини.  

Вибух "пульту" – піаніно – максимально відтворений на сцені з метою передачі усіх переживань та емоцій: учасники постановки кувалдою та просто руками починають ламати інструмент, який ще хвилинами тому грав в унісон з оркестром. 

За словами Вірляни Ткач, опера-антиутопія "GAZ" не стільки доносить якісь смисли, як намагається встановити "прямий контакт з теперішнім, минулим та майбутнім": "Думаю, що це  - така собі бесіда з митцями з інших часів. Надіюся, що тут є і розмова з Курбасом, але також і з майбутнім", - сказала режисерка. 

Початок твору написаний нею особисто: "Я написала коротко, що  сотворив Бог небо і землю, і всі тварини та рослини, і всі рослини, а ми сотворили з них індустріальну силу, енергію, газ".  "Думаю, ця тема дуже на часі, і не лише у зв’язку з вибухами та нашими проблеми з енергією. Хоча це не головна річ тут. Мова йде також про вибуховість нашої ситуації, яка у багатьох країнах веде до такого поганого популізму і появи проблеми тоталітарності, що призводить вже до самознищення", - зазначила вона. 

В опері звучать різні мови: є українська (уривки з двох віршів "Весна іде" та "Партія веде" Павла Тичини), є трохи слів німецькою мовою з оригінальної п’єси Ґеорга Кайзера, дещо англійською та оперний спів італійською мовою.

Європейська прем’єра GAZ у Відні завершилася бурхливими оваціями, які тривали декілька хвилин. Після усі бажаючі також мали змогу поспілкуватися з творцями постановки.

Читайте також: Канадські спецслужби виявили іноземне втручання у вибори - ЗМІ

Опера-антиутопія GAZ - міжнародний проект, що отримав престижний грант від Culture Bridges. Відбір проводився з-поміж 466 серйозних конкурсантів. Проект переміг і в конкурсі від Українського культурного фонду. Появу опери підтримали Гете Інститут, Австрійський культурний форум та Український інститут. 

Українська прем’єра опери відбулася 11 червня 2019 у Національному театрі ім. І. Франка (Київ). Після європейської прем’єри у Відні також планується американська прем’єра: у 2020 році, в театрі La Mama (Нью-Йорк, США).