В Кишиневі представили результати дослідження потреб українців Молдови
Асоціація української молоді в Республіці Молдова «Злагода» презентувала результати соціологічного дослідження про проблеми та потреби українців Молдови.
Як передає Укрінформ, про це повідомив голова Асоціації української молоді в Республіці Молдова «Злагода» Дмитро Лєкарцев на своїй сторінці в Фейсбуці.
«Метою проведеного дослідження з визначення потреб і проблем українців на локальному та національному рівнях є розробка заходів, заснованих на фактичних даних для підтримки українського населення в Молдові», - зазначив Лєкарцев.
Підсумкові результати дослідження, яке проводилось з грудня 2019 по вересень 2020 року, Лєкарцев представив під час пресс конференції 18 вересня в Кишиневі, повідомляє вебпортал Ukrainians.md.
Як зазначається, за допомогою розроблених форм опитування було отримано та оброблено 611 опитувальників серед українського населення з 25 населених пунктів компактного проживання українців.
З учасників опитування 60,6% респондентів – жінки та 39,4% чоловіки у віці від 18 до 60+ років. Серед респондентів 78,3% ідентифікували себе як українці, понад 20% як особи, що мають українське коріння.
Понад 70% опитаних визначили українську мову рідною.
Дослідження базувалося значною мірою на прямих опитуваннях респондентів, мала частина була реалізована через телефонний зв’язок або Інтернет. Для більш глибоко аналізу питань, що цікавлять, і проблем, з якими зустрічаються українці Молдови, було також реалізовано 5 структурованих інтерв’ю з лідерами-українцями, що відіграють важливу роль в житті Української громади РМ.
Говорячи про результати дослідження, Лєкарцев зазначив, що понад 90% опитаних вважають рівень життя українців Молдови однаковим з іншими національностями.
Водночас, були ідентифіковані проблеми, які, за припущенням респондентів, роблять їхнє життя складнішим у порівнянні з іншими жителями країни.
Зокрема, респонденти вказали на недостатні зусилля з боку держави щодо поширення інформації про культуру мову та історію українців Молдови; труднощі з доступом до інформації українською мовою; недостатню поінформованість щодо транскордонного співробітництва тощо.
На запитання про володіння державною мовою 39% респондентів відповіли позитивно про знання та використання її в усній формі, 24% відповіли негативно і 37% відповіли, що розуміють, але не розмовляють. Водночас 69% опитаних хотіли б вивчити державну мову.
На основі отриманих даних експертна група проєкту розробила 25 рекомендації та пропозицій для поліпшення стану українців та представила їх в документі «Маніфест українців Молдови».
Головними рекомендаціями є підвищити рівень використання української мови у приватному та публічному житті, а також у відносинах з адміністративною владою і при доступі до послуг; розмістити в місцях компактного проживання українців вивісок, покажчиків з назвою вулиць, населених пунктів, історичних об’єктів, що становлять культурну цінність, і з іншою призначеною для населення інформацією українською мовою; забезпечити доступ до інформації про українців Молдови в ЗМІ українською мовою; підвищити роль українських громадських організацій у процесах консультацій і прийняття рішень на всіх рівнях влади тощо.
Як зазначається, результати дослідження будуть передані керівництву країни, акредитованим в Республіці Молдова дипломатичним представництвам, іншим державним або неурядовим установам і організаціям, зацікавленим в даних і висновках, виявлених в результаті проєкту.
Зауважується, що таке дослідження проблем і потрібностей національних меншин проводилося вперше в сучасній історії Республіки Молдова і реалізовувалося в рамках проєкту «Прийняття рішень в області захисту національних меншин в Молдові на основі достовірних даних».
З повним текстом Маніфесту та результатами дослідження можна ознайомитися на сайті Ukrainians.md.
Як повідомляється, українці є другою за чисельністю етнічною групою в Республіці Молдова. За даними перепису 2014 року, українці складають 6,5% від населення Молдови (уточнюється, що ці дані стосуються лише Правого берега р.Дністер і не включають території невизнаної ПМР).
Фото: зі сторінки Дмитра Лєкарцева в Фейсбуці