У Словенії відкрили пам’ятну дошку Івану Боберському
Урочисте відкриття пам’ятної дошки відомому педагогу, діячу української національної фізичної культури, почесному представнику ЗУНР в США та Канаді Івану Боберському відбулося 23 вересня в словенському місті Тржіч.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба посольства України в Словенії.
Захід відкрили посол України Михайло Бродович та мер міста Тржіч Борут Сайовіц. У своїх виступах вони відзначили неоціненний внесок, який протягом свого життя зробив Боберський як в Україні, так і в Словенії.
Знаковим стало й те, що вшанування пам’яті відомого українського спортсмена Боберського відбулося саме в День словенського спорту, який вперше відзначається на державному рівні.
В посольстві висловили вдячність почесному консулу України в місті Веленьє Роберту Худоурніку за сприяння в організації заходу.
Посольство Україїни в Словенії на своєму сайті раніше докладно розповідало про життя та діяльність Івана Боберського (14 серпня 1873 -17 серпня 1947), українського педагога, організатора, фундатора, теоретика і практика української національної фізичної культури.
Він народився в селі Доброгостів, Галичина, Австро-Угорщина, в родині греко-католицького священника. Випускник Львівського університету. Навчався у Відні та Граці. Викладач Львівської академічної гімназії з 1900. Сприяв становленню Пласту, автор назви цієї організації. Голова товариства «Сокіл-Батько» (1908—1918). В роки Першої світової війни був скарбником Українських січових стрільців (1914—1918). Працював головою відділу військової преси Державного секретаріату ЗУНР (1918—1820). Повноважний представник уряду ЗУНР в США і Канаді (1920).
Іван Боберський був автором перших українських науково-методичних праць з теорії фізичного виховання і спорту (1904-1912 рр.). У 1913 році завдяки його підтримці видано перший посібник для українського «Пласту» Олександра Тисовського.
Видавав та редагував перші українські спортивні часописи.
У 1922-1932 роках проживав у канадському місті Вінніпезі.У 1923-1932 роках очолював представництво ЗУНР у США i Канаді. Зібрав 50 тисяч канадських доларів для Українського Червоного Хреста. Викладав історію та географію України, редагував українські часописи в Канаді, збирав матеріали для Музею українських переселенців.
Від січня 1925 року Іван Боберський представляв у Канаді львівське Товариство опіки над українськими емігрантами. Очолював Товариство опіки ім. св. Рафаїла.
Перебуваючи в Америці, Боберський брав активну участь у житті української діаспори. Його діяльність була різноманітною - від популяризації у пресі діяльності керівника школи українського танцю Василя Авраменка в Нью-Йорку до збору матеріалів про українські часописи, книгарні, друкарні, українські школи на американській землі та проведення статистики української еміграції.
У 1932 року перебрався з Канади до тодішньої Югославії, де до самої смерті мешкав у маленькому містечку Тржічі (нині - Словенія; звідти була родом його дружина).
Останні роки життя хворів на туберкульоз. Помер 17 серпня 1947 року у Словенії. Похований на кладовищі у місті Тржіч в родинному склепі Поллаків, родичкою яких була його дружина.
Ім'я Івана Боберського носить Львівський державний університет фізичної культури (ЛДУФК).
24 травня 2011 року вчена рада Львівського державного університету фізичної культури прийняла рішення про запровадження почесної відзнаки ЛДУФК імені професора Івана Боберського, зазначається на сайті закладу.
Відзнаку засновано до 100-літнього ювілею від дня заснування СТ «Україна», а також з нагоди 65-ліття ЛДУФК та 20-ї річниці Незалежності України.
Почесною відзнакою нагороджуються особи за окремі заслуги перед Львівським державним університетом фізичної культури, українським спортом і наукові, навчально-методичні та просвітницькі досягнення у царині досліджень української національної фізичної культури та їх популяризацію.
Фото: Embassy of Ukraine in the Republic of Slovenia в Фейсбуці