Українські художники, котрі підкорили Париж
У столиці Франції проходить виставка «Найкращі українські митці: сучасники та майстри минулого»
На мистецькій ниві Франції ХХ століття визначну роль відіграли в тому числі й українські майстри, що тривалий час творили у цій країні або ж і взагалі залишилися тут жити.
Мистецькою окрасою Франції стали, зокрема, народжені на українській землі Юлій Шаповал, Василь Кричевський, Саша Залюк, Микола Поляков, Давид Бурлюк, Євген Конопацький, Жан Песке, Адольф Федер, Серж Лифар.
Внесок українських художників минулого століття, а також сучасників до художньої спадщини Франції нещодавно взялися висвітлити художня галерея The Meloy Art, приватне об'єднання митців, колекціонерів та кураторів мистецтва «Мистецьке коло Зої» у співпраці з Культурно-інформаційним центром Посольства України у Франції.
На виставці «Найкращі українські митці: сучасники та майстри минулого» у Парижі презентовано твори десяти українських художників минулого століття, котрі багато в чому визначили розвиток французького мистецтва, та семи сучасних українських митців.
МАЙСТРИ МИНУЛОГО
Юлій Шаповал, Василь Кричевський, Саша Залюк, Микола Поляков, Давид Бурлюк, Євген Конопацький, Жан Песке, Адольф Федер, Серж Лифар – народилися на українській землі, але стали окрасою мистецького світу Франції.
«Народжені між 1870 і 1919 роками, десять великих українських майстрів, присутніх на цій виставці, вирізняються тим, що творили тривалий час у Франції або ж і взагалі залишилися тут жити.
Усі вони належали до паризьких мистецьких рухів ХХ століття, а дехто й відіграв у цих рухах визначну роль: так, для прикладу, сталося із Юлієм Шаповалом, визначною фігурою Паризької школи», – розповідає художниця і кураторка виставки Зоя Скоропаденко.
Доля українських митців минулого сторіччя, котрі потрапили до Франції, багато в чому трагічна. Революція, війни, у багатьох випадках – відсутність підтримки від родини, яка не вважала мистецтво гідним заняттям…
Утім, усі вони зуміли не тільки розкрити свій талант, а й суттєво вплинути на розвиток французького мистецтва. Інша річ, що мало хто знає про українське походження цих художників.
Наприклад, сина українки із заможної родини Антоніни Знамеровської та лікаря польсько-шведського походження Яна Песке – Жана Песке, уродженого Яна Мирослава, знають як француза, й лиш порівняно нещодавно його постаттю зацікавилися у Польщі. Однак його творчість розцвіла на перетині щонайменше трьох культур – не тільки польської і французької, а й української.
Він народився і виріс у батьківському маєтку на сучасній Миколаївщині, почав вчитися малювати у Києві, далі – в Одесі, вже потім переїхав до Варшави, де відомі польські художники та критики хором переконали батьків хлопця «не робити з сина гречкосія», а відправити далі вчитися до Франції… Там він став одним із фундаторів Паризької школи, серед прихильників його творчості були прем’єр-міністр Франції Жорж Клемансо, Гійом Аполлінер, Фелікс Фенеон, Марія Склодовська-Кюрі та її родина.
Ніколас Поляков, син багатодітної родини рома та представниці шляхетного роду Струкових із Єкатеринославської губернії (центр якої зараз – сучасне українське місто Дніпро), є представником течії кубізму, він був помічником Андре Лота. Ніколас (Микола) народився в Україні, а от його молодший брат Сергій народився вже у Москві, й теж пішов у мистецтво, нині його вважають французьким художником російського походження. Всього в цій родині було 14 дітей, ще двоє з них (Анастасія й Володимир) у Франції стали відомими співаками та гітаристами.
На виставці представлено також автопортрет Саші Залюка, відомого ілюстратора великих французьких журналів того часу, таких як La Vie Parisienne.
Поет, художник, публіцист та книжковий ілюстратор, пов'язаний з футуристичними та неопримітивістськими рухами, Давид Бурлюк народився 1882 року в Семиротівці, поблизу села Рябушки (нині Лебедин, Україна). Походить з роду українських козаків, писарів Запорозького війська. На виставці у Парижі представлений один із пейзажів, які Бурлюк намалював у США, вже наприкінці своєї кар’єри.
Також виставлено один із малюнків українського танцюриста та хореографа Сержа Лифара.
СУЧАСНІ МИТЦІ
На стінах Українського культурного центру в Парижі можна побачити й роботи сучасників. Це провідні художники України – Оксана Стратійчук, Олександра Сиса, Олеся Джураєва, Матвій Вайсберг та Зоя Скоропаденко.
Зоя Скоропаденко, українка, яка живе в Європі з початку 2000-х років, об’єднала їх на цій виставці діалогом між сторіччями та між культурами.
Скоропаденко є членом Національної ради з мистецтва Князівства Монако, де вона має офіційний статус професійного художника. Однак вона живе на кілька країн одночасно, маючи студії також у Парижі, Токіо та Нью-Порт-Біч (Каліфорнія). У 2016 році у місті Фукусіма було урочисто встановлено її скульптуру «Надія» з бронзи та каменю. Після цього Національний музей Чорнобиля в Києві замовив у Скоропаденко аналогічну скульптуру, яку було розміщено перед входом до музею. На виставці у Парижі Зоя презентує свої серії "Coffee Drinkers" ("Ті, що п’ють каву"), "Інтелектуальні пейзажі", "Нові майстри Помпеї", а також деякі фрагменти зі своєї знаменитої та контроверсійної серії TORSO.
Наймолодша із сучасних художників виставки – Олександра Сиса. Її шлях до мистецтва, за словами дівчини, склався майже випадково.
«Не можна так просто назвати момент усвідомлення бажання бути митцем, не хочу сказати, що бути митцем – це доля чи ще щось парадне, так сталось. Заняття графікою дуже часто нагадує ремесло – це щоденна праця, рутинна. У 2012 році отримала диплом магістра журналістики, і вже з 2013 терези почали хилитися в бік графіки», – розповідає Олександра.
Її твори вже неодноразово виставлялися за кордоном – у Японії, Чехії, Німеччині, Швеції.
Художник-графік Олеся Джураєва переважно створює ліногравюри з лінолеуму. Її твори – це миттєвість у світлі та лінії. На перший погляд, вони схожі на чорно-біле фото, однак завдяки вибору сюжету і досконалій техніці, помітній навіть непрофесійному оку, їх можна роздивлятися годинами і знаходити щось нове у кожному штриху. Її роботи високо цінуються серед колекціонерів гравюр та отримують високі відзнаки на міжнародних бієнале з графіки.
Thetoothandtheroot – це франко-український дует молодих художників Микити Кравцова та Каміль Саньє-Кравцової. Вони реалізують численні проєкти з різними засобами вираження: аудіовізуальними, живописом, колажами та вишивкою, щоб втілити соціальну критику, яка викриває абсурд.
Дейл Дорош – всесвітньо відомий кераміст українсько-канадського походження, який живе та працює у Валлорісі (Франція), де створив та керує однією з найкращих художніх резиденцій для керамістів. Дитинство і юність Дейла минали під потужним впливом української культури, що згодом вплинуло на всю його творчість: українська їжа, література, музика та танці були його першим джерелом натхнення. Дейл презентує на виставці свої останні роботи з кераміки.
Куратори виставки – художниця Зоя Скоропаденко та відомий паризький куратор мистецтва Кристина Чірузе Монтенегро.
Виставка триває з 22 по 31 жовтня 2021 року в Культурно-інформаційному центрі Посольства України у Франції.
Марина Олійник, пресслужба The Meloy Art