Гостинність та підтримка, рідна їжа та своє радіо: як живуть у Нідерландах українці, які втікали від війни
Через напад росії на Україну мільйони людей були змушені полишити свої домівки. Зокрема, у Нідерландах отримали прихисток близько 65 тисяч українців. Більшість із них – жінки та діти
Адаптуватися біженцям у Нідерландах допомагають українці, які вже багато років живуть у країні, та небайдужі місцеві.
Вони створюють благодійні фонди та організації, відчиняють двері своїх будинків, даючи дах над головою, беруть на роботу без знання мови. Варто зазначити, що кількість українських біженців, які знаходять роботу в Нідерландах, постійно зростає. Понад 13 200 українців зараз уже працюють. Переважно вони отримують роботу у сфері громадського харчування, сільському господарстві, також цінуються в Нідерландах наші ІТ-фахівці. З 1 квітня для українців, які втікали від війни, діє звільнення від отримання дозволу на роботу, але роботодавці повинні повідомляти Агентство зі страхування співробітників (UWV), коли наймають когось з України.
ЦЕНТР "ДОБРОДІЙ" ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ МАМ ТА ТРЕВЕЛ-ТЕРАПІЯ
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну вулиці в Нідерландах стали синьо-жовтими. Чи не на кожному будинку, зокрема у Гаазі, Роттердамі, Делфті, Лейдені, Утрехті можна побачити українські прапори, а біля каналу в центрі Амстердама - синьо-жовтий велосипед. Центр «Добродій», який було відкрито після повномасштабного вторгнення росії для українських мам із дітьми, також можна легко знайти в Амстердамі за українським стягом. Центр створила Тетяна Помуран – українка родом з Херсона, яка вже майже дев’ять років проживає в Нідерландах.
«24 лютого все змінилося. Я зрозуміла, що почалася війна. З першого дня повномасштабного вторгнення стала волонтером. Коли я побачила це приміщення, то одразу зрозуміла, що буде геніально перетворити цей простір на затишне місце для українських мам та їхніх діток», – розповідає волонтерка, ледь стримуючи сльози.
«Добродій» для вимушених переселенців з України став центром, де можна отримати та обмінятися інформацією, побавити дітей, почитати їм українські книжки та приготувати їсти.
«Я зрозуміла, що потрібен простір, де б вони могли збиратися, обмінюватися інформацією, говорити рідною мовою. А тим часом дітки хочуть гратися. Завдяки мерії Амстердама в нас усе вийшло. Вони надали нам це приміщення. Мої друзі й інші волонтери допомогли нам з іграшками та українськими книжками. Ми закуповуємо їжу власним коштом. Головна мета, щоб люди почувалися як вдома. Вони можуть прийти сюди поспілкуватися та приготувати щось смачненьке, домашнє. Ми отримали дозвіл, тож тепер тут можна готувати їсти. Річ у тім, що більшість людей проживає в хостелах і готелях, де не можна готувати, а мами хочуть готувати, дітки сумують за українською їжею. Тож в нас кухня постійно працює», – розповідає Помуран.
Вона каже, що ще у мирний час створила в Нідерландах компанію, що займається бізнес-туризмом. Майже всі її клієнти – з України.
«Ми дуже раді, що українські компанії продовжують їздити, оговтуються після шоку. Український бізнес оживає та працює на благо України», – зазначила жінка.
Також Помуран створює майданчики для українських артистів. Зараз, завдяки своєму досвіду та контактам, вона організовує для українських мам із дітками тревел-терапії.
«Ми організовуємо екскурсії, ходимо в музеї, возили діток на конюшню. Така в нас терапія. Завдяки цим позитивним емоціям люди на кілька годин просто відключаються від війни, перемикаються на щось позитивне. Мені допомагають партнери по бізнесу. Також робили благодійні концерти. Стільки сліз ще не бачила головна площа країни в Амстердамі», – ділиться волонтерка.
Поки розмовляємо, до центру приходить Олена з дітьми. Вона – багатодітна мати. До Нідерландів родина приїхала з Ірпеня.
«Ми приїхали всією родиною з міста Ірпінь. Я мама п’яти дітей. Старша дочка Анастасія має 18 років, Софія – 13 років, два хлопчики – чотири й три роки та дівчинка – дев’ять років. Ми нікуди не збиралися, адже родина велика. В Україні в нас свій будинок. Я не вірила до останнього, що буде війна. Я не була до цього готова, в мене не було навіть зібрано тривожної валізки. Я працювала в дитсадку. Чоловік в мене церковний служитель. Коли ворожа техніка заїхала на нашу вулицю, то через страх за дітей ми швидко зібралися та поїхали», – розповідає жінка.
Каже, не збиралися їхати з країни. Спочатку поїздом родина рушила до Києва, потім – до Львова. Коли і там стало неспокійно, то – до Варшави, потім були Берлін та Амстердам.
«Я ніколи не думала, що так багато добрих людей. Ми доїхали до Берліна, нас прихистили з церкви. Потім ми вирішили їхати в Нідерланди – нам порадили знайомі. Я дуже вдячна всім людям, які нам трапилися. Усюди багато допомоги: одяг, речі, їжа... Я познайомилася з багатьма людьми. І я дуже вдячна, що нам вдалося вижити», – наголошує багатодітна мати.
Сьогодні її чоловік служить в православному храмі в Амстердамі. Багатодітна родина отримала тимчасовий прихисток у Нідерландах. Проживають в хостелі безплатно. Діти ходять до школи.
«У нідерландських школах формують українські класи. Діткам також викладають англійську та нідерландську. Також є українські вчителі, зокрема з Бучі, які також тікали від війни. Вони викладають англійську. Нам надавалася фінансова допомога 260 євро на людину. Але через те, що ми в хостелі, а не в родині, то з нас вираховували за їжу. Але місцева їжа, яку нам надають, нам не дуже підходить. Вона досить гостра, не дуже підходить для діток. Готувати в хостелі нема де, тож я дуже щаслива мати таку можливість тут в центрі, бо можна діткам приготувати звичну для них українську їжу», – розповідає вона.
Як і більшість українців жінка взялася активно шукати роботу.
«В основному платять до 12 євро на годину. Я вже знайшла дві роботи. Одна – формувати кошики фруктів на пів дня, чотиригодинний робочий графік, бо я маю діток. Інша вакансія в мене в аеропорту «Схіпхол» – пакування обідів. Коли ти працюєш, то фінансову допомогу скасовують», – розповідає багатодітна мати.
За її словами, в хостелі можна жити безплатно пів року. Багатьох українців до своїх осель у значно кращі умови забирають небайдужі нідерландці.
ПІД ОДНИМ ДАХОМ ІЗ НІДЕРЛАНДСЬКОЮ РОДИНОЮ
Нідерландець Роланд ван дер Грінтен – один з них. Чоловік проживає в селищі Ландсмір, що біля Амстердаму. Його сусіди – українці. Вони разом об’єднали зусилля та почали допомагати Україні.
«Коли все почалося, я перейшов вулицю та запропонував свою допомогу. Я почав питати, як ви почуваєтеся? Як ваші рідні? І тоді я дізнався, що мій сусід уже був на шляху до Румунії, щоб забрати батьків дружини. Я увімкнув новини та просто почав плакати від побаченого. Мене дуже зачепило. Я побачив жінок і дітей у машинах, які їхали в нікуди, тікаючи від війни. Це була їхня реальність. Нам з родиною пощастило жити в цьому чудовому будинку, в нас є достатньо місця, і я миттєво вирішив, що ми можемо прихистити в себе родину чи навіть дві. Тож я обговорив це з моєю дружиною і ми вирішили допомогти», – розповів він.
Нідерландська родина прихистила у своєму будинку українську сім’ю з чотирьох людей. Роланд каже, що отримав гарний досвід щодо спільного проживання з українською родиною.
«Ми жили разом під одним дахом кілька місяців. У нас досить великий будинок, тож усім місця було вдосталь. Ми намагалися створити якомога комфортніші умови для кожного. Зокрема, вони мали окрему ванну кімнату. Ми ділили вітальню та кухню. Ми їли разом, готували, обмінювалися досвідом. Нам пощастило, що ми зійшлися, ми склалися наче пазли. Панувало порозуміння, і я можу сказати, що ми стали фактично однією родиною. Я пишаюся нами. Я маю на увазі як нідерландську, так і українську родини. Я маю сказати, що вони супер гнучкі. І це також удача для нас. Мені здається, що моїй родині треба більше часу для певних речей. Наприклад, ми казали «люди заспокойтеся, прийдіть до тями», а вони одразу почали реєструватися, відкривати рахунки, шукати роботу, окреме житло», – ділиться враженнями нідерландець.
Зараз українська сім’я вже живе окремо. Загалом Роланд та його родина допомогли з дахом над головою близько 20 українцям. І маю сказати, що це було перше про що він запитав мене під час нашої зустрічі: чи потрібна мені допомога, моїм рідним чи друзям. Мовляв, їхній будинок знову готовий до прийому, а також має інше приміщення – робочий простір, який фактично був перетворений на притулок для українців.
Водночас нідерландці, яким квадратні метри не дозволяють поселити в себе українців, запрошують вимушених переселенців до себе на домашні вечері. У такий спосіб вони хочуть допомогти українцям, які втекли від війни, адаптуватися та познайомитися з нідерландською культурою.
Влаштовувати такі благодійні вечері допомагає організація Stichting Eet Mee.
«У багатьох містах країни відкрито центри прийому вимушених переселенців з України, щоб вони мали можливість зустрітися з місцевими мешканцями у домашній атмосфері. Eet Mee допомагає організувати таку вечерю з українцями. Для людей, які проживають у Нідерландах, – це можливість підтримати та зробити щось тепле та хороше для українців», – йдеться на сайті організації.
Зазначається, що багато небайдужих нідерландців раді запросити до себе додому вимушених переселенців з України, щоб поділитися своїм теплом, пригостити смачною їжею та просто поговорити. Також є родини, які пропонують приготувати щось разом, поділитися рецептами традиційних страв одне з одним. Для того, щоб піти в гості, українцям треба зареєструватися на сайті, вказати кількість людей, які прийдуть на вечерю, місто та обрати бажаний день. Потім з ними зв’язуються організатори та безпосередньо господарі, які кличуть на вечерю.
УКРАЇНОМОВНА ПЛАТФОРМА ТА РАДІО В НІДЕРЛАНДАХ
А щоб не було мовного бар’єра, в Нідерландах діє застосунок, який фактично перетворює телефон на кишеньковий перекладач і допомагає спілкуватися українською мовою. Програма називається Рryvit. Її запустила компанія AppMachine. У застосунку доступні три мови: українська, нідерландська й англійська. Додаток дозволяє записувати окремі фрази та короткі діалоги з подальшим перекладом тексту на одну з трьох доступних мов.
Також Нідерландське суспільне мовлення (NPO) створило україномовну онлайн-платформу Net in Nederland («Новоприбулі в Нідерланди») для українських переміщених осіб.
«Через інформативні відео з українськими субтитрами від телепрограм SchoolTV, Het Klokhuis, Hoofdzaken суспільне мовлення NPO має на меті допомогти тимчасово переміщеним українцям в Нідерландах дізнатися про нідерландське суспільство, щоб полегшити адаптацію та інтеграцію у країні», – зазначає головний редактор Net in Nederland Маделон Стокман.
На сторінці у Facebook та Instagram публікуються перекладені українською відео про нідерландську культуру, історію, суспільство та звичаї. Також згодом мають бути перекладені українською матеріали на сайті Net in Nederland та NPO Kennis на такі теми, як освіта, виховання та робота.
Крім того, NiNL запускає Телеграм-канали: «Життя та робота в Нідерландах», «Виховання дітей в Нідераландах», де публікуватимуть інтерв’ю з фахівцями щодо роботи, життя та виховання дітей у Нідерландах. Також через Телеграм редакція NiNL UA може в інтерактивній формі взаємодіяти з українськими переміщеними особами в Нідерландах і відповідати на їхні запитання.
У редакції також працюють вихідці з України. Світлана Бережанська, журналіст та редактор, яка уже 18 років проживає в Нідерландах. Вона зазначила Укрінформу, що долучилася до роботи над цією платформою, тому що бачить потребу українців, які опинилися в Нідерландах через війну, у вірогідній, практичній і цікавій інформації.
«Я як україномовний журналіст відчуваю свій обов’язок допомогти новоприбулим українцям в Нідерландах. З власного досвіду знаю, що достовірна та доступна інформація може значно полегшити процес адаптації в незнайомій країні», – сказала вона.
Також у Нідерландах запрацювало перше українське радіо, яке запустили вимушені переселенці. «Інформація – наша зброя», – наголошують автори першого українського радіошоу в Нідерландах.
Вони мають шість годин на тиждень. Ефір ведуть з нідерландського міста Ларен. Однак слухають програму не лише українці в Нідерландах, а й ті наші співвітчизники, які перебувають в інших країнах, зокрема, Німеччині. Трансляція традиційно починається з гімну України. Потім обговорюють питання, що хвилюють українців, які поїхали за кордон через війну.
«Запитували мене про продовження чи виготовлення паспортних документів, просили поради щодо адаптації в Нідерландах та відкриття банківських рахунків, а також питання працевлаштування. Наразі в Нідерландах офіційно зареєстровано понад 65 тисяч українців, і здається, що це все надовго. Як мене сповістили на одній з онлайн конференцій між муніципалітетами Північної Голландії, вони вже готують програми інтеграції українців на період 4-5 років», – поділився з Укрінформом після першого ефіру на радіо український консул в Нідерландах Тарас Малишевський.
Він також зазначив, що щодня отримує понад 100 запитів. Переважно звертаються щодо продовження дії паспорта, адже багато людей виїхали з України з паспортом, термін якого вже сплив. Також вписання дітей в паспорти, видача тимчасового сертифіката особи, бо багато людей, тікаючи від війни, виїхали за кордон лише з внутрішнім паспортом, з яким, зокрема, не можна отримати фінансову допомогу чи влаштуватися на роботу.
«Уже близько 9 тисяч таких сертифікатів було видано, і ця робота продовжується. Найперше зараз – це допомога українцям з документами, а далі – це реєстрація, а згодом питання влаштування на роботу, дітей в школу», – розповів український консул.
З документами та перекладами співвітчизникам також допомагають українці, які вже багато років проживають в Нідерландах.
«Я знаю нідерландську, англійську, українську. Мені сказали, що треба прийти в муніципалітет реєструвати людей. Згодом відкрили кризовий центр. І буквально за тиждень обладнали спортзал, привезли 40 українців. Потім людей переселяють у зручніші умови. Зокрема, готелі, переобладнані офіси, шукають нідерландські сім’ї, які готові прийняти українців. Коли людина реєструється, отримує ідентифікаційний номер, і далі подається заявка на грошову допомогу. Її розмір залежить від кожної конкретної ситуації та місця проживання.
Тож я також допомагала людям, хто вже був зареєстрований, отримувати грошову допомогу», – розповіла Укрінформу Тетяна Йосипенко, яка вже 14 років проживає в нідерландському місті Лейден.
За її словами, у великих містах є кризові центри, де працюють волонтери та Червоний Хрест. Туди можна прийти, якщо людина хоче отримати тимчасовий притулок.
Наразі в Нідерландах офіційно зареєстровано понад 65 тисяч українців, що є для маленької країни викликом. Тож для забезпечення кожного дахом над головою у країні переобладнують старі будівлі, казарми та навіть місця позбавлення волі.
Зокрема, колишня будівля банку переобладнана під сиротинець для маленьких українців і їхніх вихователів. Також прихистком стала колишня пожежна частина.
Українські та нідерландські волонтери докладають усіх зусиль, щоб допомогти країні створити максимально комфортні умови для українців, які через війну були вимушені покинути свої домівки. Але, попри теплий прийом нідерландців, кожен із них мріє вже незабаром повернутися додому та відсвяткувати перемогу.
Ірина Драбок, Гаага
ФОТО: Ірина Драбок, Ольга Мовчан, Тетяна Помуран