Ганна Крисюк, радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Наступного року під егідою Уповноваженого з прав людини при Верховній Раді України має запрацювати нова дорадча структура – Міжнародна рада українців. Її головним призначенням стане координація зусиль у допомозі українцям, які внаслідок російської агресії опинилися за кордоном, між владою України, українськими організаціями та владними структурами в країнах тимчасового перебування українських громадян.

Про те, чим цей проєкт відрізнятиметься від організацій українців за кордоном, і чи не стане новим елементом певної конкуренції між ними, Укрінформу розповіла радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, координатор Міжнародної ради українців Ганна Крисюк.

НАША МЕТА – НАЛАГОДИТИ ВЗАЄМОДІЮ МІЖ УКРАЇНСЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

- Пані Ганно, перше питання, яке одразу виникає. У світі існує вже велика кількість міжнародних українських організацій, який сенс створювати ще одну? Якою може бути додана вартість такої ініціативи?

- Всі організації і структури українців, які є по світу, включаючи СКУ, СКУМО та інші, створені саме для того, щоб представляти інтереси українців, допомагати їм відстоювати свої права. Міжнародна рада українців має намір не конкурувати, але допомогти цим організаціям, зокрема, у запровадженні прямої взаємодії з державою Україна. Це не завжди просте завдання, оскільки в країні точиться війна. Ці організації представляють близько 20 мільйонів українців по усьому світу, але є питання, рішення для яких вони просто не можуть знайти на рівні неурядових організацій.

Але в рамках Міжнародної ради при омбудсмені України з прав людини вони всі об’єднаються. Це саме об’єднання, де не буде президентів, навіть формального голови не буде. На цьому етапі мені як раднику Уповноваженого з прав людини доручено сформувати цю Раду, щоб всі в ній були рівноправними, мали рівні можливості. Завдання та структуру ми маємо намір обговорити невдовзі, ймовірно, в режимі онлайн конференції. Але вже зараз зрозуміло – це буде координаційний орган, який допомагатиме цим організаціям у наданні допомоги українцям у тих випадках, коли вони просто не можуть достукатися до владних структур як в Україні, так і в країнах перебування.

Ще одна перевага – до роботи Ради зможуть долучатися не лише вже відомі українські організації, але й окремі люди, які мають вплив, досвід, правову освіту, і можуть допомагати українцям, але не належать до жодної з існуючих організацій.

До того, варто враховувати, що наразі велика кількість українців внаслідок російської агресії опинилися за кордоном. Відповідно перевантажені наші консульські установи, де працює відносно невелика кількість людей. Ми маємо намір зменшити таке навантаження.

ДЛЯ ЗАХИСТУ УКРАЇНЦІВ ТРЕБА ЗНАТИ ЇХ ПРАВА В УКРАЇНІ ТА ЗАКОНИ КРАЇНИ, ЯКА ЇХ ПРИЙМАЄ

- Як я розумію, ви зараз говорите про захист прав українців за кордоном?

- Людям, що долучатимуться до роботи Ради, варто знати передусім права українців в Україні. А також, зрозуміло – законодавство тієї країни, в якій знаходяться українці, щоб надавати таким громадянам кваліфіковану консультативну допомогу.

До речі, просто зараз ми готуємо збірку документів із прав українців англійською й українською мовами, яка буде поширюватися і в Україні, і в країнах перебування. Проблеми починаються, коли наші українці навіть не знають, які мають права, до яких служб їм варто звертатися, до яких урядових організацій стукати. Ми хочемо систематизувати цю інформацію, враховуючи те, що ми маємо дуже багато контактів по світу, реалізуємо багато міжнародних проєктів та тісно взаємодіємо з діаспорою.

До того ж, Дмитро Лубінець (Уповноважений Верховної Ради з прав людини – ред.) раніше очолював парламентську групу «Світове українство». Він дуже тісно взаємодіє з українською діаспорою, ми спілкуємося з ними практично кожного тижня. У нас вже існують координаційні штаби у певних країнах, і саме такі штаби будуть в основі Міжнародної ради українців. Саме координація з ними допоможе краще представляти права українців усім українським організаціям, що беруть участь у роботі такого штабу. Тобто про конкуренцію не йдеться. Тут всі рівноправні, і кожен може пропонувати власні рішення, щоб краще допомагати Україні й українцям.

РАДА УКРАЇНЦІВ ДОПОМАГАТИМЕ НАЦІОНАЛЬНИМ УРЯДАМ У ЧУТЛИВИХ СИТУАЦІЯХ

- Дозвольте уточнити, ваша організація буде, все ж таки, орієнтована на допомогу українцям за кордоном?

Це – не організація. Рада – це об’єднання, і це є дуже важливим. Наразі в міжнародному штабі у нас більше 100 українських організацій, і не має сенсу створювати ще одну. Ми знаємо профіль та можливості таких організацій та будемо їм допомагати відстоювати права українців. У нас є державна інституція – Офіс омбудсмена, і це ключове. А при омбудсмені буде Рада, яка є дорадчим консультативним органом з координації дій і допомоги українцям.

Це буде дуже проста система. Рада збиратиметься один раз на місяць, кожна країна-учасниця матиме до 4-х хвилин на інформування та надсилатиме письмові запити, яка допомога потрібна від Офісу омбудсмена. І в цьому, у такій «горизонтальній» координації,  ми і бачимо дієвість Ради.

Наразі вже є шість країн, які висловлюють готовність відкрити на своїх територіях представництва Офісу омбудсмена. Вони готові практично допомагати та навіть фінансувати такі представництва, оскільки в них є велика потреба. Йдеться про необхідність контактувати з великою кількістю українців та надавати їм ефективну допомогу, вже виходячи із можливостей національних органів влади у цих країнах.

Нещодавно ми були у Люксембурзі, у закладі, де розміщуються наші біженці. Кожне таке відвідування викликає певний шок. З одного боку, можна зустріти жінок, які плачуть і просять допомогти їм знайти роботу, а з іншого – є певні молодики, років по 30, які висувають претензії та скаржаться на умови проживання.

Таких, як ці молодики, насправді одиниці, але ж вони також представляють Україну і шкодять її іміджу, тисячам і мільйонам інших українців, які поводяться гідно та інтегруються у суспільство. Ми запропонували місцевій владі певний алгоритм, як діяти в такій ситуації. Толерантність – вона важлива, але не в усіх випадках. Молодикам запропонували повернутися в Україну разом із нами, щоб захищати ту саму Луганську область, з якої вони поїхали. Це їх відразу «заспокоїло».

ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ПРОБЛЕМ – ЦЕ НЕСТАЧА ПОТРІБНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

- Підсумуємо. Ваше об’єднання буде координувати допомогу з боку держави Україна українським організаціям, які вже існують, щоб вони могли більш ефективно підтримувати українців, що знаходяться за кордоном. Вірно?

- Дещо не так. Не допомагати, а сприяти у координації, у налагодженні взаємозв’язку.

- Але це виглядає доволі абстрактним...

- Ми не говоримо, що маємо намір «допомагати», тому що люди відразу думають про фінансування. Але йдеться не про це. Найбільша проблема зараз у світі з українцями та неурядовими організаціями – що в них немає вірної інформації. Вони не встигають за змінами, що відбуваються в Україні через війну. Наші українці за кордоном реально потребують допомоги, навіть консультативної. Є багато ситуацій, на які дипломатичні представництва фізично не мають часу.

- Як це виглядатиме з практичної точки зору? Людина, яка потребує консультативної допомоги, буде звертатися куди? До організованого вами колл-центру або в якоїсь іншої інстанції?

- Яким буде формат Ради, як вона буде працювати – це визначать її учасники. Оскільки це буде світова рада, вона працюватиме онлайн, але фізично матиме представництва та своїх представників у різних країнах світу. Головний офіс буде в Києві, зрозуміло, в Офісі омбудсмена. Зараз ми ведемо перемовини, щоб ще один такий великий центр був у Європі. Наразі такі пропозицій надходять з різних країн. Це буде саме таке місце, куди українці зможуть фізично приходити та звертатися. Навряд на такий рівень вдасться вийти цього року, але наступного року ми розглядатимемо саме такі варіанти в країнах, які бачать у цьому потребу та готові цьому сприяти.

Існуватиме також «гаряча лінія», після звернення на яку людина має протягом кількох діб отримати відповідь. Це не буде тягнутися тижні або місяці, як це інколи трапляється зараз. Все має вирішуватися протягом тижня максимум – саме така в нас позиція. Щоб люди швидко отримали відповідь, потрібну інформацію та знали, як їм діяти далі.

Ще один напрям – це допомога у соціалізації українців, у підвищенні їх обізнаності щодо законодавства в країнах перебування. Наразі є багато неурядових організацій, які вже зараз допомагають з мовою, з працевлаштуванням і так далі. А от знання своїх прав – цим не всі переймаються, хоча саме це є дуже важливим. Кожна країна має свою специфіку. Люди, які виїжджають з України, мають про це знати. Ми будемо швидко оновлювати таку інформацію через наших представників, які працюють безпосередньо з державними інституціями відповідних країн.

Це ж стосується й різних пільг – щоб люди розуміли, можуть вони на них розраховувати чи ні, які встановлені терміни тимчасового перебування, яка взаємодія з міжнародними організаціями, з тим же Червоним Хрестом. Ми домовилися, що ми з ними офіційно будемо працювати по всьому світу, тому що вони мають фінансові та організаційні ресурси, щоб допомагати.

МИ МАЄМО СТАТІ МІСТКОМ МІЖ ВЛАДОЮ, ГРОМАДОЮ ТА НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

- Як ваші консультації допомагатимуть у вирішенні практичних проблемних питань, з якими стикаються українці?

- Наведу приклад. До нас звернулася жінка, яка проживає у гуртожитку в одній з європейських країн, в якому мешкають ще 350 осіб. Ця жінка була на дев’ятому місяці вагітності, і ще з двома дітьми на руках, вона боялася народжувати, не знала умов, не знала своїх прав. Ми увійшли в контакт із офісом омбудсмена з прав людини та із захисту прав дітей, і ми знайшли вихід. А місцева влада отримала алгоритм для вирішення подібних ситуацій. Це така дуже прикладна й конкретна взаємодія.

У наших європейських колег постійно виникають питання щодо захисту прав дітей. Деякі українські батьки просто не усвідомлюють, наприклад, що фізичне покарання дітей у деяких країнах ЄС є злочином, тож наші представники мають проводити з нашими людьми роз’яснювальну роботу, щоб вони одного дня не потрапили за грати через недостатню обізнаність.

Подібних ситуацій насправді дуже багато. Тому одна із наших функцій – допомогти місцевим органам влади у пошуку вірних підходів до українців та до вирішення їх практичних проблем. З урахуванням травматичної ситуації, в якій нині перебувають наші громадяни за кордоном, особливого значення набуває надання психологічної допомоги – і ми також сприяємо організації такого роду послуг.

До речі, за нашим спостереженням, всі омбудсмени, у кожній з європейських країн, є дуже відкритими для контактів з неурядовими організаціями, у тому числі – з українськими.

Ми маємо бути таким місточком між владою, громадою, неурядовими організаціями, щоб у правовому полі країн перебування допомагати вирішувати ті питання, які є найбільш нагальними для українців, зокрема, для тих, які щойно туди потрапили.

Ще один дуже важливий чинник, окрім соціалізації та поваги до законів інших країн та дотримання наших законів, – це можливість для повернення українців додому. Щоб вони, отримавши досвід і культуру європейських країн, скористалися цим для відбудови власної країни.

- Дякую за роз’яснення.

Дмитро Шкурко, БРЮССЕЛЬ