СКУ підбив підсумки роботи на полях Кримської платформи

Президент Світового конгресу українців (СКУ) Павло Ґрод під час Другого парламентського саміту Кримської Платформи у Празі взяв участь у парламентській частині зустрічі, а також представив глобальну українську діаспору у ході експертних дискусій. 

Як передає Укрінформ, про це йдеться на сайті СКУ.

Так, Павло Ґрод відвідав гала-вечерю для учасників за участі президента Чеської Республіки пана Петра Павела. На заході були присутні десятки політиків зі Швеції, Австрії, Чехії та інших країн-учасниць Міжнародної Кримської платформи. 

На полях саміту президент Світового конгресу Українців також зустрівся з Русланом Стефанчуком, головою Верховної Ради України. Очільник українського парламенту привітав Павла Ґрода з переобранням на посаду президента СКУ.

Крім того, президент СКУ провів зустрічі з Раймонд Ґаньє, спікеркою Сенату парламенту Канади, Тамілою Ташевою, Постійною представницею Президента України в АР Крим, Маркетою Пекаровою Адамовою, спікеркою нижньої палати парламенту Чехії, а також Робертом Зіле, Віцепрезидентом Європарламенту.

На пленарній сесії представників парламентів країн-учасниць Кримської Платформи Президент СКУ представив глобальну українську діаспору, підтримав Спільну Декларацію саміту від імені СКУ, а також представив парламентський чеклист, який парламентарі могли б використовувати у якості “дорожньої карти” для підтримки України​​. 

Павло Ґрод був також запрошеним експертом на панелі про відновлення справедливості та гарантії неповторення російської агресії. Президент СКУ проаналізував руйнівний вплив Росії на різні регіони світу через дезінформацію та пропаганду. Зокрема, обговорив техніки та підходи, які використовують росіяни для поширення дезінформації та брехні, а також розповів про працю українських громад для активної протидії російській пропаганді та імперським наративам. 

“Останнім часом СКУ отримав кілька тривожних сигналів від наших організацій-членів з різних куточків світу, але насамперед Європи, про початок нової потужної хвилі російської пропаганди. Техніки та підходи, якими користуються росіяни, а також способи протидії їм відрізняються від одного географічного регіону до іншого. Втім, основна мета Москви залишається незмінною: створити розбіжності між українцями та нашими союзниками та послабити довіру у відносинах між Україною та країнами Глобального Півдня. Тому ми маємо бути уважними, ініціативними, сміливими та згуртованими, щоб протистояти загрозам”, – пояснив Павло Ґрод.

Загалом учасники саміту заявили про свій намір підтримувати міжнародне розслідування воєнних злочинів, скоєних Росією в Україні, підтримувати розслідування Міжнародного кримінального суду в Україні, щоб забезпечити притягнення злочинців до відповідальності, а також працювати для створення міжнародного трибуналу щодо злочину агресії. Вони також підтвердили свою відданість застосуванню та подальшому посиленню санкцій проти Росії.

Кримська платформа – це ініційований Києвом провідний інструмент зовнішньої політики для консолідації міжнародних зусиль, спрямованих на деокупацію та відновлення територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах,  підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь зростаючим безпековим загрозам, посилення міжнародного тиску на Кремль, запобігання подальшим порушенням прав людини та захист жертв окупаційного режиму. Головна мета Кримської платформи – напрацювання шляхів деокупації Криму та повернення його до складу України мирним шляхом. Вперше саміт провели в Києві 23 серпня 2021 року.

Нагадаємо, у спільній декларації учасників Другого Парламентського саміту Міжнародної Кримської платформи, який відбувся 24 жовтня у Празі, парламентарії світу висловили намір надалі посилювати санкції проти Російської Федерації.

Окрім того, декларацією парламентарії засудили правову нікчемність так званих «референдумів» і «виборів» на тимчасово окупованих територіях України.

Також політики засудили вихід Росії із Чорноморської зернової ініціативи, систематичні атаки на експортну інфраструктуру, погрози комерційному судноплавству, а також блокаду морських портів України, що загрожує світовій продовольчій безпеці.

Водночас учасники саміту заявили про намір підтримувати надання політичної, дипломатичної, військової, безпекової, фінансової, гуманітарної та іншої допомоги Україні, а також надати Україні всю необхідну допомогу для досягнення членства в ЄС.

Фото: СКУ