СКУ долучається до відзначення 160-річчя від дня народження Грінченка
Світовий конгрес українців (СКУ) 9 грудня долучається до українців в Україні та у всьому світі у відзначенні 160 років з часу народження Бориса Грінченка – видатного українського письменника, мовознавця, педагога, етнографа, громадського та політичного діяча, популяризатора української мови.
Про це повідомляється на сайті СКУ, передає Укрінформ.
Як зазначається, громадська та наукова діяльність Бориса Грінченка відіграли одну з ключових ролей у становленні української національної ідентичності на межі ХІХ-ХХ століть, стали прикладом дієвого опору політиці русифікації, яку царський режим проводив на підвладних Російській імперії українських землях. А фундаментальна наукова праця Грінченка – чотиритомний тлумачний "Словник української мови" – не лише зафіксувала усе лексичне багатство української мови на початку ХХ століття, а й відіграла визначну роль у популяризації української мови та становленні сучасного українського правопису, наголосили в СКУ.
Життєвий шлях Бориса Грінченка значною мірою став відображенням долі українського народу під російським гнітом. Уродженець сучасної Харківщини, Грінченко народився у 1863 році у зросійщеній родині дрібних українських дворян. Українську мову опанував за допомогою "Кобзаря" Тараса Шевченка, а вже навчаючись у Харкові у 1874-1879 роках зблизився з молодими українськими патріотичними колами. У цей же час, молодому патріоту вперше довелось відчути на собі усю жорстокість російського репресивного апарату: за поширення заборонених царським урядом видань його заарештували і кілька місяців тримали в ув’язненні.
Згодом, Грінченко успішно склав іспити на звання вчителя при Харківському університеті і до 1893 року вчителював на східних українських землях. У 1888 році він уклав власний український буквар, за яким і навчав дітей. А вже за рік підготував книжку для читання "Рідне слово". Через те, що у школі бракувало українських підручників, Грінченко також писав свої оригінальні твори і робив українські переклади Шиллера, Ґете, Гейне, Гюго та інших європейських письменників.
У 1891 році Борис Грінченко долучився до "Братства тарасівців" – таємної української політичної організації. Її учасники дали клятву на могилі Тараса Шевченка у Каневі, пообіцявши змагатись за визволення української нації з-під російського ярма. До літа 1893 року головним осередком організації був Харків, але після хвилі масових арештів учасників, організаційний центр перенесли до Києва.
Сюди ж у 1902 році переїхав і Борис Грінченко. У Києві, разом із дружиною Марією, протягом наступних 5 років він трудився над працею свого життя – "Словником української мови". Книгу було видано друком протягом 1907-1909 років. Словник Бориса Грінченка нараховував близько 68 тисяч слів і станом на початок ХХ століття був найповнішим і лексично найбільш досконалим українським словником.
Як наслідок від ув’язнення у російських тюрмах, письменник мав серйозні хронічні ускладнення по здоров’ю. У 1909 році Борис Грінченко вирушив на лікування до Італії, де і помер від сухот на початку травня 1910 року.
"Де б не мешкали українці, приклад видатного українського письменника і науковця Бориса Грінченка нагадує нам про фундаментальну цінність і значення української мови для нашої ідентичності, а також про те, що немає нічого неможливого для людини, яка любить свою країну і народ та надихається працею на їх користь", - зазначає СКУ.
Як повідомляв Укрінформ, Світовий конгрес українців запросив 9 березня, у 209 річницю від дня народження Тараса Шевченка, єднатися під спільним гаслом #Поборемо.