У Гаазі відбувся перший Форум української громади у Нідерландах

Зберегти самобутність та національну ідентичність

У Гаазі відбувся перший Форум української громади у Нідерландах, який став майданчиком для обговорення нагальних питань та викликів українців за кордоном, обміну досвідом та вироблення спільної позиції щодо розвитку українства в Нідерландах.

Форум також став унікальною можливістю для знайомства та налагодження активної взаємодії між різними осередками української спільноти.

ЄДНІСТЬ ТА ХОРОБРІСТЬ – РИСИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Загалом було понад 100 учасників. Участь у форумі взяли представники українських громадських організацій, освітніх осередків, культурних і творчих обʼєднань, волонтерських ініціатив, а також митці, художники, письменники, літератори, перекладачі й активні громадяни.

Відкрив захід посол України в Нідерландах Олександр Карасевич.

“Сьогодні - непересічна подія для української громади у Нідерландах. Ми вперше зустрічаємось у такому розширеному складі, щоб обговорити актуальні питання діяльності та розвитку української спільноти у Нідерландах. Ідея цієї зустрічі назрівала вже понад рік, і я вдячний ініціативній групі, яка зробила сьогоднішній захід можливим”, - сказав посол.

Він також наголосив, що Росія намагалась знищити українську націю протягом декількох століть.

“Але наш народ чинив мужній і героїчний спротив. Зберіг свою ідентичність, мову та культуру і зміг відновити державність після років колоніального поневолення. Мова і культура - це те, що ідентифікує нас як націю. Єдність та хоробрість - це риси нашого народу”, - підкреслив Карасевич.

Посол також зазначив, що коли російська агресія випробовує нашу здатність зберегти свободу і ідентичність, українці демонструють єдність, активну позицію на захист своєї країни та народу.

“І цей дух згуртованості та сили і є визначальною рисою всього українського народу, і кожного українця зокрема, де б він не був: на Батьківщині чи на чужині. 

Я радий, що навіть за таких сумних обставин українська громада у Нідерландах розвивається, проводить активне громадсько-політичне, освітнє та культурне життя, і чітко і голосно заявляє про себе. І цей голос надзвичайно важливий сьогодні. І я закликаю вас не зупинятись.

Діяльність кожної організації, кожного волонтера і активіста є надзвичайно важливою.

Тільки разом ми зможемо перемогти цю навалу, тільки згуртовані ми досягнемо нашої омріяної мети: відновити мир на нашій землі і повернутись до своєї європейської сімʼї”, - сказав Карасевич.

Посол вручив високі державні нагороди, якими Президент України відзначив активістів української громади, голові Фундації “Українці в Нідерландах” Вірі Зваан та члену правління фундації Людмилі Лісовській.

“Для мене велика честь отримати таку високу нагороду. Вся наша діяльність пов’язана з наданням допомоги Україні та збереженням української ідентичності. Це командна робота. Дуже дякую усім за допомогу та підтримку. Медаль, як і всі попередні, буде передана до музею Фундації “Українці в Нідерландах”. Нам потрібна перемога, тож не зупиняємося та працюємо далі”, - сказала в коментарі Укрінформу Зваан.

Своєю чергою Лісовська додала, що “від 1 грудня 2023 року групою Волонтери_NL, яка є підрозділом Фундації “Українці в Нідерландах”, було відправлено під двісті бусів допомоги і десь в межах двісті тисяч євро - це середня цифра, яку жертвують на допомогу Україні. Збираємо, зокрема на амуніцію, рації, бронежилети, отримуємо дуже багато медикаментозної допомоги, також дуже багато їжі, дитячих памперсів, засобів особистої гігієни”.

ДОПОМОГА ОДИН ОДНОМУ ТА УКРАЇНСЬКІ ШКОЛИ В НІДЕРЛАНДАХ

Під час панельної дискусії “Українство за кордоном: важливість збереження самобутності та національної ідентичності” координаторка Українського дому в Роттердамі Оксана Савчук розповіла, що Український дім у Роттердамі відкрив свої двері у березні 2022 року, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Тут надають гуманітарну допомогу, проводять неформальні заняття з англійської та нідерландської, допомагають з реєстрацією, пошуком роботи, реалізацією власних ідей, проводять культурні та освітні заходи для дітей та дорослих.

“З перших днів приходило дуже багато активних людей, які не тільки просили про допомогу, а й також питали, як вони можуть допомогти іншим українцям, які так само як і вони опинилися тут через війну. Українці самоорганізовувалися. Вони продовжують волонтерити та організовуватися, допомагати громаді. Тож такий формат, він дуже цікавий, тому що це фактично ініціатива переміщених осіб, підтримана муніципалітетом. Люди гуртуються, і через це муніципалітету легше зрозуміти, що саме потрібно громаді, як їм можна в цьому допомогти. Потік у нас 1 200 відвідувань за місяць”, - каже Савчук.

Представниця української суботньої школи “Веселка” у Воорбурзі Наталія Самборук поділилася досвідом та розповіла історію створення школи, яка стала першою українською школою в Нідерландах та відкрила свої двері для маленьких українців у 2011 році. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну школа також почала збирати допомогу.

“Ми не могли стояти осторонь того, що відбувається в Україні, і ми працювали також як пункт збору гуманітарної допомоги, звісно що постійно були якісь виклики, і тому дуже важлива та потрібна команда, і я дуже вдячна нашій команді. Все можливо, коли вам щось цікаво, коли ви цим горите, ви можете запалити інших”, - сказала Самборук на панельній дискусії “Українство за кордоном: важливість збереження самобутності та національної ідентичності”.

Оксана де Конінг розповіла про створення школи “Просвіта” у міста Бреда, яка є регулярною українською школою.

“Коли Росія атакувала Україну, я вже кілька років проживала в Нідерландах, і майбутнє великої кількості дітей мене більш ніж глибоко занепокоїло. І дуже швидко я зрозуміла, що хочу зробити свій внесок, оскільки я математик, вчитель вищої категорії за освітою, то спочатку була створена суботня школа у квітні 2022 року за підтримки Фундації “Українці в Нідерландах” та Посольства України в Нідерландах, а також нас підтримали три церкви. Стало зрозуміло, що українські вчителі хочуть працювати, а учні хочуть навчатися, і через півтора року в Бреді було відкрито регулярну українську школу для учнів віком від 10 до 18 років. Школа дотримується програми міністерства освіти України. Українські школи у наших дітей приймають результати, які вони отримують тут, в нашій школі. Всі оцінки нашої школи приймаються в Україні”, - розповіла де Конінг.

Голова Фундації Український Клуб/ Stichting Oekraïense Club Богдана Постригань розповіла, що створюючи Клуб, організатори поставили собі за мету зберігати та ділитися культурою та постійно допомагати Україні. Вона розповіла про ідею софа-вишиванка. Процес мозаїки був схожий на вишивку, фактично вишивали хрестиком скляну мозаїку.

“Найголовніший наш проєкт, мабуть софа-вишиванка. Це софа, викладена мозаїкою з мапою України. І цим проєктом ми змогли об’єднати дуже багато українок з різних куточків. І не тільки об’єднати тимчасово переміщених осіб, а й діаспорян. Сформувати команду. Ми створювали цей проєкт 9 місяців, як народжували дитину. В нас вже 16 грудня стартує нова софа по картинах Марії Примаченко. Ми об’єднали всіх її звірів в одному артоб'єкті. Мистецтво, воно не вмирає, і воно буде жити. В нас ще є один проєкт - українська мова для нідерландців”, - розповідає Постригань.

Фундація Український Клуб/ Stichting Oekraïense Club допомагає новоприбулим українцям інтегруватися, проводяться мовні заняття, лекції, нетворкінг, клуб надає підтримку.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В НІДЕРЛАНДАХ

Під час панельної дискусії “Українська культура: успішна та ефективна презентація” її учасники поділилися своїми проєктами та викликами, з якими мають справу. Зокрема тим, як відкривають Україну для нідерландців та розвіюють міфи.

Співзасновниця Фундації “Ватага” Уляна Бунь, яка вже багато років проживає в Нідерландах, розповіла, що Фундація “Ватага” є платформою для українського мистецтва та культури в Нідерландах та відкрита до всіх митців, які через війну Росії в Україні опинилися в Нідерландах і прагнуть реалізувати свої ідеї.

“Дуже приємно бачити таку велику кількість активних людей. Кожен підтримує один одного, нумо робити так й надалі. І ми всі разом тоді стаємо набагато сильніші. Наша “Ватага” була заснована в жовтні 2022 року трьома українськими дівчатами. І ми всі дотичні до української культури та мистецтва”, - сказала вона.

Бунь також розповіла про низку заходів, які проводила “Ватага”, зокрема, про День вишиванки та забіг “Шаную Воїнів, біжу за Героїв України”, який відбувся у нідерландському місті Роттердам.

Кінопродюсерка, ініціаторка кінопрокату українських фільмів у Нідерландах Надія Зайончковська, яка також вже багато років проживає в Нідерландах, розповіла про успіх анімаційної стрічки “Мавка. Лісова пісня” та українського історичного фільму “Довбуш” у Нідерландах та готовність нідерландців, після шаленого успіху, співпрацювати та показувати український продукт.

Кураторка, арт менеджерка Маріана Джулай в Нідерландах опинилася через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Вона розповіла, що в Києві заснувала галерею та професійно займається мистецтвом 30 років. За її плечима близько ста виставок українських сучасних художників, дві великі арт ярмарки, мультикультурні фестивалі та міжнародні проєкти в Нью-Йорку, Парижі, Катанії, Карлсруе, Гаазі.

“Коли я жила в нідерландській приймаючій сім'ї, мені багато доводилося пояснювати та відповідати на запитання, чим українці відрізняються від росіян, їхня і наша мова. Я знаю дуже гарну відповідь, яку нідерландці одразу сприймають. Я кажу, що так само, як для вас німецька, тоді вони розуміють. Я зрозуміла, що є дуже великий брак інформації про те, хто такі українці, яка наша культура, які ми, що ми українські біженці для них щось нове і незрозуміле. Тож мені хочеться, щоб ми дуже потужно та яскраво розповідали про себе. Всі українські заходи, які тут відбувалися за весь цей час, я намагалася відвідувати. Також я почала вивчати, що відбувається в мистецькому світі. Я відвідувала виставки, знайомилася з галеристами, художниками. Вивчала артринок. Я зрозуміла, що є дуже велика потреба нам тут мати свій культурний центр. Є брак інформації про нас. Також для українців є потреба пізнати нідерландську культуру. І чому потрібен саме нідерландсько-український центр, бо є певні мовні бар’єри, але через мистецтво, через музику інформація сприймається по іншому, є потужним інструментом”, - наголосила Джулай.

Після офіційної частини форуму українці ще довго спілкувалися та обмінювалися досвідом. Ставили запитання, як відкрити школу, реалізувати ту чи іншу ідею, як допомогти один одному та Україні. Робота триває.

Ірина Драбок, Гаага

Фото: Ірина Драбок, Анна Бєльченко