Конференція діаспори в Берліні: Як залучити глобальну українську спільноту до відновлення України

Для початку активної відбудови вже сьогодні нашій державі бракує 5,4 млн осіб

До відбудови, відновлення України мають активно долучитися не лише наші західні партнери, які збирають гроші та ламають голову над тим, як ліпше використати для цього вже заморожені ними російські фінанси, але й українці за кордоном.

Українська діаспора була завжди чимала та дуже потужна, однак після початку повномасштабного вторгнення Росії за кордоном опинилися мільйони українців. Лише в Європі – щонайменше 4,2 млн (за даними Агентства ЄС з питань притулку, на осінь 2023 року), чверть із них – у Німеччині.

Отже, не випадково, що конференція «Діаспора та глобальна українська спільнота – сильні партнерки у відновленні України» відбулася наприкінці минулого тижня саме в Берліні.

Перший день конференції відбувся у розширеному колі: до безпосередньо учасників долучилися представники німецьких державних і недержавних структур, міжнародних компанії, посольств Японії, Люксембургу, низки інших країн-партнерів, а також з України. Загалом понад 250 учасників.

Другий день проходив у форматі мережування, під час якого учасники – понад 120 представників 80 українських організацій з 12 країн Європи, але також з України – дискутували в семи тематичних групах, які охоплювали теми від ролі діаспори в наближенні членства в ЄС і адвокації інтересів України в державах перебування до культури та освіти, протидії дезінформації і комунікації. Всі вони були орієнтовані на Національний план відбудови та відновлення України.

Дискутували не просто так: усі висновки та рекомендації будуть ретельно зібрані в так званий Policy Paper, аналітичну записку, яку буде представлено до Ukraine Recovery conference – великої Конференції з відбудови України в Берліні 11–12 червня.

Важливим є те, що конференція представників закордонного українства мала офіційний статус як частина підготовки до Ukraine Recovery conference.

«Цей статус говорить про те, що і німецький уряд, і український уряд визнають, що українська глобальна спільнота вже є сильною партнеркою відновлення України, і вони хочуть посилити цей потенціал. Наша конференція єдина працює над темами глобального українства і залучення діаспори та глобального українства до відновлення України», – наголосила одна з організаторів заходу, співзасновниця та голова ГО «Open Platform», співзасновниця та заступниця голови ГО «Альянс Українських Організацій», політологиня Наталія Пригорницька.

Вона разом з Катериною Павловою, старшою координаторкою проєктів у ГО CRISP, радницею заступниці міністра відновлення Олександри Азархіної, стали «двигунами» конференції, її організаторами (звісно, за підтримки багатьох людей) і модераторами.

ЛЮДИ – ГОЛОВНИЙ КАПІТАЛ

Основний акцент у дискусіях було зроблено на людях. Саме вони є ключовим елементом для відновлення України.

Як справедливо зауважила Катерина Павлова, треба припинити говорити про «людський ресурс» або «людський капітал», а говорити про людський потенціал. Причому найцінніший, а для України в нинішніх умовах – критичний.

Що довше триває війна, то складніше буде багатьом людям повернутися. З різних причин. Подбати про те, щоби це сталося, має не в останню чергу держава.

Про це говорили і працівники «Центру», себто Києва на конференції – посол з питань світового українства МЗС Мар’яна Беца та заступник міністра молоді та спорту Андрій Чесноков.

Створення в Міністерстві закордонних справ нещодавно посади посла з питань світового українства свідчить про те, що питання стоїть реально гостро. В бесіді з автором Беца зазначила, що МЗС за дорученням Президента Зеленського готує стратегію співпраці з глобальним українством, яку невдовзі буде представлено на публічне обговорення. Основних напрямів роботи три. По-перше, це «зміцнення ідентичності та максимальне запобігання асиміляції українців за кордоном», натомість максимальне сприяння в реалізації їх мовних, освітніх, культурних, релігійних прав; по-друге, лобіювання інтересів України; по-третє, залучення українців у різних державах до відновлення України.

«Ми розуміємо, наскільки важливо нам у перспективі повернути наших людей, Україні потрібні наші громадяни, потрібні закордонні громадяни, які є етнічними українцями... Ми хочемо вибудувати стратегічне партнерство, щоб ми працювали як партнери – держава та всі українці за кордоном – у реалізації зовнішньополітичних інтересів, відбудові України», – зазначила Беца.

Про повернення українців з особливим акцентом на молодь говорив і заступник міністра молоді і спорту Андрій Чесноков. Він закликав країни, що приймають українців, заохочувати їх зв’язки з Батьківщиною.

Як урядовець зазначив у бесіді з автором, пославшись на дані Мінекономіки, Україні для того, щоби активна відбудова почалася вже сьогодні, бракує 5,4 млн людей. Окрім того, дуже важливо не допустити появи так званого втраченого покоління.

«Фактично ми можемо опинитися в ситуації, що війна триватиме, і в нас буде ціла когорта молодих українців і українок, які не зможуть себе реалізувати ані в країнах, у яких вони знайшли тимчасовий прихисток, ані в Україні. Тому ми хочемо об'єднати зусилля з українською діаспорою, з міжнародною спільнотою. Є ідея створити багатосторонній Альянс з розвитку робочої сили в Україні і поза її межами, щоби молоді люди могли отримати ті професійні навички та знання, які потім будуть використані у процесі відбудови нашої держави», – сказав Чесноков.

Характерно, що цю думку цілком поділяють і в німецькому уряді. Анка Фельдгузен, посол ФРН в Україні в 2019–2023 роках, наразі працює комісаром з попередження конфліктів і стабілізації в МЗС ФРН і опікується, зокрема, питаннями підтримки України.

Виступаючи на відкритті конференції, вона розповіла про свою давню мрію. «Моєю мрією завжди було, щоби в Німеччину могло приїхати багато українців, щоби вони отримали якнайбільше знань, і повернулися назад, і інвестували все, чого вони навчилися, в свою країну, щоби вона зрештою стала членом ЄС», – сказала дипломат. І, навіть говорячи про численні громадські організації, що їх заснували українці, які приїхали в ФРН після 24 лютого 2022 року, вона використала слово «тимчасово».

Наразі ж ці організації разом зі «старою діаспорою» є тим мостом, який з’єднує Україну та держави, де мільйони українців опинилися не за власним бажанням. Про те, що після початку повномасштабного вторгнення зв’язки між Україною і ФРН значно поміцнішали, свідчить хоч би такий факт: якщо до війни партнерські або побратимські відносини зв’язували близько 50 міст, то наразі таких уже майже 200.

Громадянське суспільство стане одним з акцентів червневої Ukraine Recovery Conference. Підготовка до неї іде повним ходом. Окрім нинішньої конференції в Берліні, в березні вже відбувся інший захід – «пре-конференція» «Створення можливостей, будування моменту: трансформативна міська реконструкція України», а вже наприкінці цього тижня Міністерство розвитку та економічного співробітництва Німеччини прийматиме конференцію «До кваліфікованої робочої сили – відбудова людського капіталу України».

Отже, головне – люди, людський потенціал. І його теж треба буде відбудовувати, збираючи з усього світу.

Ольга Танасійчук, Берлін

Фото автора