Піаніно «Україна» з акцій навпроти посольства РФ у Ризі стало музейним експонатом

Піаніно «Україна», яке латвійські активісти встановили у 2002 році на «пікетному майданчику» навпроти посольства РФ у Ризі, стало символом українського прагнення до незалежності в Музеї Народного фронту Латвії.

Про це йдеться в інтерв’ю Укрінформу латвійського піаніста Андрейса Осокінса. 

Він розповів, що після початку повномасштабної російської агресії піаніно «Україна» було поставлено на майданчику навпроти посольства РФ у Ризі, як продовження з історією 2013 року, коли активісти Євромайдану протистояли «Беркуту», в тому числі граючи на піаніно. Це піаніно було в Ризі навпроти російського посольства з квітня до листопада 2022 року «під дощем, градом, але воно – працювало».

«Коли вже зима починалася, до нас звернувся із пропозицією Музей історії «Атмоди» («atmoda» у перекладі з латиської – «пробудження»). Це латвійський рух за відновлення незалежності, який був наприкінці 1980-х. У нинішній війні вони побачили паралель із латвійським прагненням до незалежності, так би мовити – українську «Атмоду». Вони запропонували, щоб це піаніно стало експонатом їхнього музею, і ми, звісно, погодилися», – сказав Осокінс.

Музей «Атмоди», офіційна назва – Музей Народного фронту Латвії, є філією Національного історичного музею.

Латвійський музикант також розповів про те, що піаніно марки «Україна», що само по собі є хорошою метафорою, було пожертвувано активістам однією латвійською родиною, яка підкреслила, наскільки для неї важливо підтримати Україну. У 2022 році на ньому грали всі українські музиканти, які приїжджали до Ригу, зокрема і нещодавня призерка Євробачення Jerry Heil.

Як повідомлялося, заснований Андрейсом Осокінсом благодійний «Осокінський фестиваль свободи для України» проходив у Латвії з 5 квітня по 12 травня. Він відбувається вже вп’яте і третій раз поспіль присвячується Україні (після початку повномасштабної російської агресії). Після фестивалю 2024 року вже відправлено два вантажі допомоги ЗСУ. До кінця червня планується відправити третій.

Фото Олега Кудріна та з архіву А.Осокінса