В Анкарі презентували книгу про вимушену міграцію кримських татар
В Анкарі презентували книгу-дослідження про вимушену міграцію представників кримськотатарського народу між двома світовими війнами.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
«Кримськотатарська діаспора проживає по всьому світу, й історій, що описані в цій книзі, є тисячі. У Литві скоро буде видання книга про проживання кримських татар в цій країні. Скільки історій про проживання кримських татар на Батьківщині вже знаємо і скільки ще згодом стануть відомими, – про те, що доводиться переживати цьому народові», – сказав на презентації книги посол України в Туреччині Василь Боднар.
Як зазначив дипломат, у книзі зустрічаються історичні паралелі із сьогоденням, оскільки кримські татари в той час, як і сьогодні, емігрували в інші країни через загрозу з боку росіян. Також частина кримськотатарських товариств та спілок, які утворилися в Румунії між двома світовими війнами, згодом продовжили свою діяльність в Туреччині, де нині проживає одна з найбільших кримськотатарських громад.
Також у межах заходу було відкрито фотовиставку світлин, які були використані у презентованій книзі.
«Після захоплення Кримського ханства Росією в 1783 році почалися масові міграції, які тривали понад століття, що в результаті цих вимушених переміщень кримські татари були розселені в дуже різних регіонах Османської імперії… Попри всі складнощі, вони зуміли зберегти свою ідентичність і культуру», – сказав голова Кримського фонду на відкритті виставки Тунчер Калкай.
У презентації книги та відкритті фотовиставки взяли участь представники турецького парламенту, президентства у справах закордонних тюрків та пов’язаних із ними громад, Кримського фонду, посли та представники посольств іноземних держав, акредитованих в Анкарі, представники влади столичного регіону Анкари, керівники кримськотатарських товариств та організацій.
Як повідомляв Укрінформ, у травні цього року в Анкарі пройшла виставка, присвячена 80-річчю депортації кримських татар, кримськотатарського художника Рустема Еміна.
Фото: Олька Будник і kirimvakfi.org.tr