Донеччина за Жебрівського: що зроблено за рік. Гуманітарна сфера.

Дивитися на Донеччину можна не лише через призму проблем та негативу. Укрінформ вирішив підсумувати, що в області протягом року зроблено в гуманітарній сфері.

Донецька область, головним чином,  сприймається через призму зони АТО: обстріли, руйнування, небезпека, проросійські настрої. В багатьох головах панівна думка про роботу влади -  "нічого не робиться". Безумовно, проблем в регіоні вистачає, їх більше, ніж достатньо, і все не так райдужно. Втім, прогрес на Донеччині є і він відчутний: як у відновленні інфраструктури, так і набутті українського вигляду.  І дивитися на Донеччину можна не лише через призму проблем та негативу.

Нещодавно виповнилося рік, як на посаді голови Донецької облдержадміністрації перебуває Павло Жебрівський. Укрінформ вирішив підсумувати, куди рухається область, що зроблено протягом року, що в процесі і в планах. Частину інформації взято з річного звіту, з яким Павло Іванович виступив перед журналістами в нинішньому обласному центрі місті Краматорськ, частину  - надано Донецькою ОДА.

Як зазначив очільник області, на сьогодні його команда працює за 6 основними напрямками: децентралізація, гуманітарна сфера, інфраструктура, економіка, боротьба з корупцією, безпека і оборона. При цьому, усі вони є засобами для досягнення головної концептуальної мети – інтеграції Донеччини в єдиний український простір:

"Це зміст і філософія, котрі спрямовані на викорінення совкового, десятиліттями нав’язаного Донбасу статусу особливого регіону, з особливими правами, особливими претензіями і особливим менталітетом. Кожен регіон є унікальним, водночас всі ми – українці, з Донецька чи Львова, Києва чи Одеси. Наша сила в єдності"

Пропонуємо Вашій увазі, що зроблено за напрямком – ГУМАНІТАРНА СФЕРА.

Протягом багатьох років радянська влада позбавляла мешканців Донбасу головного – самоідентифікації. Звідси – відчуття колективізму, але не нації, пристосування до російської мови, як до мови спілкування начальства. Часто люди просто не знають своєї історії, тому героїзують катів свого народу. А 90% населення регіону ніколи не виїжджали за межі України, не подорожували своєю країною. Саме тому головне завдання в цьому напрямку - звільнення українського духу з маргінесу: не лише шляхом популяризації, а в першу чергу – просвітництва.

Мова

Важливою є популяризація української мови. Минулої осені для працівників Донецької ОДА розпочалися безкоштовні добровільні курси з удосконалення української мови. Згодом ініціативу підхопили більшості районних та міських адміністраціях.

При цьому, жодні утиски чи заборона російської мови є неприпустимими. Якщо хтось так робитиме, то матиме ключового опонента в моїй особі. Але державна мова для держслужбовців – обов’язкова.

З виконання українського гімну тепер також розпочинаються всі офіційні заходи, в тому числі колегії та розширені наради, в усіх установах державної та місцевої влади області.

Освіта. Опорні школи

В цьому році вперше найбільший відсоток обласних інвестицій – 20% - буде спрямовано на підтримку освіти, в розбудову шкіл і садків.  Завдання обласної влади – створити не просто хороші навчальні заклади, а вдихнути в них український дух.

 Першим зразком і фактично моделлю для всі опорних шкіл в області стало приміщення навчального закладу в  санаторно-оздоровчому центрі "Смарагдове містечко", відкриття якого відбулося у травні за участю Президента України.

Крім закладу в "Смарагдовому містечку" в Донецькій області до кінця року будуть створені ще 20 опорних шкіл з прив’язкою об’єднаних територіальних громад, які продовжують формування. На проведення  термомодернізації,  наповнення матеріально-технічної бази цих закладів планується спрямувати 364 млн грн.

Критерії опорної школи ("принцип оновлення від підлоги до стелі")

• українська мова викладання
• конкурсний відбір вчителів
• модерний стилізований вигляд зовні, тепломодернізація
• оптимальні санітарно-гігієнічні умови для навчання.
• капітальний ремонт всередині
• нові сучасні меблі, приладдя, інвентар, адаптація для дітей з особливими потребами
• цифрове обладнання (лабораторії, мультимедійні дошки, лінгафонні кабінети).

Освіта. Дистанційне навчання

 У 2016 році в області розроблено пілотний регіональний проект "Дистанційна освіта Донеччини". Зараз дистанційним навчанням охоплені близько 1200 дітей на тимчасово окупованій території.

Очікується, що з 1 вересня 2016 року, що в рамках пілотного проекту 5 опорних шкіл Донеччини охоплять дистанційним навчанням не менше 2500 дітей на тимчасово окупованій території. Після апробації проекту, вивчення ризиків і усунення недоліків, всі опорні школи області надаватимуть послуги дистанційної світи.

Новація полягає в тому, що в масштабах України це буде перша система дистанційного навчання, а не окремі напрямки. Повністю розробляється навчальний контент за предметами і класами.

Переміщені вищі навчальні заклади

До війни на території Донецької області функціонувало 32 ВНЗ ІІІ-ІV та 82 ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Чисельність студентів складала 123 тис. осіб.

Сьогодні на підконтрольній українській владі території здійснюють освітню діяльність 36 – ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації та 14 – ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації, в яких навчається 38,7 тис. осіб.

В рамках підтримки переміщених вузів Донецька ОДА зробила наступне:

• звернення до Міносвіти з клопотанням збільшити кількість місць держзамовлення, щоб привабити на навчання студентів.
• допомога з пошуком додаткових приміщень для розташування навчальних потужностей (Донецький національний медичний університет ім. Горького).
• передано будівлю гуртожитку №1 Артемівського індустріального технікуму на баланс ДВНЗ "Донбаський державний педагогічний університет" для розміщення його відокремленого структурного підрозділу "Горлівський інститут іноземних мов".
• передано на баланс Донбаської національної академії будівництва і архітектури одну з будівель навчальних корпусів Донбаської державної машинобудівної академії у м. Краматорську.

Соціальний захист переселенців

Станом на 12 травня  на обліку перебувають 724,6 тис. осіб, переміщених з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, у тому числі 190 тис. осіб працездатного віку, 75 тис. дітей, 432 тис. пенсіонерів.

Найбільша кількість переміщених осіб зареєстрована в містах Бахмут, Костянтинівка, Краматорськ, Маріуполь, Слов’янськ, Покровськ, у Великоновосілківському та Волноваському районах.

Однак, фактично на території області проживають 250 тис. вимушених переселенців, решта – "соціальні туристи".

У вересні минулого року в області прийнята обласна Програма інтеграції, соціальної адаптації та захисту внутрішньо переміщених осіб на 2015-2016 роки. Обсяг ресурсів, які планується залучити на виконання Програми, складає 85 млн грн.

Для вимушених переселенців в області до кінця року буде відновлено 17 гуртожитків. Базові пункти Програми також включають надання медичної допомоги, психологічну реабілітацію, допомогу з працевлаштування, забезпечення речами першої необхідності, одягом, активний розвиток і діяльність громадських організацій ВПО, формування сприятливих умов для навчання та оздоровлення дітей.

Захист учасників АТО

У грудні 2015 року при Донецькій облдержадміністрації було створено Центр допомоги учасникам АТО, куди за півроку діяльності надійшло майже 3,5 тисячі звернень, що стосувались вирішення різних питань.

Крім того, в області затверджена Регіональна програма щодо медичного, соціального забезпечення, адаптації, психологічної реабілітації, професійної підготовки (перепідготовки) учасників Антитерористичної операції на 2016-2017 роки.

Станом на 22 червня  зареєстровано 3 569 учасників АТО та 43 сім’ї загиблих учасників АТО. Обсяг ресурсів, які плануються залучити на виконання Програми, складає 10,5 млн грн. з державного бюджету, бюджетів міст та районів області.  В якості прикладу -  дві родини загиблих прикордонників у цьому році отримали квартири в м. Маріуполь.

Гуманітарно-логістичні центри

На виконання ініціативи Президента України на лінії розмежування у Донецькій області було створено 2 гуманітарно-логістичні центри. Перший розташований між нульовою лінією розмежування та КПВВ "Зайцеве" на Артемівському напрямку (відкритий 28 серпня 2015 року). Другий – поруч із КПВВ "Новотроїцьке" на Маріупольському напрямку (відкритий 9 жовтня 2015 року).

Робота центрів організована з метою надання доступу громадянам України, які приїжджають з тимчасово окупованої території, до продуктів харчування і товарів першої необхідності за середньоукраїнськими цінами. Також це допомогло знизити ціни на тимчасово окупованій території.

Втім, ГЛЦ, скоріш за все, в цьому році будуть закриті у зв’язку із перенесенням КПВВ "Зайцеве" та "Новотроїцьке" у Майорськ та Березове відповідно.

Декомунізація

При виконанні закону про декомунізацію важливим було забезпечити участь громадськості. Не прискорювати процес, не ламати через коліно, а дати місцевій громаді право самостійно визначитися з новою назвою, спонукати до прийняття рішення. Головне - щоб у терміни, що відведені Законом, а часу було достатньо. Як наслідок, жодних нарікань від мешканців уже перейменованих міст Мирнограда (Димитрів) або Покровська (Красноармійськ) не було, оскільки місцеві громади брали участь в обговорені нових найменувань.

Всього в області потребували перейменування 85 міст, районів, сіл та селищ. На сьогодні усі вони вже перейменовані.

Також перейменуванню  підлягали 2 754 проспектів,  вулиць, площ та інших об’єктів топоніміки населених пунктів. Всі вони також вже перейменовані, з них розпорядженням голови Донецької ОДА – 110. Крім того, перейменовано 17 закладів культури.

Демонтажу підлягали і 64 пам’ятника та пам’ятних знаків. На сьогодні залишилось прибрати 3 одиниці. Один із них - пам’ятник Артему на Лисий горі м. Святогірськ - залишається пам’яткою монументального мистецтва національного значення та охороняється ЮНЕСКО. Решта монументів перебувають на балансі підприємств.

Хоча часом траплялися спроби уникнути демонтажу. Так, в місті Волноваха пам’ятник Чапаєву хотіли видати за...пам’ятник козаку.

Патріотичне виховання

Зараз втілюється спільний проект зі штабом АТО – закріплення за кожною школою в Донецькій області військової частини. Мета - залучати військових до проведення уроків патріотизму, виховних заходів, фізичної допомоги в роботах.

У  планах Донецької ОДА – виділити необхідний фінансовий ресурс і зробити на базі санаторно-оздоровчого центру "Смарагдове містечко" сучасний донецький "Артек", який має стати найкращим дитячим табором патріотичного виховання в Україні.

Загалом, за останній рік в області проведено понад 1 350 заходів патріотичного виховання, в яких взяли участь понад 235 тис. осіб.

Серед яскравих прикладів патріотично-культурної роботи:

• Участь у жовтні минулого року у всеукраїнській акції "Покрова героїв"  спільно з Міністерством молоді та спорту.
• Проведення фіналу Всеукраїнського фестивалю "Червона рута" в місті Маріуполь.
• У травні 2016 року відбувся всеукраїнський семінар-тренінг  "Від серця України до серця дитини", участь у якому  взяли понад 150 працівників дитячих закладів оздоровлення та відпочинку України, які поділились досвідом з патріотичного виховання.
• Загальноукраїнський проект культурної інтеграції "Український Донбас": 28 творчих колективів з різних України  провели більше 170 виступів, які відвідало близько 12 тис. глядачів.
• Виступ гурту "Океан Ельзи" в Маріуполі. На запрошення Донецької ОДА 5 липня в Краматорську виступатиме переможниця "Євробачення" Джамала.
• Цієї зими вперше на Донеччині було відкрито резиденцію Святого Миколая ("Смарагдове містечко"), яку відвідали більше 4 тис. дітей,  роздано понад 1,5 тис. подарунків.
• У рамках спільного проекту Дніпропетровської та Донецької облдержадміністрацій 1 червня 100 дітей з двох областей зібралися разом на патріотичному квесті "Країна друзів".
• Проведено конкурс на кращу ескіз-ідею символу для вшанування пам’яті воїнів, загиблих під час проведення АТО.  До участі були запрошені студенти вищих навчальних закладів. 

Оздоровлення дітей

Завдання – не лише провести оздоровчу кампанію, але показати дітям Донеччини Україну, познайомити їх з культурою та традиціями інших регіонів, допомогти знайти нових друзів.

За період з травня 2015 року до травня 2016 року охоплено оздоровчими та відпочинковими послугами всього 73 тис.  дітей шкільного віку, з них 31,3 тисячі дітей, які потребують особливої уваги та підтримки.

Також оздоровлено 349 дітей за рахунок коштів інших обласних бюджетів (Волинська, Полтавська, Чернівецька, Рівненська, Тернопільська, Сумська, Київська області).

Крім того, 5 433 дітей оздоровлено в межах України за кошти благодійних і громадських організацій, ще 357 дітей - за кордоном за кошти спонсорів.

Облдержадміністрацією додатково виділена фінансова підтримка в сумі 3,9 млн. грн. для 5 дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, підпорядкованим профспілковим організаціям  області.

Інформаційний простір

Особлива увага обласної влади – відновлення повноцінного телерадіомовлення на території, підконтрольній українській владі та тимчасово окупованій. Наболіле питання - відбудова телевежі на горі Карачун поблизу м. Краматорська. Її передавачі транслюватимуть 15 загальноукраїнських TV-каналів і 7 радіостанцій. Висота споруди становитиме 180 метрів, радіус її покриття – 62 км.

Спеціалісти КРРТ уже розпочали роботи з монтажу металевих секцій. Як пообіцяв генеральний директор Концерну Володимир Іщук, до кінця літа вежа буде готова.

Хоча, мушу сказати, телевежу на Карачуні до кінця серпня все ж не поставлять. І думаю, що у мене буде дуже жорстка розмова в присутності Генерального прокурора з керівником КРРТ, який займається штрейкбрехерством.

Донецька ОДА також завершує підготовку до запуску нового сайту, переведення на новий хостинг на території, контрольованій українською владою. Сайт dn.gov.ua вже розпочав роботу у тестовому режимі. Певний час паралельно функціонуватимуть дві версії.

Відновлено видання регіональної газети "Вісті Донбасу" українською мовою. Тираж з 2016 року – 50 тис. примірників. Розповсюдження за допомогою "Укрпошти", військових штабу АТО, мережу волонтерів насамперед у районах, наближених до лінії розмежування.

У травні 2016 року Донецька ОДА запустила спільний інформаційний проект з українським національним інформагентством "Укрінформ".

Мета – показати альтернативний Донбас. На противагу редакційній політиці більшості телеканалів і ресурсів не "зациклюватися" на негативі, писати не тільки про руйнування та ескалацію, але висвітлювати позитивні зрушення на Донбасі, відновлення, побудову, розвиток.

Створений спільний продукт ОДА і телекомпанії "ДоТБ" -  програма "Віч-на-віч. Павло Жебрівський" - щотижневий телевізійний звіт керівника області перед українською громадою Донеччини у вигляді 10-хвилинної передачі.

Спільно з представниками штабу Антитерористичної операції розроблена регіональна програма "Інформаційний суверенітет". Планується придбання технічного обладнання на загальну суму 5 млн. грн для протидії пропагандистського впливу РФ.