Треба перестати асоціювати Миколаїв з містом корабелів, це - транспортний хаб України
За часів існування СРСР Миколаїв позиціонувався як місто корабелів. Але за останнє десятиліття ситуація змінилася. Сьогодні на перший план виходить нова концепція його розвитку - це місто-порт і транспортний хаб України, що потребує кардинально нових підходів.
Про цю та інші актуальні проблеми регіону кореспондент Укрінформу спілкується з головою облдержадміністрації Вадимом Меріковим.
ВІД МІСТА КОРАБЕЛІВ ДО ТРАНСПОРТНОГО ЦЕНТРУ УКРАЇНИ
- Що ви думаєте про нову концепцію розвитку регіону?
- На мою думку, сьогодні Миколаїв це транспортний центр, не тільки півдня, але й усієї України. Нам дуже важливо розвивати та інвестувати у морегосподарський комплекс. Наразі його можливості використовуються лише на 50%, нам є куди рухатися. Миколаїв - місто-порт. У нас великий потенціал, і ми маємо думати про перспективи.
- Які найважливіші проекти вже реалізуються або готові до старту у цьому контексті?
- Восени ми провели інвестиційний форум, де презентували область потенційним вітчизняним та міжнародним партнерам. І якраз морегосподарський комплекс був одним із ключових. Завдяки тому, що ми звернули увагу саме на цю галузь, уже розробляється низка важливих проектів.
Насамперед, це поглиблення і розширення Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу (БДЛК), який є основою транспортної інфраструктури області. У мене жорстка позиція в цьому питанні - ми повинні розвивати канал, впроваджувати міжнародні стандарти. Це масштабний проект, що реалізується за кошти підприємств, які входять до складу адміністрації морпортів України (АМПУ). Вартість усіх етапів - приблизно 30 млрд грн, термін виконання 3-5 років.
У межах проекту заплановано розширення каналу до 140 м та поглиблення з 11,2 до 15 м, а також створення зон розходження суден. У 2016 році запланована розробка проектної документації і часткове проведення робіт щодо днопоглиблення. Це в перспективі дозволить заходити в наші порти суднам типу "Паномакс", водотоннажністю більше 70 тонн. Ми бачимо світові тенденції - будівництво суден з великою осадкою, тому повинні йти в ногу з часом і робити все, щоб Миколаївський регіон приймав такі судна.
Також триває будівництво нових терміналів, освоєння нових ринків, зокрема, азійських. А звідси і нові робочі місця, і податки, і підвищення рівня життя людей.
- Які найбільші перешкоди на цьому шляху?
- За результатами минулого року в миколаївських портах вантажообіг склав понад 27 млн тонн, це на 5,3% більше в порівнянні з 2014 роком. Згідно зі Стратегією розвитку області-2020, вантажообіг має збільшитися до 40 млн тонн на рік. Все залежить від самих підприємств, від їх зацікавленості у розвитку. Скажімо, торік спецпорт "Октябрьск" отримав прибуток понад 89 млн грн. При цьому капітальні вкладення там склали менше 1%. Миколаївська філія "Дельта-лоцман" заробила 2 млрд грн, а інвестувала у розвиток лише 46 млн грн. Такі ж мізерні інвестиції і в миколаївському морпорту - 8 млн грн із 625 млн грн зароблених. Зауважимо, що йдеться виключно про державні підприємства.
І це при тому, що Міністр інфраструктури після нашого звернення дав доручення, щоб 70% зароблених коштів поверталося на розвиток портових підприємств. Але місцевий менеджмент не займається новими проектами. Я керівникам цих підприємств прямо сказав, що вони не патріоти ні свого підприємства, ні свого краю. Ми ж зі свого боку готові допомагати. Нам дуже важливі інвестиції в морегосподарський комплекс.
Наполегливі рекомендації і моя позиція дали певні результати. Скажімо, морпорт вже в цьому році отримає 108 млн грн державних інвестицій на реалізацію низки проектів, зокрема, на капбудівництво і розвиток соцсфери. Торік ця сума склала лише 14,8 млн грн.
Є проблеми й у спецпорту "Октябрськ". Наразі його потенціал використовується наполовину. Найчастіше це пов'язано з тим, що приватники не хочуть співпрацювати через державну стивідорну компанію, яка є монополістом.
- Наразі знову з'явилися чутки, що нас чекає приватизація державних портів? Що ви про це думаєте?
- Не володію достовірною інформацією про це. Але я не прихильник ідеї приватизувати підприємства, які нормально працюють. Я за профільного інвестора, у тому числі іноземного. Йому ми маємо віддавати в довгострокову оренду портові підприємства - тоді це економічно доцільно, це інвестування в Україну.
- А що скажете, про порт "Ніка-Тера", наближений до одіозного мільярдера Фірташа. ЗМІ рясніють повідомленнями, що у них через суди забирають землю, точніше водну акваторію, яку раніше дали в оренду?
- Тут немає політики, це суто юридична проблема. Зараз тривають суди. Якщо порушено закон, порт має захистити свої права. Я не прихильник того, щоб змінювати раніше прийняті рішення і створювати складнощі для розвитку підприємства. Туди вкладені серйозні інвестиції, тому треба до цього підходити виважено. Ми повинні допомагати бізнесу, бути його партнерами.
Торік я, як голова ОДА, підписав 40 меморандумів з інвесткомпаніями. Це зроблено для того, щоб підтримати бізнес і захистити його від нападів чиновників. У минулому році в нашій області показник інвестклімату виріс на 14%. Експорт перевищив імпорт утричі. Це вже маленька перемога. Серед наших ділових партнерів відомі у світі компанії - "Пепсі", "Нібулон", "Нобел", "Бунге" та інші.
На Миколаївщині наразі реалізуються інвестиційні проекти у різних сферах економіки на загальну суму понад 7 мільярдів гривень. Це сталося завдяки впровадженню нового формату інвестиційної політики, який починається з довіри між владою і бізнесом.
- А що буде з суднобудівними підприємствами? Вони продовжують занепадати, там величезні зарплатні борги і мало прогнозів на поліпшення ситуації…
- Так, це досить складне питання. Я як керівник області виступаю за спрощення оподаткування цих підприємств та їх оптимізацію, щоб дати їм поштовх для розвитку. Але найголовніше - це портфель замовлень. Без комплексного підходу та державної підтримки ми не зможемо конкурувати з іншими країнами. Слід розробити низку законопроектів, долучивши народних депутатів. Не менш важлива й програма підтримки суднобудівної галузі. Галузь має право на розвиток, але наразі все складно.
- Всі розуміють, що подальший розвиток портів неможливий без паралельного розвитку логістичної інфраструктури. Мова йде і про залізницю, і про автошляхи…
- Це теж глобальне питання і мій головний біль. Відразу зазначу, що зараз триває проектна робота з розширення існуючих як залізничних, так і автошляхів. Нинішні магістралі просто не в змозі витримати теперішнє навантаження, не кажучи вже про те, що вантажопотік у порти збільшуватиметься. Над цим працюємо.
Коли сніг зійшов разом із асфальтом, вкотре переконалися, що ямковий ремонт - це гроші, викинуті на вітер
Основне питання - брак коштів. Ось і зараз маємо величезну проблему - сніг зійшов разом із асфальтом. Вкотре переконалися, що ямковий ремонт - це гроші, викинуті на вітер. Треба міняти підходи, зокрема, й на законодавчому рівні. Ми говоримо про децентралізацію, і не маємо концентрувати фінансування на державному рівні.
Взяти хоча б державну трасу Н-11 "Миколаїв-Дніпропетровськ". Вона дуже проблемна. Нам пообіцяли виділити з держбюджету на її ремонт у цьому році понад 200 млн грн. Але ці кошти проблеми не вирішать. Та й не одна у нас така траса, яку можна назвати лише напрямком, а що вже говорити про місцеві дороги. Цьогоріч обласний бюджет разом із місцевими запланував додаткові кошти на ремонт та утримання доріг.
Прикро, але держава досі розраховується за кредити на дороги, які будували до Євро-2012.
Дуже сподіваюся на реалізацію пілотного проекту - будівництво дороги "Львів - Кіровоград - Миколаїв - Херсон". Уже розробляється робочий проект, є надії, що в другому півріччі будівництво розпочнеться. Ми за цей проект дуже боролися, бо спочатку не були включені до нього. А це 120 км нової дороги, збудованої за новими технологіями, на бетонній основі.
Ми готові також на спільні проекти з Одеським і Херсонським регіонами.
БОРОТЬБІ З КОРУПЦІЄЮ ЧИНИВСЯ СПРОТИВ, БУВ НАВІТЬ САБОТАЖ
- Що ви вважаєте найбільшою удачею минулого року?
- Перевиконали бюджет і перерозподілили більше 40 млн грн на бюджетну сферу. Такого не було останніх 10 років. Провели інвестфорум, уклали низку договорів з міжнародними партнерами. Зокрема, підписали Меморандум про співпрацю з Українсько-Канадською торговою палатою.
Миколаївська область активно приєдналася до електронної системи проведення закупівель "ProZorro". А це і боротьба з корупцією, відкатами, хабарництвом. Уже на першому етапі це дало економію бюджетних ресурсів від 10 до 30%. Так, наприклад, тільки на зимових шинах для "швидких" зекономили чверть від виділеної суми. І це тільки початок.
Не приховую, що цьому процесові був спротив, подекуди навіть саботаж, але це не допомогло. Хто не підключився вчора, зробить це завтра. По-іншому просто не буде.
Досить вдалою є наша робота з Держфондом регіонального розвитку. Завдяки співпраці з ним профінансовано низку проектів місцевого значення на 65 млн грн.
- Ви запровадили відкриті конкурси на посади керівників комунальних підприємств і структурних підрозділів ОДА. Це допомагає?
- Безперечно. Ми маємо обрати ефективних менеджерів. Закінчується контракт - будь ласка, бери участь у конкурсі. Якщо людина гарно працювала, то виграє його. Щоб не було таких випадків, як нині маємо з головним лікарем обласної психіатричної лікарні. Колектив звинувачує його у зловживаннях та розтраті бюджетних коштів, а він тільки посилює тиск на лікарів і зовсім не думає розлучатися з кріслом, в якому "сидить" 20 років. Зараз відкрито кримінальне провадження, триває розслідування і будуть зроблені висновки.
- Що не вдалося?
- Побороти корупцію, в повній мірі відремонтувати дороги, достатньо підняти соціальний рівень мешканців області.
Аеропорт не вдалося запустити. Там борги понад 30 млн грн. На керівника заведене провадження, його розшукує поліція. Але руки не опускаємо, підшукуємо профільного інвестора, йдуть перемовини з відомими в світі компаніями.
- А ви, як губернатор, маєте вплив на підбір кадрів у регіоні, які не входять до підрозділів ОДА? Наприклад, нещодавно на вашу адресу лунали закиди, що керівник Миколаїврибоохорони пан Каражей, спійманий на хабарі, він ваше протеже?
- Ні, я не призначаю людей на посади, а мої узгодження мають рекомендаційний характер. А щодо Каражея, то я висловив свою позицію з цього приводу - нема різниці, з якої партії людина чи на якій посаді. Перед законом усі рівні! До речі, найближчі 2-3 місяці плануються серйозні кадрові зміни в РДА.
- Голову Врадіївської РДА Василя Жосана також підозрюють у хабарі, є кримінальне провадження. Що вам про це відомо?
- Знаю цю людину, тож думаю, що це якась помилка, можливо, навіть наклеп. Але правоохоронці мають розібратися і дати правову оцінку.
- У цьому році ми знову пережили небувалий снігопад та складні погодні умови. Як оцінюєте роботу комунальних служб?
- З ситуацією загалом справилися, хоч і не на відмінно, але на добре. Цілодобово працював оперативний штаб. Серед чотирьох областей ми першими розчистили державні траси. Дійсно не вистачало техніки, а та, що була, ламалася, бо вона стара - 70-80-х років.
Щоб справлятися краще нам потрібно ще мінімум 200 одиниць спецтехніки. Я надав свої рекомендації щодо придбання її з обласного бюджету. А також ми просимо Мінінфраструктури виділити "Облавтодору" хоча б шість одиниць. Це дуже важливо. Бо ми залучали військову техніку, а також з інших регіонів. Це була потужна стихія, але цьогоріч ми змінили тактику - заздалегідь попередили населення, перекрили траси, попросили без зайвої необхідності не виїжджати, оголосили канікули у навчальних закладах, а роботодавці відгукнулися на наші рекомендації та оголосили вихідні. Візьміть, наприклад, США. Економіка перша в світі, а під час снігопаду там також перекривають шляхи і 2 дні ніхто не працює, поки комунальники долають наслідки.
Незважаючи на негоду, в нашій області всі державні установи, лікарні, соціальні заклади працювали. Жодних перебоїв із постачанням газу, води та роботою котелень. Були пориви на лініях електропередач, аварійні бригади разом із рятувальниками та військовими змогли досить оперативно виправити ситуацію.
ЗА МІСЦЕ НЕ ТРИМАТИМУСЯ, ЛІКАРНЯНИЙ ЧИ ВІДПУСТКУ НЕ БРАТИМУ
- Другий енергоблок ЮУ АЕС, якому нещодавно продовжили термін експлуатації, знову зупинявся на ремонт через поломку обладнання. Чи не загрожує це безпеці мешканців Миколаївщини?
- Жодним чином. Це лише технічні моменти. З точки зору безпеки там все зроблено на високому рівні. Все під контролем. Я за те, щоб не лише продовжувати термін, а й будувати нові енергоблоки.
- Верховна Рада відклала децентралізацію на невизначений термін? Це зашкодить розвитку регіонів, зокрема Миколаївщини?
Ми вже відчули позитивні результати фінансової децентралізації
- Децентралізація одна з основних реформ України, і ми вже відчули позитивні результати фінансової децентралізації. Вкрай важливо прийняти відповідні зміни до Конституції, адже без них не вдасться реалізувати адміністративну децентралізацію. Я особисто за ці зміни, бо я за сильні громади. Наприклад, на Миколаївщині створено об'єднану громаду в Очаківському районі. Є ще громади, які готові об'єднуватися в інших районах. За цим майбутнє.
- Чутки про ваше звільнення мають підґрунтя?
- Якщо буде воля Президента, то я залишу цю посаду. Я абсолютно спокійний з цього приводу. Не триматимуся за місце, не братиму лікарняний чи відпуску, як деякі.
- Чого, по-вашому, наразі не вистачає губернаторові, щоб людям жилося краще? Крім грошей, звичайно…
- Законодавчої бази і контролю з боку державних органів влади за виконанням повноважень різних структур.
Алла Мірошниченко , Миколаїв.