Микола Бояркін, т.в.о. голови Держгеонадр
Старих схем вже немає, а жити за законом користувачі надр не хочуть
- На засіданні аукціонного комітету від 17 березня «Ютекснафтогазу» було відмовлено в участі в аукціоні. Причина - відсутність документів, що підтверджують реєстрацію юридичної особи. З мінімального пакету, що складається з трьох документів, два були подані підприємством із помилками. Більше того, перед початком аукціону відбулося судове засідання з цього приводу. Суддя виніс рішення на нашу користь. Я вже не кажу про те, що на членів аукціонного комітету чинився тиск за допомогою неформального спілкування. Додам, що минулого року «Ютекснафтогаз» теж брав участь в аукціоні - тоді всі документи були в порядку.
Щодо підприємств-переможців. Їхні документи були подані згідно з чинним законодавством, у встановлені терміни і, головне, - вони запропонували найвищу ціну. Ступінь популярності підприємства на аукціоні ролі не грає.
- Міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин на березневому газовому інвестфорумі сказав, що каменем спотикання при видачі спецдозволів на видобуток є місцеві ради. У чому заковика?
Відкриті аукціони залишили облради без «клієнта» - надрокористувача, він перестав до них звертатися «за сприянням»
- Напрямок, у якому потрібно рухатися - це законодавчі основи. Якщо не врегулювати у правовому полі відносини з місцевими радами, то через бездіяльність облрад спецдозволи на розробку родовищ будуть і далі видаватися роками або не видаватися зовсім.
Відкриті аукціони залишили облради без «клієнта» - надрокористувача, він перестав до них звертатися «за сприянням». Ми розуміємо їх невдоволення і пропонуємо прозорі правила гри й надрокористувача - інвестора, який зобов'язується соціально підтримувати регіон. Ми готові піти на те, щоб вписати рекультивацію земель, ремонт доріг, будівництво садів у спецумови.
Ми також маємо намір збільшити термін розгляду заявок надрокористувачів з 30 до 90 днів, але з однією умовою: розгляд відбудеться. Адже випадки, коли заявки не розглядалися місцевими радами роками - не рідкість. А треба розуміти, що оформлення всіх цих документів, експертиз - витратний захід. Це не означає, що місцеві ради мають давати позитивну відповідь. Ні, але відповідь, якою б вона не була, - повинна бути.
Основним аргументом для місцевого самоврядування можуть також стати відрахування частини платежів, які видобувні компанії платять за користування надрами в місцеві бюджети. Тоді на місцях точно цікавитимуться інвесторами.
- Державна служба геології та надр України повідомила ПАТ "Укрнафта" про можливе припинення дії 16 спецдозволів на користування надрами. Мова йшла про зобов'язання у сплаті рентного податку компанією. Скільки вони заборгували?
Заборгованість з боку «Укрнафти» зараз сягає 12 млрд грн
- «Укрнафта» має близько 90 спецдозволів. На даний момент «Укрнафті» призупинено три спеціальних дозволи за клопотанням Державної фіскальної служби. Потрібно сказати, що зупинка спецдозволів не робиться одразу. З моменту порушення і до припинення може пройти до 180 днів. Зараз заборгованість «Укрнафти» сягає 12 млрд грн.
Всього за минулий рік ми зупинили 31 ліцензію як приватним, так і, підкреслю, державним підприємствам.
- У чому суть змін, що ініційовані вами, до Постанови № 702 про розморожування фонду Держгеонадра?
- Під час прийняття цієї постанови був закладений корупційний фактор. Його суть у тому, що Держгеонадра не могла використовувати кошти від продажу геоінформації на її подальшу оцифровку без згоди міністерства. (У той час Едуард Ставицький з посади голови Держгеонадра був призначений міністром екології та природних ресурсів України - авт.)
Отже, зараз головним розпорядником фонду, який наповнюється за рахунок продажу геоінформації, є наша служба, але юридичного права на використання грошей ми не маємо. У міністерства такого права теж немає. Гроші просто «висять у повітрі». Ось ми й пропонуємо зміни, щоб система збору, обробки та переведення інформації у цифровий формат запрацювала.
Оскільки кошти є цільовими, корупційні ризики тут мінімальні.
- Скільки інформації на сьогодні оцифровано?
- Вважається, що оцифровано близько 40%. Але якщо розібратися, немає і 20%.
- Щороку в Україні, за різними оцінками, нелегально видобувають від 120 до 300 тонн бурштину. В результаті чого завдано шкоду 3,5 тис. га лісових насаджень. Як бути з варварським промислом?
- Держгеонадра виступає за відкриття цього ринку. Натомість держава отримає контроль, наповнення бюджетів та робочі місця.
Якщо розпочати видачу спецдозволів на геовивчення бурштину, ринок варварського видобутку бурштину замінить соціально відповідальний надрокористувач, який зможе залучити до роботи місцеве населення. Люди зможуть легально заробляти, а не щодня ризикувати своїм життям і свободою. Якщо не легалізувати цей ринок зараз, то через рік-два там нічого буде добувати.
Зараз у Раді до другого читання готують законопроект про бурштин. У цілому документ непоганий, ми навіть десь його підтримуємо. Однак закон сам по собі слабкий аргумент, щоб змусити людей працювати правильно. Скільки б силовиків ми туди не нагнали - треба сідати за стіл переговорів. Позиція місцевого населення зрозуміла: це наша земля, наш бурштин, і ми його добуватимемо. Окей. Тільки робіть це правильно з подальшою рекультивацією. Не повинно бути роздроблених надр, порушення екосистеми, пластів. Головне - не повинно бути жертв. Бурштин не коштує людського життя, це всього лише смола.
- Фахівці кажуть, що весь видобуток, який сьогодні є в нашій державі, функціонує завдяки активній роботі геологічної галузі в 70-90-ті роки минулого століття. Чи ведуться сьогодні геологічні розвідки?
- Інформація георозвідки 70-80 рр. сприймається інвесторами. Тому, що виходило пізніше - не вірять. Купують тільки тому, що так належить за законом.
Є закон про розвиток мінерально-сировинної бази. Він був прийнятий у 2011 році. Згідно з цим документом, на цю мету державою повинно виділятися до 1,5 млрд грн у рік. Жодного разу такої суми не було. В минулому році дали 100 млн. Це тотальне недофінансування. Світова практика свідчить, що держава повинна вкладати гроші в регіональні роботи (т. зв. картування), а бурінням повинні займатися приватні особи, інвестори.
- На жаль, великі міжнародні компанії, такі як Shell, Сhevron залишили український ринок. Як ви оцінюєте перспективи залучення іноземних інвесторів у видобувну галузь України?
- Інвестори є, головне їх не втратити. Так, на початку березня представники трьох провідних італійських компаній з розробки і видобутку каменю Antolini S.p.a, Favorita і Marmi Valpolicella S.a.s. висловили бажання збільшити кількість інвестиційних проектів на українському ринку. Ми раді, що незважаючи на складні інвестиційні умови, в яких живе країна, інтерес до галузі зберігається. Нещодавно стартував пілотний проект наших італійських колег. Потрібно звернути увагу, що у цьому випадку виграє в першу чергу місцева влада, яка розуміє переваги співпраці з потужним довгостроковим інвестором. Ведуться переговори з японськими партнерами. Зокрема, Marubeni Corporation. Є ще напрацювання. Але поки говорити про них передчасно.
Є також напрацювання із компаніями з Техасу, яким цікаві проекти по вуглеводням. Також є ряд канадських компаній, зацікавлених у співпраці з Україною по поліметалах.
У нашої країни багато родовищ - об'єкти для дорозвідки, а це якраз поле діяльності для невеликих геологорозвідувальних компаній. Саме на залучення таких компаній ми робимо акцент.
Дарина Вершиленко, Київ.