Як врятуватися від повені й засухи. Карпатські нотатки

Ліс у горах має бути таким, аби влітку не всихали колодязі, а восени не підтоплювало хати

Останнім часом увага громадськості прикута до лісів у Карпатах. Подекуди справжнє свавілля лісників, що косять ліс гектарами, змушує людей брати ситуацію під свій контроль: зупиняти підозрілі вантажівки з кругляком без чіпів, з'ясовувати правду про рубки, що відбуваються у їхній місцевості, публікувати знімки масових вирубок у мережі…

До речі, тримати "свій" ліс під контролем громадам радять і самі лісівники, мовляв, разом краще можна запобігти зловживанням. Та виявляється, ліс треба не тільки стерегти. Через особливості екологічної ситуації, його потрібно доглядати - аби ліс справно виконував свої основні функції, і основну з них - регулювання водного балансу. Адже останніми роками ситуація свідчить, що в Карпатах ліс із цим не справляється: влітку тут засуха, вода зникає у струмках, потоках, колодязях, а в останні десятиліття люди потерпають від повені не тільки восени чи навесні. На Закарпатті експерти розказали й навіть показали, яким повинен бути ліс, аби він справді захищав від засух та попереджував повені. Кореспонденти Укрінформу побували в такому "ідеальному" лісі. Ось що ми побачили.

ПОХІД В ІДЕАЛЬНИЙ ЛІС

На Закарпатті є дві ділянки такого лісу - в межах проекту "HYDROFOR" відібрано та облаштовано два урочища серед усього лісового масиву області, що становить понад 700 тисяч гектарів. Називають ці ділянки лісами-водозборами. Одна з них - у басейні річки Уж на території місцевого лісництва в Перечинському районі, друга - в басейні Латориці в лісництві Свалявського району. Займають вони порівняно невелику площу - відповідно 710 та 562 гектари.

Обидві ділянки - в західній частині Полонинського хребта, для якого характерні пласкі вершини, покриті гірськими лугами. Території цих ділянок лісів - це гірські системи з висотами над рівнем моря від 200 до 860 м, нахил схилів - від 3° до 35°. Максимальна температура влітку +39°, мінімальна взимку -33°. Середня кількість опадів - близько 900 мм.

На перший погляд, цей ліс нічим не відрізняється від інших - ті ж дерева, підлісок, потічки… Єдина відмінність, що одразу кидається в око - це відсутність суцільних вирубок. Ну й ще - хоча на це звернуть увагу хіба що місцеві жителі, що часто бувають у лісі - лісові потоки постійно мають воду. Навіть під час сильної засухи, коли усі струмки в інших лісах переважно пересихають.

Науковці-лісівники, керуючись рекомендаціями екологів та власними напрацюваннями, взялися на ділі довести, що при правильному господарюванні ліс у Карпатах може й від засухи рятувати, й від повені захищати.

РУБАТИ МОЖНА, АЛЕ ВИБІРКОВО

Отже, в чому штука?

Уся справа в тому, що належне господарювання в лісових водозборах сприяє зменшенню поверхневого стоку води з гірських схилів і створенню запасів вологи, що надовго затримується в грунті. У результаті під час сильних опадів вода не так стрімко стікає схилами до річок, а отже, нема загрози паводку. А в засуху грунтові води постійно підживлюють лісовий потік - тому він і не пересихає.

- Для гірського лісового водозбору, здатного позитивно впливати на водний баланс, дуже важливим є породний склад насаджень, що має відповідати умовам їх зростання, - пояснює експерт проекту "HYDROFOR", інженер лісового господарства Юрій Дербаль. - Тут не проводяться суцільні рубки - тобто, нема "викошених начисто" площ, які останнім часом, наче лишаї, розростаються Карпатами. Ні, рубки в такому лісі не заборонені - але вони проводяться так, аби вся територія ділянки була постійно вкрита різновіковим мішаним лісом. Під час догляду за лісом видаляють, насамперед, дерева хворі, сильно пошкоджені шкідниками, такі, що втрачають свої функції. Особлива увага лісівників має бути зосереджена на збережені й підтримці дерев, які забезпечують стійкість насадження.

НАД ЛІСОВИМИ ДОРОГАМИ ТРЕБА ПОПРАЦЮВАТИ

Важливо також, пояснює експерт, вдосконалювати лісотранспортну мережу в кожному лісництві. Транспортування заготовленої деревини з лісу однією лісовою дорогою, яка в горах, як правило, є і єдиною сільською дорогою, часто викликає обурення місцевих мешканців, оскільки лісовози знищують полотно такої дороги. Тому в гірських лісових районах треба мати добре розгалужену мережу якісних лісових доріг.

- Оптимальна мережа лісових доріг дозволить лісівникам зменшити потребу у трелювальних волоках, що негативно впливають на гідрологічний режим лісів. Так ми уникнемо того, що вода швидко стікатиме схилами в низину, вона затримуватиметься в лісовому грунті, - пояснює пан Дербаль. - Грунт менше піддаватиметься ерозійним процесам, буде постійно насичений вологою, завдяки чому поїтиме підземним водами артерії гірських водозборів.

Лісові дороги потрібно обладнати спеціальним інженерними спорудами - водопропускними трубами, укоси дорожнього полотна та дно канав бажано укріпити накидками із бутового каменю. Усі ці речі добре відомі лісівникам, але досить часто вони залишаються поза увагою, як, наприклад, і облаштування відкритих дерев'яних чи сталевих лотків на поверхні дорожнього полотна, які перехоплюють і розосереджують потоки води з його поверхні під час сильних дощів у придорожній смузі лісу.

А ВОЛОКИ - ПЕРЕКОПАТИ!

Ще одна з умов існування "ідеального" лісу - це рекультивація верхніх складів (місць складування деревини після завершення заготівельних робіт), а також трелювальних волоків і лісових під'їзних доріг, якими машини вивозять з гір заготовлену деревину і які в майбутньому не будуть використовуватись.

Варто створити також у кожному гірському водозборі штучні каскади (перепади) в руслі лісового потоку.

- Ці каскади дають змогу зберегти іхтіофауну - зокрема, струмкову форель і харіус, які ще зустрічається в гірських потічках та річках. А також вони насичують повітря вологою, але головне - зменшують швидкість водного потоку та його руйнівну дію під час паводкових хвиль, - пояснює експерт.

ЧОМУ ІНШІ ЛІСИ В КАРПАТАХ НЕ ЗБЕРІГАЮТЬ ВОДУ?

- Так, масштабні суцільні вирубки впливають на властивість лісу затримувати воду, тому в лісогосподарствах повинні відійти від практики їх застосування, - розповідає Штефан Вальо, словак, який уже понад 20 років вивчає проблему збереження водного балансу завдяки лісам і рекультивує волоки та влаштовує водойми в лісі й поблизу нього, зокрема й на Закарпатті: біля Ужгорода він створив "лісо-лабораторію", де вивчає взаємодію води та лісу. - Але суцільні рубки - далеко не єдиний фактор, через який наші ліси втрачають здатність затримувати воду. Ще один фактор - це лісові дороги та трелювальні волоки. Транспортування деревини ними так сильно ущільнює грунт, що він втрачає здатність затримувати вологу.

- Я давно зацікавився питанням, чому з роками води навколо стає все менше, - розповідає суть своїх досліджень пан Штефан. - Можна списувати все на глобальне потепління, але насправді зміни клімату тут ні до чого: згідно з дослідженнями, кількість опадів на землі за рік не міняється. Чому тоді вода швидше стікає в океан? Раніше воді треба було місяці, аби дотекти до океану, а тепер вона проробляє цей шлях за лічені дні - іноді змітаючи все на своєму шляху.

Уся справа в ущільнених грунтах, які утворилися внаслідок нашого господарювання - й на полях, і в лісах. Ущільнений грунт не може утримувати вологу. Тоді як 1 кубометр неущільненої землі в своїх порах може утримувати 200-500 л води. Ще 30-40 років тому землю на полях обробляли інакше: орали глибше й техніка виїжджала на поля куди рідше, як зараз. Зараз за сезон техніка виїжджає на поля дуже часто, тим самим ущільнює грунт - отже, він не може затримувати вологу. Через це після дощів вода швидше стікає в низини та до річок, вони несуть її в океан. А тим часом рівень грунтових вод падає нижче. Через надмірну спеку повітряні маси женуть від себе хмари на гірські ліси, де більше вологи - тому під час дощів більше опадів випадає у горах. Тому й маємо аномально сильні опади в горах і як наслідок - часті повені.

Але у горах свої проблеми з грунтами, пояснює пан Вальо.

- Вони почалися в 1970-ті роки, коли лісівники почали використовувати гусеничні трактори для трелювання зрубаних дерев волоками вниз. Трелювальні волоки - великі дорожні полотна, під якими ущільнена транспортом земля. Такий грунт не здатен утримувати вологу, тому під час дощу вода стрімко стікає цими волоками та зневоднює лісові схили. У Європі є закони, за якими лісівники повинні рекультивувати ущільнений технікою грунт після закінчення рубок. Але на сьогодні цього майже ніде не робиться.

Крім того, ситуація з ущільненими грунтами в лісах загострюється ще й через те, що будується багато доріг з асфальтовим покриттям у горах. Внаслідок цього, спочатку ерозійні процеси змінюють властивості лісових грунтів біля дороги, потім на схилі за 100 м від неї, потім - по всьому лісі. Це веде не тільки до зневоднення і висихання лісів, а й до зсувних процесів. Адже зсуви - це прямий наслідок того, що вода, яка тече по ущільненому грунту, потрапляючи на неущільнений, часто перезволожений у результаті проливних дощів, стягує його за собою.

Також мають вплив на якість лісових грунтів навіть туристичні стежки - туристи іноді витоптують дороги в горах до 16 м шириною!

Ось чому під час сильних злив гірські річки наповнюються водою так швидко - ліси не здатні затримувати воду і створювати запаси вологи в грунті! А у період засухи маємо іншу проблему: через ущільнення грунту в лісах та зневоднення лісових схилів потоки не підживлюються грунтовими водами. Тому влітку пересихають майже усі малі струмки в лісах. Вода втікає з лісу разом із дощами. Через це висихають паростки та молодий підріст, також гинуть дерева - корені без води втрачають еластичність, тому дерева не можуть протистояти вітровалам. Через надмірну сухість у лісі частіше виникають лісові пожежі, пояснює наслідки пан Штефан.

ВІДМОВИТИСЯ ВІД МАСОВИХ ВИРУБОК ТРЕБА НЕГАЙНО

- Дві речі, які українські лісівники можуть запровадити вже - це відмова від масових суцільних рубок та рекультивація волоків. Це те, що не потребує особливих змін у звичному лісогосподарюванні, - каже Штефан Вальо.

Експерт радить перекопувати ущільнені лісовою технікою трелювальні волоки після завершення рубок - від вершини схилу до його підніжжя - на 1,5 м у глибину. Вимірювання та досліди показують, що такі заходи дають негайний ефект.

Наскільки це дорого - цікавлюся у експертів?

За словами Штефана, 0,5 км волоку можна рекультивувати екскаватором за півдня. Тобто, заплатити за роботу трактористові та орендувати техніку - у разі її відсутності в даному лісогосподарстві.

- Також треба перекопувати землю на оголених схилах над шосе, перекопана на 2-4 метри вглиб смуга повинна тягтися вздовж шосе, й мати ширину близько метра.

За паном Штефаном Вальо, на задньому плані - рекультивований тракторний трелювальний волок. Поверхневий стік води трансформовано в підземний.

- Економічної оцінки вигоди лісівників і громади від запропонованих змін у лісогосподарюванні ми не проводили, - каже Юрій Дербаль. - Але наявний досвід господарювання, яке спрямоване на збереження природи і потреби місцевого населення, приносить помітну користь. От, наприклад, у Поляні Свалявського району, в лісовому урочищі де є демонстраційний водозбір "HYDROFOR-ПОЛЯНА", в якому не проводяться суцільні рубки, місцева громада збудувала водозабірні споруди у верхів'ї лісових струмків, споруди для попереднього очищення та накопичення води, а також водопровід.

Споруди водогону в лісовому урочищі. Чому водогін влаштовано саме в цьому водозборі? Бо тут завжди є чиста вода. Як оцінити екологічно чисту воду, яку споживає кожна людина в селі, здоров'я цих людей та декілька тисяч туристів, які щоденно приїжджають в це село відпочити та оздоровитись, всю користь, яку дає ліс? Як оцінити чисте повітря, лісову прохолоду, натхнення для художників, письменників та інших митців? Науковці намагаються це зробити, але будь-яка оцінка, особливо в гривнях чи доларах, буде далека від істинної ціни лісу. Мати поряд гарний ліс - це корисно і вигідно! - каже пан Дербаль.

У межах проекту "HYDROFOR" групою словацьких та українських експертів підготовлено публікацію з рекомендаціями для органів державної влади та самоврядування, науково-дослідних інститутів, управлінь, що опікуються питаннями екології, лісового, водного, земельного, сільського господарств, лісовпорядкувальних та землевпорядкувальних організацій, лісових і лісозаготівельних підприємств. За посиланням можна ознайомитись з електронною версією брошури "Ведення лісового господарства як система для зменшення небезпеки виникнення паводків". Автори доступно висвітлюють роль лісу і його гідрологічних функцій у ландшафті, вплив суцільних рубок та лісової транспортної мережі. Також експерти, постійно проводять тематичні семінари, "круглі столи" з лісівниками в Карпатському регіоні для обговорення результатів дослідження взаємозв'язку практики лісогосподарюванняіз гідрологічними функціями лісів.

- Те, що до нас почали дослухатися, уже плюс, - каже Леся Лойко, керівник ГО "Форза". - Розуміння - це перший крок. Звісно, це не значить, що лісівники одразу ж почнуть докорінно змінювати систему лісогосподарювання. Вони радо нас слухають, але що з рекомендацій почнуть втілювати, й головне, коли - подивимося. Наразі лісівники демонструють, що стають відкритішими для громади. Але зважаючи на ситуацію, що склалася із водним балансом у Карпатському регіоні, нам треба негайно переходити до сталих форм лісогосподарювання - до лісівництва, наближеного до природи. Аби територія Карпат була вкрита лісом постійно. Сучасні закони дозволяють суцільні рубки, якщо це пошкоджений шкідниками чи хворобами ліс, або треба ліквідувати наслідки вітровалу. Але заготовлюючи деревину в лісі, треба робити це вдумливо, не оголювати схили. Бо ліс - це не тільки джерело деревини, це ще й джерело кисню, води, говорячи про Закарпаття - це запорука рекреаційної привабливості краю.

ЛІСІВНИКИ НЕ ГОТОВІ ДОКОРІННО ЗМІНЮВАТИ ПІДХОДИ, АЛЕ ЗГОДНІ ЗВІТУВАТИ ГРОМАДІ

Ми поцікавилися у начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерія Мурги, наскільки швидко можна втілити ці рекомендації в життя. Це, за його словами, справа не одного року, й навіть не п'яти. Наразі нема достатньої кількості якісних лісових доріг, природозберігаючих технологій заготівлі деревини, а ще реформам заважає постійна проблема незаконних рубок.

Зараз, за словами пана Мурги, маємо такі цифри по Закарпаттю: за останній рік 3,5 тисячі кубометрів деревини зрубано незаконно. Спіймано на гарячому також і недбалих лісівників. З початку поточного року виявлено уже 30 кубометрів незаконно зрубаного лісу. Найбільше порушень виявлено в Тячівському, Рахівському, Перечинському та Великоберезнянському районах. Звільнено за допущення порушень чи зловживання 14 лісівників.

До речі, штраф для таких незаконних рубайл складає до 3 тис. грн за куб краденого лісу.

На Закарпатті площа лісів, якими користуються лісові підприємства, підвідомчі обласному управлінню, складає 595 тис. гектарів. Заготівля лісу не змінює її, запевняє пан Мурга, за рахунок постійного приросту лісу. Вирубують на Закарпатті офіційно до 2,5 тис. га на рік. Але всі зруби відновлюють шляхом створення лісових культур, висаджують до 10 млн саджанців щорічно, плюс, є природне поновлення. У Карпатах приживлюваність лісових культур добра - до 92%.

Валерій Мурга зазначив, що зараз в обласному управлінні працюють над створенням інтерактивної карти лісових господарств області, на якій можна буде бачити, де, що і як з господарюванням у лісах. Тобто, при бажанні зможемо відстежити, у якому місці дозволено рубки, що зрубано, де і які створено лісові культури.

Поки лісівники думають над рекомендаціями експертів, у межах проекту "HYDROFOR" теж створено інтерактивну карту. Це карта словацьких та українських басейнів річки Бодрог (в українській частині це басейни річок Уж і Латориця). Вона демонструє структуру ландшафтів, зокрема породний склад лісів, і те, які зміни відбулись у лісових насадженнях з 1992 року, територію модельних водозборів, позначає місцеві громади, для яких існують ризики повені. Себто, завантаживши її на свій ПК, можете бачити, чи буде ваша хата у зоні ризику при наступній повені. Якщо так, то ваша особиста вигода - тримати на громадському контролі діяльність чи бездіяльність господарюючих суб'єктів у лісовому, сільському, водному, дорожньому господарстві й інших секторах економіки, яка може посилювати небезпеку повеней у вашій місцевості. Аби потім самому ж не постраждати внаслідок такого поганого господарювання.

Тетяна Когутич, Ужгород.