Денис Ман, директор департаменту економіки Закарпатської ОДА
Негатив тримається недовго і не призводить до зменшення кількості туристів
- Ні, у Закарпаття дуже великі перспективи в туристичній галузі. Тут неймовірно багато можливостей - треба лише правильно їх використовувати. Наразі зростає зацікавленість Закарпаттям - і серед українців, і, потроху, за кордоном. Тут навіть із психологічної точки зору спрацьовує ефект: якщо усі туди їдуть, то треба їхати й мені. А ми, зі свого боку, шукаємо можливості показувати все нові й нові принади туристам. Регіональна влада бере участь у переважній більшості заходів, що проходять на території України у сфері туризму.
- Але це інформація не для споживача...
- Так, це - для експертного середовища.
- А як щодо споживача? Щось не видно по Україні рекламних бордів із туристичним принадами краю...
- Щойно ми завершили дослідження, де проаналізовано туристичні потоки, тобто ми розуміємо, звідки їдуть туристи, з якою метою. Спираючись на ці дані, можемо планувати, кого запрошувати і чим приваблювати, на що особливо звернути увагу, адже хтось їде в Карпати, бо тут гори, а хтось любить Закарпаття за кухню, ще хтось приїде відпочити на термальні джерела. Маємо попередню домовленість про обмін бордами з Тернопіллям і сподіваємося вже незабаром вони там з'являться. Окрім цього плануємо закарпатський відпочинок рекламувати в спеціалізованих виданнях.
ФІШКИ СЕЗОНУ НА ЗАКАРПАТТІ - ТЕРМАЛИ ТА СМАЧНЕНЬКЕ
- Які "фішки" цього сезону на Закарпатті?
- Традиційні. Першими серед запитів туристів є гори та термальні басейни. У краї відкривають нові термали, примітно, що у кожному з басейнів свій хімічний склад води, яка, відповідно, має різний лікувальний ефект. Наразі, для туристів розробили нові атракції: їзда на джипах і квадрациклах, походи в гори на конях чи з рюкзаком, популярний також сплав гірськими річками. Привабливе Закарпаття й тим, що у цьому сезоні у найбільших містах краю щотижня відбуваються різноманітні фестивалі: історичні, розважальні, гастрономічні. Гастрономічні тури, до слова, зараз на піку популярності у краї. Протягом Одеського туристичного тижня на одній із секцій була якраз презентація гастрономічного туризму. Чотири з п'яти спікерів говорили, що гастрономічного туризму в Україні немає. А п'ята учасниця довела, що він є, і надала інформацію, де саме. Приємно було чути, що близько 95% її доповіді стосувалося Закарпаття. Вона розповідала, де скуштувати банош, де найсмачніше вино, сири, пиво, мед, леквар... Я був приємно здивований.
- У такому разі, що б ви порадили скуштувати на Закарпатті?
- Традиційно наші гості шукають, де найсмачніші бограч та банош, однак практично в кожному районі гостей є чим пригостити: лечо, рокот-крумплі, токан, галушки, гурка, голубці, а також славнозвісна закарпатська бринза.
- Пане Денисе, чи могли б ви, як перша людина в закарпатському туризмі, нашвидкуруч сформулювати ТОП-5 місць, де цього літа на Закарпатті має побувати кожен турист?
- Це завжди складно... Тим, хто шукає на Закарпатті активного відпочинку, рекомендую взяти найвищу вершину Закарпаття та України - Говерлу. Термальне та мінеральне Закарпаття (Лумшори-Косино-Свалява-Шаян) - для тих, хто їде за релаксом та відновленням, хто хоче відпочити від міста - значить йому в старе село в Колочаві. Це село десяти музеїв, унікальне місце, де зібрана культура, історія, побут, кухня різних народів та різних періодів. Обов'язково варто побувати на озері Синевир, відвідати замки в Ужгороді, Мукачевому та Чинадієвому. Також раджу запланувати поїздку на фестиваль Гамора-2016 на Іршавщині, Лемківську ватру на Перечинщині та фестиваль чеського пива на Міжгірщині.
ФУТБОЛІСТИ ПОЇДУТЬ У ЗАКАРПАТТЯ?
- Кілька років тому на туристичному ринку Закарпаття різко змінилися вектори: сюди менше стали їхати росіяни та білоруси, а область стала переорієнтовуватися на українців. Тоді навіть з'явився мем про "Закарпаття - другий Крим"... Чи можете підтвердити, що край відтягнув на себе "кримських" туристів?
До Закарпаття перенесли багато спортивних заходів — позаяк нема доступу до кримських баз
- Закарпаття справді має багато схожого з тимчасово окупованим Кримом з точки зору кліматичних особливостей та оцінки туристичних можливостей. Але, разом із тим, Закарпаття другим Кримом не стало. Хоча, зрушення певні є. До нас перенесли багато спортивних заходів — позаяк, нема доступу до кримських баз. Уже минулого року ми приймали змагання, які ніколи тут не відбувалися раніше.
- Тобто, можна говорити, що Закарпаття поступово ставатиме тренувальною базою для українських спортсменів?
- Є сенс розвивати край у цьому напрямку. Зважаючи на те, що наші збірні з різних видів спорту втратили бази, де вони проводили збори, добре, якби альтернативою стало Закарпаття. Так, десь треба підтягнути інфраструктуру, десь - поставити спортивні споруди.
- Які саме спортсмени можуть наразі проводять тут збори?
- В основному, це футбол, команди, що грають у вищій лізі Україні. Що ще? Більшість “велоподій” країни відбувається зараз на Закарпатті. Басейни. Добре було б відновити будівництво басейну в Іршавському районі. Це довгобуд, який планувався для дитячої спортшколи, але він має прекрасне - стратегічне місце розташування.
- Закарпаття Крим не замінить. У нас немає моря. А влітку туристи хочуть до води. Що з тим робити?
- Повторюю: є термальні джерела, є гірські ріки, але - факт - бракує великих водойм. Буквально кілька тижнів тому ми мали нараду про створення умов для купання в Закарпатській області. Наразі є лише два такі облаштовані місця. Але є штучні озера в Ужгороді, в районах обласного центру, Мукачевого та Берегового. Там усі купаються, але поки не облаштовано пляжі, бракує інфраструктури. Над цим треба працювати, надавати, наприклад, таким територіям статус зони відпочинку. Басейнів також недостатньо для такої кількості бажаючих. Тому зараз готелі, які хочуть розвиватися, будують басейни у себе. Навіть у горах.
ЄВРОПЕЙЦЯМ ДОВОДИТЬСЯ РОЗКАЗУВАТИ, ЩО ТУТ НАСПРАВДІ НЕ СТРІЛЯЮТЬ
- Чи в цьому сезоні до нас повертаються закордонні туристи, більш грошовиті супроти українців?
- Білоруси, які раніше дуже любили Закарпаття, протягом останніх 2-3 років нас майже не відвідували, але цього року вони повернулися. На жаль, щодо європейців така тенденція поки не спостерігається...
- Їхні дипломатичні відомства не радять своїм громадянам Україну як країну для туризму...
На жаль, Україна досі не має свого інформаційного рупора в Європі. Інформацію про нас там беруть з російських джерел
- Це так, і за кордоном, на жаль, ми досі не маємо свого інформаційного рупора. Інформацію про нас там беруть з російських джерел... Задача України на сьогодні - дати про себе об'єктивну інформацію. Нам чимало часу і зусиль доводилося витрачати на пояснення того, що Закарпаття - це мирна українська земля з великим туристичним потенціалом. Але разом із тим у цій загалом негативній тенденції можна віднайти й позитив: поки до нас повернуться європейські туристи, маємо змогу вирішити питання якісного обслуговування та розвитку інфраструктури.
ЗА РІК ДОРОГИ НА ЗАКАРПАТТІ ТАКИ СТАНУТЬ КРАЩИМИ
- До речі, про інфраструктуру. Майже усі негативні відгуки туристів про Закарпаття стосуються поганих доріг...
- Так, проблема є. Але мушу сказати на наш захист, що ми не найгірші в Україні за станом доріг. Крім того, 2016-й політично обласною радою оголошений роком доріг. Наведу таку показову цифру: за даними фонду регіонального розвитку, зі 110 млн - 87 - це гроші на дороги різного рівня.
Звісно, за рік ми не виправимо повністю ситуацію. Необхідна допомога з Києва. Ми порівняли, скільки отримало Закарпаття та Івано-Франківська область. Ми - 70 млн. “на дороги”, а Франківщина - близько 400 млн на приблизно однаковий кілометраж. Як можна не розуміти в Києві, що Європа дивиться на Україну через Закарпаття? Ми маємо кордони з чотирма державами, і вони бачать стан цих доріг першими.
- Що є пріоритетом у ремонті доріг?
- Голова ОДА Геннадій Москаль та голова облради Михайло Рівіс чітко декларують, що туризм є пріоритетом для Закарпаття. Зараз анонсували будівництво дороги, що з'єднає через гори Закарпаття і Львівщину, у Міжгірському та Сколівському районах проляже лісова дорога з твердим покриттям. Її будівництво ініціювали львівські колеги, з нашої сторони вона вестиме до озера Синевир і Боржавських полонин, де сніг лежить значно довше. Ну, і варто згадати також, що в цьому році було виділено 8 мільйонів гривень на ремонт дороги, яка веде до озера Синевир.
- Закарпаття - постійно у центрі контрабандних, корупційних, кримінальних скандалів, говорять про область і як про "край сепаратистів". Це впливає на туризм?
- Впливає, звісно, негативно. Як, наприклад, минулорічні мукачівські події. Але здебільшого цей негатив тримається недовго і не призводить до зменшення кількості туристів. Разом із тим, хотілося б, щоби цих скандалів було менше.
Тетяна Когутич, Ужгород