Роман Шеремета, український економіст, професор

Проблема системи вищої освіти в Україні ще й у надмірній кількості вузів. Переконаний, в Україні забагато університетів

Проблема системи вищої освіти в Україні ще й у надмірній кількості вузів. На 1 мільйон людей припадає більше 6 університетів, тоді як у Великій Британії цей показник складає 2,4. А там працює модель вищої освіти, до якої ми прагнемо. Отже, треба урізати кількість університетів. В Україні з'явилося багато приватних вишів. Начебто як у Америці. Але там університети не працюють на прибуток, лише на фонд розвитку. У Гарварді, якщо є прибуток, то його скеровують на розвиток університету - і в жодному разі не для наповнення чиєїсь кишені. Там усі отримують лише зарплати, тоді як в українських приватних вишах - прибуток. Звідси і мотивація - дати дипломи якомога більшій кількості студентів. Переконаний, в Україні забагато університетів. Нам треба зосередити увагу не на їхній кількості, а на якості освіти. Тому я пропонував створити в Україні університет, подібний до Гарвардського, аби показати приклад такої освіти тут.

- На своїх лекціях я говорю про кілька принципів, перший з яких - принцип оцінки і зворотнього зв'язку. Це означає, що студенти теж мають оцінювати роботу викладачів. Об'єктивно і анонімно. Тоді ми зможемо виявити хабарників, прогульників. Тоді з'являться і засоби впливу на викладачів, і стимули для роботи. Друге. Університети мають працювати на конкурентній основі. Стипендії студенти мають заробляти, а не просто їх вимагати. За стипендію студенти повинні змагатися. Бюджет не треба зменшувати. Але стипендія має стати стимулом для навчання. Так само і для викладацького складу. При визначенні зарплати мають бути враховані рейтинг серед студентів, кількість наукових публікацій. Коли такі елементарні принципи ми зможемо запровадити в систему вищої освіти України, тоді можна очікувати на позитивні зміни.

УКРАЇНІ ПОТРІБНА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЕКОНОМІКА, А НЕ «СТРІЛЬБА НАОСЛІП»

- Вас запрошували в Україну як кращого українського економіста?

- Так, запрошували, і я готовий допомагати. Нині українські університети проявляють цікавість, бо прагнуть перейняти елементи західної освіти. На ці пропозиції я погоджуюся. Приїжджаю на два тижні, можу провести інтенсивний курс лекцій по теорії ігор, ведення переговорів. Погодитися на переїзд сюди для викладацької роботи я не можу, бо експериментальної економіки, в якій я фахівець, в Україні просто не існує. Першу експериментальну лабораторію ми будемо зараз створювати у Харківському національному університеті.

- А чим особлива експериментальна економіка?

- Це - метод дослідження економічних факторів, процесів. До прикладу, ми прагнемо в Україні до економічних реформ. Уряд пропонує зміни, посадовці озвучують багато теорій про їхні переваги. Що роблять економісти? Можуть проаналізувати, як ці реформи працювали в інших країнах. А ще можуть провести міні-експерименти. До прикладу, в Івано-Франківську хочуть продавати землю на аукціонах. Я можу запропонувати 10 різних аукціонів. Який буде кращий, ми не знаємо. Тому перед їх запровадженням я проведу кілька експериментів, аби знайти правильний. Результати дадуть мені не теоретичну чи емпіричну відповідь про переваги цих аукціонів, а реальну модель найкращого саме для Івано-Франківська. В Америці таким чином відбуваються реформи і ухвалюються рішення. «Facebook», «Google» та інші компанії постійно експериментують, досліджують, щось змінюють і дивляться, як це працює, як на це реагують люди. Ви можете навіть не усвідомлювати того, що берете участь у глобальних експериментах.

- Сьогодні українці спостерігають, як один за одним падають банки, знецінюється національна валюта. Як ви оцінюєте економіку України? Може, це теж чиїсь експерименти?

- Експеримент - це контрольований процес, а не «авоська», на кшталт «а може, щось із цього вийде». Це не стрільба у ціль із заплющеними очима. Так, в Україні часто ухвалюють рішення без економічних досліджень. Економічна ситуація тут - складне питання, бо є великий вплив багатьох чинників. Маємо присутність агресора, ментальність людей.

Є проблема і в тому, що гривня в Україні дуже знецінена. Думаю, правильний курс має бути на рівні 13-14 гривень за долар. Завищений курс долара до національної валюти б'є по добробуту людей, вони не можуть придбати автомобілі, квартири. Ця рівновага має відновитися, і тоді з'явиться добрий стимул.

Щоразу, відповідаючи на подібні питання, я наголошую на необхідності приватного бізнесу. Там, де є господар, є результат. Прикладів багато: підприємства працюють, люди мають роботу, а в бюджети надходять податки.

Попри все, я бачу позитивні зрушення в багатьох аспектах. Але одночасно дуже дивуюся, наскільки повільно тут ідуть реформи. До прикладу - електронне декларування. Реально - це чудова пропозиція. В Америці через мережу Інтернет можна знайти зарплату будь-якого професора, губернатора чи іншої людини, яка працює на державній службі. А це означає, що можна проконтролювати, чи відповідає її рівень життя зарплатні. Не розумію, чому таку чудову ідею, яка лише поліпшить економіку України, так довго запроваджують. Ніби хтось її блокує. Сертифікація - це не проблема, особливо коли ЄС ставить ці вимоги.

Наступне. Скасування мита на ввіз автомобілів. Це питання я особисто лобіював у Верховній Раді. Мій друг, європейський комісар, просив мене написати листи до парламентарів про перевагу таких нововведень. Адже, по-перше, це чудовий політичний крок, який позитивно сприйме суспільство. Друге - це покращить економіку в країні. Негативні чинники, які перерахували українські політики у цій реформі, реально не викличуть критики жодного розумного економіста.

- Нині Америка як ніколи цікавиться Україною. Рідко можна знайти американця, який не знає про нашу країну. Коли зізнаюся, що народився в Україні, мене навіть інколи кавою пригощають, аби більше розпитати про ситуацію тут. Громадяни США реально підтримують Україну. Вони знають, звідки ростуть ноги у цьому конфлікті. Тому Сенат і Конгрес США проголосували бюджетом за підтримку України. Це факт.

– У своїх лекціях ви наголошуєте, що в Україні треба змінювати людей. Як саме? Які пріоритети треба ставити?

Перш за все, українцям треба змінити свою ментальність, якої набули за радянської системи. Друге - це духовність

- Нам треба здолати те, що ми набули за радянської системи. Тоді ми звикли жити при соціалізмі, без ринкової економіки. Тому перш за все нам треба змінити свою ментальність. Друге - це духовність. Пам'ятаю, тут я ходив до католицької школи, але жодного разу не читав Біблію. То який я християнин? У США більшість людей знають, що людина сама має пізнати Бога, шукати духовну опору для свого життя, а не лише відстояти у церкві дві-три години. У США я усвідомив, що як віруюча людина повинен сам вивчати Біблію, і тоді питання справедливості, довіри стають на зовсім іншому місці, бо я живу за Божими законами. На своєму веб-сайті я говорю про це відкрито, не ховаючись.

- Це - чудово. Навіть мої друзі їх створюють. Свого часу стартапи в Америці дали значний поштовх для розвитку. Згадайте, «Google», «Apple», «Microsoft» - стартапи, які свого часу відкривали студенти, навіть не закінчивши університетів. Я був вражений, коли почув, що недавно Apple закупив в українців додаток до телефонів, який допомагає робити фото. Розробник цієї концепції навіть налагодив в Україні її виробництво, яке є значно дешевшим і більш якісним. Я цікавлюсь усім, що відбувається в Україні. Кожного ранку читаю новини в Америці, потім читаю «Українську правду», Укрінформ, український «Forbes».

- Сьогодні ви закликали студентів обов'язково вивчати англійську. Що б ще побажали українським студентам на початку навчального року?

- Хотів би побажати, аби вони ставили перед собою високі цілі, аби не боялися ризикувати і правильно використовували свій час. В університетах нехай прагнуть здобути знання, бо це те, що відрізнятиме їх від інших, що допоможе в житті. Бажаю молодим людям вчитися генерувати ідеї, бо тоді за них боротимуться кращі компанії світу. Коли в Україні будуть такі студенти, тоді сюди прийде й капітал. Обов'язково.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ.

Фото: Юрій  Рильчук, Укрінформ