Нелегальні АГЗП не заплатили до бюджету Києва 140 мільйонів
Обсяг безподаткової торгівлі скрапленим газом у Києві за підсумками першого півріччя 2016 р. перевищив 70%. Нелегальні АГЗП за півроку не заплатили до бюджету Києва 140 млн грн роздрібного акцизу з палива.
Такі результати дослідження, проведеного «Консалтинговою групою А-95», йдеться в переданому Укрінформу релізі.
Як відзначається, згідно з даними Державної фіскальної служби, за перше півріччя 2016 р. до міського бюджету Києва було перераховано 60,452 млн грн збору з роздрібного обігу підакцизних товарів (роздрібний акциз) від реалізації скрапленого газу. Відповідні дані ДФС надала на запит тимчасової контрольної комісії Київміськради щодо перевірки діяльності автозаправних станцій (у тому числі газових) і нафтосховищ (терміналів) на території Києва.
Враховуючи, що середня ставка роздрібного акцизу в першому півріччі 2016 року становила 1,17 грн/л, такий обсяг коштів було сплачено з реалізації близько 28,4 тис. тон скрапленого газу. Водночас, за даними «Консалтингової групи А-95», обсяг столичного ринку пропан-бутану в цей період становив близько 90 тис. т.
«У першому півріччі 2016 року роздрібний акциз було сплачено всього з 30% продажу скрапленого газу, у зв'язку з чим втрати міського бюджету оцінюються в 140 млн грн», - заявив експерт «Консалтингової групи А-95» Артем Куюн.
На думку експертів, основну недоїмку формує зростаюча мережа нелегальних автомобільних газозаправних пунктів (АГЗП). За оцінками експертів «А-95» і КМДА, їх кількість на сьогодні сягає 300 одиниць, що значно перевищує кількість легальних об'єктів газопостачання.
У свою чергу, причиною виникнення і зростання обсягів безподаткової реалізації скрапленого газу є введення збору з роздрібного обігу підакцизних товарів (0,042/л) нафтопродуктів у 2015 р.
«Більшість нелегальних АЗС торгують без касових апаратів, перетворюючи роздрібний акциз на свій заробіток і конкурентну перевагу перед добросовісними операторами. Обсяги безподаткової торгівлі зростатимуть і надалі, але вже за рахунок нинішніх платників цього податку, які будуть вимушені піти в тінь, щоб зберегти свій бізнес», - сказав Куюн.
Єдиним виходом із цієї ситуації експерти вважають ліквідацію роздрібного акцизу з перенесенням цієї ставки у базовий акциз, який ефективно адмініструється, з подальшим перерозподілом надходжень до місцевих бюджетів.