Стокгольмський арбітраж закінчив слухання "транзитної справи" Україна vs РФ

У Стокгольмському арбітражі закінчилися слухання щодо транзитного контракту України з російським Газпромом. При цьому у НАК "Нафтогаз України" натякають на успішний для України хід розгляду питання і прогнозують протидію з боку Росії у цьому зв`язку.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. 

"Два тижні трибунал заслуховував юридичних радників, свідків та експертів. Наша сторона, як і минулого разу (щодо контракту на закупівлю газу - ред.), була переконливою. Молодці, одним словом", - зазначив Вітренко.

Водночас, він припустив протидію у цьому зв'язку з боку російської сторони. У тому числі, яка може проявитися як усередині України, так і з боку європейських структур.  

"Коли робиш якісь активні дії, маєш очікувати не менш активну протидію. Зараз протилежна сторона буде зривати процес у Стокгольмі. У різний спосіб. Головною мішенню буде, зрозуміло, Нафтогаз. Але будуть спроби і переглянути вартість транзиту через рішення регулятора (НКРЕКП). Будуть навіть спроби через Європейський Союз домогтися винятку для Газпрому щодо застосування європейських норм для транзиту через Україну - до закінчення чинного контракту (а потім це взагалі буде неактуально, бо побудують обхідні газопроводи). Це не виключний перелік загроз. Але ми маємо вистояти. Бо це не тільки мільярди долларів...", - наголосив представник Нафтогазу.

При цьому він нагадав позицію України щодо транзитного контракту.

За словами Вітренка, стаття 8.7 цього контракту прямо передбачає, що у разі зміни умов формування транзитних тарифів у Європі Україна має право вимагати перегляду тарифу.

"Після підписання контракту був прийнятий так званий Третій Енергопакет, і умови формування транзитних тарифів у Європі суттєво змінилися. Тому ми й вимагаємо привести наш транзитний тариф у відповідність з європейськими умовами. Газпром відмовляється переглядати тариф уже більше 5 років. Для таких випадків контрактом і передбачений Стокгольмський арбітраж. Те, що при цьому Газпрому доведеться платити більше на 4 млрд дол. кожен рік (з 2017 по 2019 рік), а також компенсувати нам більш ніж 12 млрд дол неодоотриманих нами доходів від транзиту (за 2010-2015 роки), - це лише наслідок приведення нашого транзитного тарифу до європейських умов", - зазначив він.

Крім того, Україна також вимагає привести транзитний контракт у відповідність із європейським законодавством, яке Україна імплементувала на виконання своїх міжнародних зобов'язань у зв'язку з приєднанням до енергетичного співтовариства.

"Без цього ми не можемо завершити відокремлення оператора ГТС, здійснювати віртуальний реверс газу, в повній мірі використовувати потужності міждержавних з'єднань та наші підземні сховища газу. У свою чергу це обмежує конкуренцію та розвиток ринку в Україні та усьому регіоні", - наголосив Вітренко.

Також Україна наполягає, що антиконкурентні дії Газпрому є недопустимими як із точки зору Шведського права, що передбачене транзитним  контрактом, так і з точки зору національного законодавства, яке має переважну юридичну силу над контрактами між юридичними особами.

Тобто, з якої точки зору не подивитися, контракт має бути приведений у відповідність із європейським законодавством.

"Досить показово, що ті, хто звинувачував Україну у "нецивілізованості", зараз виступає проти приведення контракту у відповідність до найбільш "цивілізованих" європейських умов. Дивно також чути коментарі, що за підвищену вартість транзиту заплатять європейці, або що така висока вартість заохочує будувати обхідні газопроводи", - наголосив Вітренко.

"По-перше, в Європі ціна газу визначається співвідношенням попиту і пропозиції, а не як "собівартість видобутку" плюс вартість транспортування. Витрати газовидобувних компаній мало кого цікавлять. Якщо витрати низькі у порівнянні з ринковою ціною - отримуєш значний прибуток. Якщо високі - отримуєш менший прибуток або навіть збиток. Твої проблеми. (Зміна маржинальних витрат впливає на криву сукупної пропозиції - але це більш складна і непряма залежність). Оскільки Європа є нетто-імпортером газу, то ціна газу у Європі визначається найнижчою ціною маржинального обсягу імпортованого газу, який може надійти і з Катару, Австралії, США тощо. По-друге, вартість транзиту підвищується на період до 2019 року, тобто до закінчення транзитного контракту. До цього часу Північній потік-2 все одно не встигнуть побудувати. А з 2020 року вартість транзиту через Україну впаде більш ніж у 9 разів і буде найнижчою у порівнянні з обхідними газопроводами. Нагадаю, це все у відповідності з європейськими умовами формування тарифу", - зазначив директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз України".

Він також підкреслив, що наївно сподіватися, що Росія оцінить зниження Україною вартості транзиту і це якось вплине на будівництво обхідних газопроводів.

"Принаймні наївно. Ми це проходили з будівництвом Північного потоку-1. Тоді наші тарифи були найнижчими у Європі. Але це на завадило будівництву. При цьому всупереч обіцянкам обсяги транзиту через Україну впали", - наголосив Вітренко.