Нафтогаз вимагає долучитися до адміністративної процедури щодо OPAL

НАК "Нафтогаз України" звернулася до німецького регулятора енергетики (Bundesnetzagentur) з вимогою застосувати загальний порядок прийняття адміністративних рішень у випадку угоди про врегулювання, укладеної між цією установою, Газпромом та афілійованими з ним компаніями, стосовно зміни рішення 2009 року по газопроводу OPAL.

Про це повідомляє прес-служба НАК "Нафтогаз України".

"Нафтогаз" вимагає свого залучення до цієї адміністративної процедури з метою офіційного представлення своєї позиції, а також доступу до самої угоди та рішення Європейської комісії від 28 жовтня 2016 року, яке до цього часу ще не оприлюднене", - йдеться в повідомленні.

Також, зазначають в НАК, найближчим часом не виключено оскарження рішення німецького регулятора та Єврокомісії з приводу газопроводу OPAL з боку інших учасників європейського газового ринку.

Як відомо, наприкінці жовтня Європейська комісія схвалила рішення німецького регулятора змінити режим звільнення від деяких вимог Третього енергетичного пакету для газопроводу OPAL, передбачений рішенням німецького регулятора від 7 липня 2009 року, що фактично дозволить "Газпрому" значно збільшити використання потужностей газопроводу OPAL та, відповідно, обсяги прокачування газу через Північний потік в обхід України.

Поточного тижня Польща заявила, що подає до суду ЄС на Єврокомісію за її рішення про передачу у фактично монопольне використання Газпрому газопроводу OPAL, яким газ із "Північного потоку" постачається до країн Європи.

Угода про врегулювання щодо газопроводу OPAL є такою, що зачіпає законні інтереси ряду східноєвропейських газових операторів, а також Нафтогазу (як сторони транзитного контракту з Газпромом та головного імпортера природного газу до країни).

Відповідно до німецького законодавства, а також зобов’язань ЄС перед Україною інтереси цих зацікавлених сторін мають бути враховані в процесі прийняття відповідних рішень як інституціями ЄС, так і органами влади його держав-членів.

Угода про врегулювання щодо газопроводу OPAL, погоджена німецьким регулятором та Єврокомісією, обмежує та спотворює конкуренцію в Україні та інших країнах Центральної та Східної Європи, призведе до зловживання "Газпромом" домінуючою позицією на ринках Німеччини, Польщі, України, Словаччини та інших країн Центральної та Східної Європи.

Вона несумісна з нормальним функціонуванням Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, оскільки завдає значної шкоди торговельним відносинам з постачання енергоносіїв між країнами-учасницями Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та країнами ЄС.

Негативними наслідками розширення доступу "Газпрому" до потужностей OPAL для України є:

- припинення газових потоків із Польщі;

- зменшення обсягів транзиту природного газу через українську ГТС та істотне скорочення грошових надходжень "Нафтогазу" від транзиту;

- збільшення витрат на закупку й транспортування природного газу до України;

- ризики для балансування обсягів природного газу всередині країни;

- скорочення імпорту природного газу до України з ринку ЄС;

- додаткові витрати на технічну оптимізацію української ГТС та підземних газосховищ, пов’язані з переходом на новий режим експлуатації, що відрізняється від існуючого.

Німецьке законодавство вимагає проведення загальної адміністративної процедури у випадку прийняття рішень регулятором щодо звільнення від вимог Третього енергетичного пакета, а також передбачає право "Нафтогазу" як зацікавленої сторони брати участь у цьому провадженні та отримувати відповідні матеріали.