Скорочення споживання газу взимку 2016-2017: #перемога чи #зрада?

Половина опалювального сезону позаду, а Україна спалила лише п’яту частину запасів газу. Це добре, але лише з одного боку…

Статистики рапортують - з початку осінньо-зимового опалювального періоду було використано 22% запасів газу з підземних сховищ газу (ПСГ). І обіцяють, що до кінця зими ніякого армагедону не станеться навіть за низьких температур. В цілому, значне зменшення обсягів споживання природного газу населенням в останні пару років є гордістю урядовців. Небезпідставно. Населення потрохи вчиться ощадливості. А от про скорочення споживання газу промисловістю очільники держави намагаються лишній раз не згадувати… Падаючі обсяги використання газу в цьому сегменті означають падаюче виробництво.

Газовий «армагедон» відміняється

В акурат на Різдво українці пережили, мабуть, перший за цю зиму кліматичний шок від різкого і суттєвого зниження температур. Та й заодно споживацький - через швидкість «намотування» цифр газовими та тепловими лічильниками. Адже більшість побутових споживачів через 20-градусні, а подекуди і більше, морози змушена була включити системи обігріву на повну потужність. Через це Україна збільшила обсяг відбору газу з ПСГ в період новорічних свят - з приблизно 50 млн куб. м до 100 млн куб. м. щоденно.

Коли ж арктична повітряна маса відступила, віце-прем’єр-міністр України Володимир Кістіон підбадьорив співвітчизників: «Нема ніякого армагедону. Україна, як була, так і буде до кінця сезону з достатніми обсягами газових запасів. На даний час в підземних сховищах ми маємо біля 11,5 млрд метрів кубічних газу».

За словами високопосадовця, на початок опалювального періоду Україна закачала 14,5 млрд. метрів кубічних газу. І станом на 8 січня використала близько 22% цих запасів – менше однієї чверті. При тому, що із шести місяців опалювального сезону пройдено вже майже половина.

 «У нас є прекрасна динаміка зменшення споживання газу безпосередньо і населенням, і бюджетними установами, і промисловістю», – не без гордості зауважив віце-прем’єр-міністр. Додавши, що економія досягається за рахунок впровадження енергоощадних технологій, енергоефективності.

Не дуже довіряючи казкам про чудеса енергоефективності, Укрінформ вирішив перевірити, чи це насправді так.

«Прикрасимо цей світ відсутністю своєю…»

Статистика свідчить, що споживання газу дійсно значно скоротилися – на 13% та 34% в 2014 та 2015, відповідно, відносно середнього рівня 2012-2013 рр. Загальний обсяг спожитого в 2016 році газу склав 30,3 млрд куб. м, що на 4% менше, ніж у 2015 році, повідомила прес-служба ПАО "Укртрансгаз.

До того ж у перші десять днів 2017 року Україна спожила трохи більше 1,6 млрд куб. м газу, що на 12,2% менше показників аналогічного періоду минулого року. А загалом на 19% менше у порівнянні з початком минулого опалювального сезону.

З цього обсягу газ власного видобутку склав 0,6 млрд куб. м, імпорт з Європи - 0,4 млрд куб. м, з підземних сховищ були відібрані 0,6 млрд куб. м.

Багато хто з урядовців часто гіперболізують свою роль у процесах скорочення споживання природного газу в країні. За влучним висловом директора Фонду екологічних інвестицій Олексія Хабатюка, тема споживання газу зараз нагадує «ленінську колоду», яку несе кожний (див. «Використання газу…»).

Використання газу в Україні, 2014–2015 рр., млрд куб. м

Категорія споживачів	2014	2015	+/- %
Населення	15,1	11,3	-25%
ТКЕ для населення	7,1	5,9	-17%
Разом за регульованими сегментами	22,1	17,2	-22%
Бюджетні установи	0,7	0,5	-22%
ТКЕ для бюджетних установ	1,1	0,9	-22%
Промисловість	14,4	11,2	-22%
ТКЕ для промисловості	0,4	0,3	-27%
Технологічні витрати (на видобування та транспортування газу)	3,6	3,3	-6%
Разом за нерегульованими* сегментами	20,1	16,2	-19%
Несанкціонований відбір в зоні АТО	0,4	0,4
Разом	42,6	33,8	-21%

*Ці сегменти є нерегульованими з 1 жовтня 2015 року внаслідок впровадження Закону України «Про ринок природного газу»

За даними Нафтогаз України

«Що більше впливає на споживання газу в Україні: втрата частини території, війна, зниження економічної активності, тепла зима або підвищення ціни? До останнього часу відповіді на ці питання не було і українські політики використовували ті факти, які їм вигідніше та зручніше», - зазначає пан Хабатюк.

За його словами, звичка українців «палити» природній газ у побуті, ні в чому собі не відмовляючи, виникла внаслідок масової газифікації в Україні та багаторічної державної політики стримування роздрібної ціни на голубе паливо для населення.

Сьогодні ж ситуація змінилась кардинально. З основним постачальником газу – Росією - горшки побиті всерйоз і надовго. На кону соціально-політична, економічна та енергетична незалежність держави. Україна закуповує газ через треті руки і дуже пишається тим, що нарешті змогла вийти з-під впливу Газпрому. Плата за це теж не мала – болюча стимуляція споживачів, особливо побутових, до раціонального використання енергетичних ресурсів. Без цього ніяк.

Кнут,  пряник та трохи милості від природи

Експерти відмічають три основні фактори, які справили найбільший вплив на обсяги споживання природного газу населенням в останні роки:

• ціна газу;
• природний фактор (температура зовнішнього повітря в опалювальний сезон);
• регуляторний фактор (зміна норм споживання природного газу абонентами, які розраховуються за газ за нормами споживання та не обладнані лічильниками).

За розрахунками Олексія Хабатюка, природний та регуляторний фактори забезпечили майже ⅓ від досягнутого скорочення споживання газу серед побутових споживачів. Але найбільший вплив справив все ж таки ціновий фактор – ⅔ досягнутого скорочення.

З 1 травня 2016 року ціна стала єдиною і для приватних, і для юридичних осіб – 6879 грн за тисячу кубометрів. Правда, для останніх вона дещо коливається, оскільки формується на ринкових засадах.

«Захмарна» ціна на газ, хочуть цього українці, чи ні, все ж спонукає їх задумуватися про енергоефективність власних помешкань. Основній масі – тим, хто не отримує субсидії, доводиться викручуватися - знижувати температуру в опалюваних приміщеннях, зменшувати опалювальні площі,  пізніше починати та раніше закінчувати  опалювальний період, переходити на інші види палива (дрова, пелети, брикети, електроенергія та інше), утеплюватись, тощо.

З осені 2014 року в Україні діє державна програма під умовною назвою – “Теплі кредити”. І за даними Держенергоефективності, в 2014-2015 роках домогосподарствам було видано близько 80 тис. “теплих кредитів” на суму 1.25 млрд грн, із яких близько 14 тис. кредитів – на придбання негазових котлів, 45 тис. – на заміну вікон, 14 тис. – на обладнання та теплоізоляційні матеріали.

Однак, 73 тисячі кредитів – це досить мало для країни з населенням у 42 мільйони осіб. За самими консервативними припущеннями експертів, якщо усі ці кредити вже були використані на початок 2015 року, то максимальне скорочення споживання газу могло б становити до 70 млн м3 на рік. Таким чином, максимальний потенційний внесок “теплих кредитів” в скорочення споживання газу в 2015 році міг становити не більше 0.5 відсотка.

Щодо кліматичних явищ, то останніми роками в Україні (на щастя!) спостерігаються аномально теплі роки. В 2014 та 2015 роках опалювальний період практично у всіх областях України був більш м’яким, ніж в середньому за базовий період спостережень. За розрахунками,  це забезпечило зниження споживання газу в побуті на 630 млн м3 та 567 млн м3 в 2014 та 2015, відповідно.

Нажаль, діюча система субсидій та пільг суттєвим чином демотивує  субсидіантів до скорочення споживання газу - через відсутність у них фінансової зацікавленості в такій економії. Тому прогнозуємо, що через кілька років чиновники знову упруться в проблему економічно обґрунтованих цін на газ та «перевиховання» категорії нераціональних його споживачів.

Промисловість, стій! Раз, два.

Якщо скорочення споживання газу населенням можна тільки вітати - з огляду на «дисциплінарний» ефект, що справляє нинішня державна політика. То зменшення споживання газу в секторі промислового виробництва – навпаки, поганий знак.

«Суттєве зменшення споживання газу підприємствами промисловості (з 20 млрд. куб. м у 2013 році до 12,9 млрд. куб. м у 2015 році), оптимізму не викликає, оскільки досягається не за рахунок підвищення ефективності, а виключно шляхом скорочення виробництва», - заявив виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Найбільшими промисловими  споживачами газу в Україні, нагадаємо, є металургійна та хімічна галузі. На сьогодні із шести підприємств хімічної промисловості, які випускають мінеральні добрива, за словами економіста, працюють лише чотири (серед завмерлих сумнозвісний Одеський припортовий завод). А виробництво сталі за два роки скоротилося більш, ніж на третину (з 32 до 21 млн. тонн).

Хоча, потрібно визнати, за останні три роки загальні темпи падіння промислового виробництва та в цілому економіки сповільнились. В Міністерстві економічного розвитку і торгівлі навіть прогнозують невеличке зростання у 2016 році (Держстат ще тільки опрацьовує інформацію за рік, що минув – Авт.) реального валового внутрішнього продукту (ВВП) - на 1,1%, вперше за останні три роки. Як відомо в 2014-2015 він упав майже на 14%.

Отже, якщо Україна навчиться стабільно нарощувати свій ВВП, не зважаючи на «газозалежні» галузі, – ото буде повна перемога.

Оксана Поліщук, Київ.