Чи нашкодили майбутньому врожаю квітневі холоди?
Фруктові дерева, суниці, полуниці та цукровий буряк можуть постраждати, зерновим – шкоди не завдано
Арктичний холод і аномально низькі температури у другій половині квітня наробили переполоху в Україні. Прогнози на врожай у стилі Армагеддона вже почали ширитися просторами Інтернету.
Однак спеціалісти переконують, що посипати голову попелом – передчасно. По-перше, квітнева негода завдала шкоди здебільшого врожаю ранніх фруктів – тих, які в період холодів саме активно квітували. А по-друге, точні обсяги збитків можна буде оцінити лише через деякий час після встановлення нормальних для цієї пори температур.
Отже, поки в управліннях і міністерствах збирають дані для загальної картинки, кореспонденти Укрінформу швидко розпитали про можливі наслідки низьких квітневих температур в областях, де бушувала негода.
ЦЕНТР І ПІВДЕНЬ. ПОСТРАЖДАЮТЬ КІСТОЧКОВІ, ПОЛУНИЦІ, ЦУКРОВІ БУРЯКИ І РІПАК
На Вінниччині через різке зниження температури повітря у квітні садівники прогнозують втрату до 20-30 % урожаю кісточкових і полуниць.
Про це розповів Генеральний директор Корпорації «Вінницясадвинпром» Анатолій Семенюк.
«Через квітневі холоди на Вінниччині померзли кісточкові та ранні сорти яблунь у Могилів-Подільському, Ямпільскому та частково – Піщанському районах, але це не більше 3%, або 500 га плодового саду господарств, що входять до корпорації. Інша біда, що через холоди не літали бджоли, тому не доберемо значну частину врожаю, на який можна було б очікувати», - повідомив Семенюк.
За його словами, в області через похолодання залишились незапиленими від 20 до 30% кісточкових культур, а саме, вишень, черешень, абрикосів, персиків та слив.
Суттєво меншим буде і врожай полуниць – через сніг і заморозки постраждало близько 30% цвіту цієї ягідної культури.
На Черкащину арктичний холод і південні циклони принесли значне зниження температури та, подекуди, вкрили землю снігом. У найбільш невигідній ситуації опинились садівники, адже більшість дерев встигли зацвісти в екстремально ранні строки, повідомили у Черкаському обласному центрі з гідрометеорології.
Заморозки створили небезпеку для квітучих плодових дерев, їх зав’язі, а також рано посадженої городини, зокрема картоплі, в якої з’явилися сходи (для них критичною температурою є 1-2 градуси морозу). Для решти культур загрози не було. Проте, заморозки, навіть якщо не перевищують критичну температуру, знижують врожай плодових на 10-15%. Пощастило лише Жашкову та Чигирину, де заморозків у повітрі не було.
- Проблем із яблуневими садами на сьогодні взагалі немає – вони ще не цвітуть, тож гарно витримують цю погоду. Так само, у гарній ситуації і власники горіхових насаджень, незважаючи на те, що горіхи погано переносять морози, квітнева погода для грецького горіха не становить небезпеки.
Зовсім в іншій ситуації знаходяться абрикоси, цвітіння яких ще 10 квітня на третині площ території області співпало із заморозками 1-2°. Не позаздриш також персикам, раннім сортам вишень, груш, цвітіння яких відбулося практично одночасно і співпало з холодною погодою.
Як заморозки, навіть 0 градусів, так і відчутне похолодання, що триває з 17 квітня, малосприятливі в період цвітіння. Тому втрати будуть, як від низьких температур, так і поганого запилення. Адже якщо в момент цвітіння температура знижується до 10° С, у квітках погано утворюється нектар. Це призводить до того, що знижується ефективність запилення, - говорить начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань.
Він також зауважив, що різкі перепади температур та дощі в період цвітіння – ідеальні умови для поширення грибкових хвороб.
Погіршення погодних умов суттєво не вплине на стратегічні культури, посіяні на Кіровоградщині, але обов’язково погіршить урожай ранніх фруктів. Про це у коментарі сайту DOZOR повідомив керівник департаменту агропромислового комплексу Сергій Коренюк.
«Якщо ми говоримо про стратегічні культури, зернові – пшеницю, ячмінь, жито, то цим культурам нічого не загрожує. Водночас, негода стримає їх ріст, тому жнива в області розпочнуться пізніше, такі погодні умови стримують вегетаційний період, розвиток рослин. Але цей сніг, що зараз випав, можливо, трохи і покращить ситуацію, оскільки ґрунту не вистачало вологи. Якщо ж говорити про ситуацію з цукровими буряками, то там, де ще немає сходів, проблем з урожайністю не буде жодних, на рослини негода не вплине. А там, де рослини вже почали свій розвиток, вони хворітимуть, потребуватимуть тривалого часу для реабілітації. Урожай буряків дещо знизиться, але не критично. Найбільше проблем через негоду – для ріпаку. Урожай під загрозою, але, оскільки ріпаку в області посіяно на площі 40 тисяч гектарів, то це будуть невеликі втрати для агропромислового комплексу», - прокоментував Сергій Коренюк.
А ось урожай ранніх фруктів у області, за словами чиновника, – під загрозою.
«Найбільша загроза зараз для фруктів, зокрема, ранніх – черешні, вишні, яблук. По-перше, дійсно дуже холодно, по-друге, бджоли не встигли їх опилити», - констатує Коренюк.
Не виключено, що різке похолодання негативно вплине на цьогорічні показники врожаю на Полтавщині, так вважає заступник директора департаменту агропромислового комплексу Полтавської ОДА Олег Палій.
"Різке похолодання — великий стрес для рослин, і це, безперечно, змінить показники урожайності. Втім, сказати зараз остаточно, як зміняться ці показники, — неможливо. Востаннє на Полтавщині схожу ситуацію у квітні спостерігали в 1979 та 1997 роках, і тоді урожайність знизилась. Сніг та низькі температури зараз сильно впливають на ті фруктові дерева, що квітнуть. Це переважно абрикоси та вишні. І, звісно, такі погодні умови несприятливо впливають на урожайність цукрових буряків. Для озимих же таке похолодання не є небезпечним" — зазначив Палій.
Метеорологи зазначають, що аналогічні погодні умови на Полтавщині були в 1979 році. Тоді урожайність сільськогосподарських культур була нижчою за середньорічні показники.
На сьогодні в області більш як на 90 % площ уже зійшов ячмінь та овес, горох і цукрові буряки зійшли приблизно на половині засіяних площ, кукурудза та соняшник ще не зійшли. За попередніми даними, посіви ярих культур не постраждали.
Мінімальна температура за період квітневого похолодання на Полтавщині фіксувалася у південно-східних районах області (дані метеостанцій Харківської області, що характерно для Чутівського, Машівського та Карлівського районів) – тут температура повітря знизилася до 4-5,5° морозу, на поверхні ґрунту утримувався сніговий покрив, при цьому мінімальна температура на поверхні снігового покриву знижувалася до 10-13° морозу.
Персиків, абрикосів, черешні і вишні з Одеської області майже не буде. Більшу частину майбутнього врожаю знищив мороз.
Про це на сайті "Українська служба інформації. Одеса" розповів доцент кафедри ботаніки ОНУ ім. Мечникова Володимир Немерцалов.
“Скоріш за все, більша частина слив, абрикосів, персиків, вишні і черешні вже не дасть плодів і не принесе якихось вагомих заробітків аграріям. Тому ранні фрукти завозитимуть з Молдови та інших країн, – пояснив науковець.
При цьому Немерцалов додав, що така погода не відобразиться негативно на врожаї яблук, смородини, шовковиці, горіхів та інших плодових дерев і кущів, які ще не перебувають в активній фазі.
НА СХОДІ ХОЛОДИ НЕ ЗАШКОДИЛИ ЗЕРНОВИМ, А СНІГ ЗАБЕЗПЕЧИВ ДОДАТКОВУ ВОЛОГУ
На Дніпропетровщині квітневе погіршення погодних умов не стало згубним для росту й розвитку озимих та ранніх ярових зернових культур.
Як зазначили кореспонденту Укрінформу в управлінні агропромислового розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації, найнижча температура у ці дні була 20 квітня – до мінус 5 градусів морозу, але на полях зберігався сніговий покрив, тому це не зашкодило рослинам, хоч і призупинило трохи їх вегетацію.
Вологи в ґрунті наразі достатньо і аграрії продовжують сівбу кукурудзи та соняшнику. Вже висіяно на понад 220 тис га ярих пшениці, ячменю, вівса, гороху. Загалом аграрії засіють понад 1 мільйон гектарів полів. Роботи планують завершити в середині травня.
Восени аграрії Дніпропетровщини посіяли понад 480 тис. га озимої пшениці, більше 70 тис. га озимого ячменю, понад 2 тис га озимого жита. Озимим ріпаком зайняли майже 60 тис. га полів. Зима була дуже сприятливою для цих культур.
Квітневе ж похолодання, як засвідчив начальник Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології Василь Гринчак, позначилося на квітуючих плодових деревах.
«Ось квітучі плодові дерева: абрикос, вишня, персик, рання черешня постраждали більше, і тому очікується в цьому році недобір врожаю. Проте остаточні висновки про майбутній урожай можна буде зробити після обстеження плодових дерев, яке буде проводиться», - сказав Гринчак.
Недавній снігопад і негода не зашкодили посівам у Харківській області. Про це кореспондентові Укрінформу сказав у коментарі перший заступник голови Харківської ОДА Марк Беккер.
"Озимі на площі 490 тис.га вже пройшли період яровизації, вони стійкі до заморозків і після кущіння здатні витримати температуру до мінус 18 градусів. А при недавній негоді температура в регіоні не опустилася нижче мінус 7 градусів. Що стосується ярих, то практично весь посів - це 180 тис. га - ще в землі, він був покритий шаром снігу і, таким чином, захищений від заморозків ", - зазначив Беккер.
За його словами, на ділянках, де не було снігу, можливі незначні втрати.
"З огляду на те, що в цьому році ми особливо розраховуємо на озимий клин, який на 85-86% у доброму та задовільному стані, можемо говорити, що урожай буде хорошим", - додав чиновник.
Варто зауважити, що на Харківщині за холодні квітневі дні встиг утворитися сніговий покрив висотою понад 10 см.
Що стосується видів на урожай фруктів (овочі ще не садили), то, на думку доцента кафедри ботаніки та екології рослин Харківського національного університету ім. Каразіна Юрія Гамула, негода і нічні заморозки погано позначилися лише на абрикосах, тим більше, що в Харкові вони були в повному цвіту.
"Висновок щодо зав'язі плодів можна буде зробити через 2-3 тижні. Можливо, в сільських районах області, де цвітіння було на стадії пуп’янків, зав'язь буде. Інша справа, що через погану погоду не літають бджоли, немає запилення. Оцінити збиток для плодових дерев і ягідних кущів можна буде лише після потепління ", - вважає вчений.
ЗАКАРПАТТЯ І БУКОВИНА ВІДБУЛИСЯ ЛЕГКИМ ПЕРЕЛЯКОМ
Юрій Лесьо, керівник департаменту АПК Закарпатської ОДА переконує, що Закарпаття під час останньої атаки примхливої погоди відбулося легким переляком. Насправді, в області не засипало снігом садовину, виноградники та ранні овочі – в низинних районах не було аномальних природних опадів та морозів, як у сусідів-співвітчизників чи за кордоном (усі пригадують фотографії з мережі, де зав’язь знаменитих польських яблук – у льоду). - Під час понад тижневого похолодання на Закарпатті в низинних районах, де власне й розташовані сади, виноградники та ділянки з ранніми овочами та ягодами – не було морозів. Заморозки спостерігалися лише зранку, а впродовж дня температура не падала нижче 5 градусів. Це не пошкодило врожай, - запевняє Юрій Лесьо.
Але його ентузіазм не цілковито розділяють власники фруктових садів.
- Цвіту морози нам справді не пошкодили, але яблуні квітнуть уже понад тиждень, а бджоли не літають, бо холодно – цвіт не запилюється, тому не можу наразі гарантувати, що сад дасть цього року добрий урожай, - пояснює пан Василь з Мукачівщини, власник невеликого саду, де вирощує абрикоси, сливи та яблука для продажу на місцевому оптовому ринку. – Зараз скидається на те, що урожай ранніх абрикос буде непоганий – бо зав’язі багато, вона не осипалася з холодами, також добре виглядають ранні черешні. Виноград теж розвивається добре. А от щодо урожаю слив і яблук поки маю сумніви, - каже господар.
На Буковині 17-18 квітня спостерігались заморозки на поверхні, але їх інтенсивність не досягла небезпечного значення, оскільки більшість сільськогосподарських культур, які були посіяні ще не зійшли, а ярий ячмінь, що саме у фазі утворення вузлових коренів, пошкоджується за температури нижче мінус 7-9 C.
Про це на апаратній нараді поінформував присутніх директор департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації Олександр Варжевський.
«З 19 по 22 квітня по області спостерігалось зниження мінімальної температури на поверхні ґрунту і в повітрі до 0-3 C, в горах до мінус 6 C та опади у вигляді дощу з переходом у мокрий сніг, в горах – сніг. Таке зниження температури не завдало шкоди озимим культурам, - зазначив Варжевський. - Також короткочасні заморозки до мінус 3-4 C у фазі сходів витримують соняшник (у фазі утворення листка – до 6 C морозу), цукрові буряки, горох та соя (щоправда, у фазі трьох справжніх листків така температура є критичною і може призвести до загибелі сої).
Для плодових культур небезпечною є мінімальна температура повітря мінус 3-4 C, при якій уже відчутне пошкодження і навіть можлива їх загибель.
Ступінь пошкодження плодових теж залежить від фази їх розвитку та сорту. За оперативними даними по області місцями спостерігались заморозки та зниження температури повітря від 0 C до мінус 3 C, що могло негативно вплинути на окремі культури, переважно плодові насадження. Повністю стан сільгоспкультур та плодових насаджень можна буде оцінити після проведення їх обстежень та стабілізації температури, - зазначив посадовець.
* * *
Нещодавно думку про те, що квітневе похолодання в Україні суттєво не вплине на урожай сільськогосподарських культур, вкотре підтвердив і директор департаменту землеробства та технічної політики в АПК Мінагрополітики Володимир Топчій в інтерв'ю одному з українських телеканалів.
«Негативні дії погодних умов, які б могли суттєво вплинути на потенціал урожаю сільгоспкультур, ще не фіксувалися. Значне зниження температури на території України несе загрози для плодових дерев з квітучими суцвіттями і тими, які перебувають на початкових фазах формування плодів», - сказав Топчій.
Він зазначив, що на більшості територій України у ці холодні квітневі дні пройшли сильні дощі, а в окремих регіонах випало до 50 мм опадів. Ці опади можуть позитивно вплинути на стан сільгоспкультур у деяких регіонах, наприклад, таких як південні та східні, оскільки значно збільшують кількість вологи в ґрунті.
Топчій сказав, що після стабілізації погодної ситуації буде проведено ретельний огляд посівів культур і багаторічних насаджень, на основі якого визначаться обсяги можливих втрат.
За інформацією власкорів Укрінформу