Законопроект про Фонд енергоефективності потребує доопрацювання - експерт

Закон про Фонд енергоефективності, який наразі готується до другого читання, потребує суттєвого доопрацювання. До голосування, яке має відбутися після 16 травня, є доцільність рекомендувати відправити проект на повторне перше читання, з тим, щоб змінити його концепцію.

Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу заявив експерт з питань територіального, місцевого економічного розвитку та впровадження проектів енергозбереження Андрій Гінкул.  

"Не можна в такому вигляді приймати закон про Фонд енергоефективності. Його потрібно відправити на доопрацювання та повторне читання", - зазначив експерт за підсумками попереднього засідання указаної Робочої групи з підготовки законопроекту до голосування в другому читанні, яке відбулося 28 квітня. 

Експерт наголосив, що сама ідея Фонду енергоефективності є правильною, проте він має бути організований і функціонувати по-іншому. 

"Безумовно, Фонд енергоефективності потрібен, але він має бути організований і функціонувати по-іншому. І ми, як експерти Асоціації Енергоаудиторів України ще з 2008 року докладаємо чимало зусиль для адаптації, доопрацювання та в кінцевому підсумку – початку діяльності таких фінансових інструментів як Фонд чи механізм - ЕСКО в Україні. Зараз дуже важливо не звести зусилля до прийняття лише закону, а забезпечити його ефективність шляхом суттєвого удосконалення тексту проекту та також підготовки пакету необхідних підзаконних актів для уможливлення його діяльності та демонстрації всього механізму", - наголосив Гінкул.

При цьому, однією з головних проблем, що не вирішені в законопроекті про Фонд енергоефективності, який прийнятий у першому читанні, експерт назвав корупційні ризики.

"Важливо, щоб усе відбувалося у зрозумілій, прозорій та публічній формі. Разом з тим, варто усвідомлювати, що головними проблемами є корупційні ризики, ризики ефективності та якості результатів проектів, що будуть фінансуватись з коштів фонду. Дуже мало людей можуть реально проконтролювати якість, і тільки експерти в галузі енергоефективності мають відповідні інструменти та відповідне розуміння. Так, наприклад, при однакових витратах на утеплення стін можна обрати матеріали різної якості, різну кількість штукатурки й утеплювача. При цьому, візуально перевірити ефективність обраних рішень буде неможливо - відмінність полягатиме тільки в тому, наскільки зміняться комфорт і витрати жителів на комунальні послуги в процесі подальшої експлуатації будинків", - підкреслив він. 

На думку Гінкула, ряд інституційних ризиків несе запропонована закрита форма створення Фонду як юридичної особи.

"Важливо розуміти, що закрита форма створення фонду як юридичної особи несе ряд інституційних ризиків: відокремлений баланс, відокремлений рахунок, директор і наглядова рада, в яких навряд чи вдасться отримати оперативні дані про фінанси та іншу технічну інформацію. Навіть якщо не брати до уваги питання ризиків ефективності і ризиків якості, з точки зору ризиків корупції і публічності, ми точно отримаємо негативне ставлення. Тому для діяльності такого вкрай потрібного механізму як фонд енергоефективності, варто врахувати вже отриманий в Україні досвід роботи іншого фонду, призначеного для роботи з коштами бюджетної секторальної підтримки ЄС, – Державного фонду регіонального розвитку", - сказав він. 

При цьому, експерт навів у приклад Литву, де аналогічний фонд створений як довірчий рахунок, розміщений в Європейському інвестиційному банку (ЄІБ).

"Маємо також інший цікавий приклад досвіду функціонування фонду в Литві: створений як довірчий рахунок, розміщений не в Мінфіні, а в Європейському інвестиційному банку (ЄІБ). Фонд успішно виконує свою місію джерела коштів для проектів енергомодернізацій будівель. Розумію, що наші міністерства ще так не працювали. Проте прийняття всього лише одного підзаконного нормативного акту на виконання міжнародної угоди дозволить Мінфіну перераховувати кошти для фонду, наприклад, в ЄІБ", - зазначив Гінкул.

Він наголосив, що ефективна робота фонду залежить від розробки детального фінансового і технічного механізму.

"Як експерт з багаторічним досвідом, вважаю, що ефективна робота фонду залежить від розробки детального фінансового і технічного механізму його діяльності, зокрема, порядку вибору проектів фінансування об'єктів, вибору та реалізації, верифікації результатів проекту. Для суспільства важливо, щоб усе відбувалося зрозуміло, прозоро та публічно, адже головна проблема зараз – це корупційні ризики, питання ефективності і якості функціонування Фонду енергоефективності", - підкреслив експерт.

Нагадаємо, один з ключових урядових законопроектів N5598 "Про створення Фонду енергоефективності" наприкінці березня 2017 року пройшов перше читання у Верховній Раді. Закон ставився на голосування тричі: перший раз набрав 224 голосів, другий – 223 голоси і лише з третього разу набрав необхідну кількість голосів із запасом лише в 1 голос, – 227. 

При цьому, за ключовий урядовий законопроект від коаліції було віддано лише 157 голосів.

За оцінкою Головного науково-експертного управління Апарату ВРУ, запропонована модель фонду, відповідно до чинного законодавства, не може діяти в Україні як фінансова установа. Надання грантів від фонду не віднесено до переліку фінансових послуг згідно із Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг». Також у проекті закону недостатньо чітко сформульована мета, а в окремих пунктах вона сформульована по-різному, відповідно незрозумілим залишаються предмет регулювання, сфера діяльності й відповідальності фонду. Проект закону є гарним зразком корпоративного статуту, проте суть механізмів фінансування проектів з енергоефективності в ньому відображена вкрай поверхнево. 

Також, на думку голови підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективностi Комітету паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради Олексія Рябчина, фонд не зможе працювати, якщо паралельно не будуть прийняті законопроекти про комерційний облік та про енергетичну ефективність будівель, підзаконні акти, зокрема, про монетизацію субсидій.