Данилишин вважає помилкою, що Нацбанк досі йде "курсом Гонтаревої"
Модель інфляційного таргетування, що реалізується Національним банком України з 2014 року, не є найбільш придатною на сучасному етапі розвитку країни.
Таку думку висловив голови Ради НБУ, екс-міністр економіки Богдан Данилишин у статті, що опублікована в "Новом времени".
"Спірним є твердження про те, що модель інфляційного таргетування є найбільш придатною на сучасному етапі розвитку економіки України, особливо з урахуванням не найсприятливішої і складно прогнозованої кон'юнктури міжнародних ринків продукції, що складають основну частину українського експорту (з імпортом ситуація виглядає більш сприятливо, оскільки навряд чи варто очікувати різкого підвищення цін на енергоносії)", - заявив він.
За словами Данилишина, аналіз успішного зарубіжного досвіду показує, що Україні необхідно запустити такий механізм розвитку, який, спираючись на внутрішні фінансові ресурси, важливою складовою яких є банківське кредитування, буде стимулювати точки економічного зростання.
"Вважаю, що для нашої країни існує п'ять груп таких точок економічного зростання", - зазначив він.
Серед таких точок Данилишин назвав підтримку тих галузей економіки України, які тривалий час є ключовими, і при цьому мають довгостроковий (сільське господарство) або середньостроковий (чорна металургія, хімічна промисловість) експортний потенціал.
Друга точка - підприємства військово-промислового комплексу.
"З одного боку, ми зобов'язані нарощувати боєздатність української армії, а не покладати надії лише на надання нашими союзниками летального озброєння. А з іншого боку, як показує практика, в світі в останні роки постійно зростає кількість військових конфліктів малої і середньої інтенсивності, і, в разі успішної роботи, вітчизняний військово-промисловий комплекс, продаючи продукцію на експорт (попит на неї є і буде), міг би стати одним із драйверів зростання української економіки", - підкреслив Данилишин.
Третя точка - підприємства інфраструктури та енергетики. Четверта - галузі економіки, які здатні забезпечити імпортозаміщення, підтримувати які можна методами, що стимулюють підвищення попиту саме на продукцію вітчизняного виробництва, зазначив він.
П'ятою - ті поки що нечисленні українські підприємства, які вже можуть або потенційно здатні виробляти продукцію, відповідну рівнями п'ятого і шостого технологічного укладів, підкреслив голова ради НБУ.
"І буде корисно, якщо в Основних засадах грошово-кредитної політики України в кінцевому підсумку (можливо, не відразу, а з часом, в результаті деяких коригувань) це знайде своє відображення - в рамках тих компетенцій, які відносяться до повноважень Нацбанку. Якщо ми зможемо забезпечити підтримку цих точок економічного зростання за рахунок заходів грошово-кредитної політики, то це дасть мультиплікативний ефект розвитку як для економіки в цілому, так і для банківської системи України, зокрема", - висловив сподівання Данилишин.
Як повідомлялося, в НБУ за часів керівництва Валерії Гонтаревої була впроваджена практика інфляційного таргетування, яка називалася одним з найбільших здобутків реформи за 2014-2016 роки для Національного банку.
Зокрема, при поданні заяви про відставку Гонтарева заявила, що вона задоволена виконанням завдань, які поставила перед собою на посаді голови НБУ - перейти на гнучкий валютний курс та започаткувати нову монетарну політику інфляційного таргетування.