Яків Смолій, в.о. голови Нацбанку України

У Вашингтоні у неділю завершилася основна програма щорічних зборів Міжнародного валютного фонду і Світового банку, яка збирає керівників основних державних фінансових установ з усього світу. Для України взаємодія з МВФ стала критично необхідною і продовжує бути ключовою підтримкою протягом кількох останніх років. Ідеться не тільки про розширене кредитне фінансування, але також про стимуляцію структурних реформ у країні. Про те, як сьогодні оцінюють у Фонді співпрацю з Києвом, якими є перспективи отримання чергового траншу від МВФ, чого чекати від гривні, розповів у Вашингтоні в інтерв'ю Укрінформу виконуючий обов'язки голови Національного банку України Яків Смолій.

ПРИЗНАЧЕННЯ ГОЛОВИ НБУ

- Якове Васильовичу, в Україні давно всіх турбує питання про офіційне призначення голови Нацбанку. Зрозуміло, що цей процес залежить від багатьох факторів, але все ж – яка процедура й наскільки тривалою вона може бути?

- Існує Закон про Національний банк, згідно з яким голову НБУ призначає Верховна Рада з подання Президента України, і звільнює в такий самий спосіб. Діюча голова подала заяву про звільнення з 11 травня і, таким чином, повідомила про те, що припиняє професійні справи в НБУ. Відповідно, в Адміністрації Президента цю заяву прийняли, і зараз все залежить від глави держави. 

За процедурою, Президент має подати в парламент відповідний документ про те, що голова НБУ звільняється. Голова має представити Верховній Раді звіт, й потім депутати повинні проголосувати за її звільнення. Після цього, відповідно до іншого законодавства, президент протягом двох тижнів вносить кандидатуру нового голови Нацбанку, якого має затвердити Верховна Рада. Якщо депутати не підтримають кандидата, процедура повторюється. Після звільнення голови й до моменту призначення нового керівника, за законом, виконувати обов'язки керівника повинен перший заступник.

Але поки голова (Нацбанку – ред.) не звільнена. Зараз вона перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, очікує, коли Верховна Рада запросить її для надання звіту. 

- Як така ситуація впливає на переговори з МВФ та іншими міжнародними донорами? 

- Я не бачу якихось стримуючих факторів у процесі переговорів зараз, оскільки взаємодія відбувається не з однією людиною, а з цілою командою. Як правило, такі організації як МВФ, Світовий банк, проводять цілі раунди переговорів – окремо із заступниками або в цілому з усім правлінням, якщо ми говоримо про Національний банк, або ж із ключовими керівниками департаментів. Тобто, переговори з МВФ – це масштабний процес, у якому рішення приймає не одна людина. 

- Добре, я переформулюю запитання. Зазвичай, коли в країнах стаються зміни у складі уряду або в ключових державних установах, МВФ сприймає це як фактор, що може вплинути на фінансово-економічну стабільність. Чи озвучувалися такі занепокоєння на адресу України зараз?

- Те, що стосується Національного банку, можу чітко сказати, що нинішня ситуація абсолютно не впливає на співпрацю. Більше того, вимоги діючого меморандуму, а також зобов'язання, визначені для Національного банку, виконані. Поточні кроки, передбачені програмою МВФ, здійснюються, місія постійно моніторить їх виконання, й під час зустрічі у Фонді жодних зауважень до Нацбанку не було висловлено. Тому наявність першої особи, або її відсутність у період дії Меморандуму й програми Фонду абсолютно не впливає на подальші кроки та рішення.

ВИКЛИКИ ДЛЯ НАЦБАНКУ

- Як фактичний керівник Національного банку України, чи можете оцінити найбільші виклики для НБУ сьогодні?

- У процесі нагляду за банківською системою й макрофінансовими показниками відбуваються певні дії, на які Нацбанк не впливає, але за фактом повинен реагувати й приймати певні рішення. Нас, зокрема, турбує, що кілька важливих для фінансового сектора законопроектів, які вже рік-півтора перебувають у Верховній Раді, досі не розглянуті. Ми стурбовані тим, що, маючи на сьогодні, на мій погляд, стабілізовану банківську систему, поступове повернення довіри населення до банків (судячи зі зростаючого притоку депозитів), ми не можемо констатувати факту відновлення кредитування реального сектора економіки. Цьому заважає кілька причин, в тому числі – відсутність на законодавчому рівні певних регуляторних актів. Наприклад, ми чекаємо затвердження законопроекту, який тричі змінював назву, й сьогодні називається "Про відновлення кредитування", а по суті він встановлює взаємовідносини банків і позичальників.

Наступний фактор, який турбує нас як регулятора, – це відсутність корпоративного управління в державних банках, які сьогодні становлять в Україні більше половини банківського сектору. Декілька змін було внесено до законів про Податковий кодекс у частині реструктуризації кредитів, і зараз є нагальним законопроект, який вже, думаю, на днях буде поданий до профільних комітетів. Йдеться про створення компаній з управління активами для того, щоб непрацюючий портфель банків можна було передати в ці компанії, очистити баланси банків і відновити кредитування. Однак, на жаль, Верховна Рада зараз має інші пріоритети, інший порядок денний, до якого розгляд цих законів своєчасно не включається.

ТРАНШ МВФ ДО КІНЦЯ РОКУ – МОЖЛИВИЙ

- У Вашингтоні у вас відбулися зустрічі з керівництвом МВФ. Якщо говорити про перспективи чергового траншу для України, коли можна його очікувати?

- У нас, в принципі, розділені сфери впливу Національного банку й уряду, і ми працюємо по своїх напрямах. Але можу сказати, що кроки, які очікують від нас зараз, були чітко прописані в Меморандумі. Це, насамперед, необхідність затвердження в Україні кількох законопроектів, в тому числі, про пенсійну реформу, про ринок землі, приватизацію й антикорупційний суд. Ви знаєте, що в Україні був прийнятий закон про пенсійну реформу, є напрацювання в частині приватизації й антикорупційних судів. Питання земельної реформи було відтерміновано, але воно не сходить з порядку денного. У цьому напрямі якраз і ведуться переговори.

- Чи входить зараз до переговорного пакету нове формулювання ціни на газ для населення?

- Питання ціни на газ обговорюється, воно входить до пакету, оскільки це було зобов'язанням автоматичного коригування цін у разі відповідної кон'юнктури на зовнішніх ринках. Тому це питання перебуває також у процесі переговорів.

- І все ж, чи можемо ми очікувати, що Україна отримає транш МВФ до кінця року? 

- Ми сподіваємось. 

- Що кажуть у Фонді з цього приводу?

- Якраз зараз відбувається процес переговорів у МВФ, і ми очікуємо приїзд місії в Київ – пізніше восени, тому надія залишається.

ДЛЯ СТАБІЛЬНОСТІ ГРИВНІ Є ДОСТАТНЬО РЕЗЕРВІВ

- Українська гривня у вересні значно девальвувала й на початку жовтня подолала відмітку 27 грн/долар США в обмінних пунктах. Що відбувалося з національною валютою? Що робить НБУ для стабілізації та зміцнення гривні після того, як ми "відпустили" її курс?

- Національний банк дійсно прийняв два кардинальних рішення для макрофінансової стабільності. Перше – інфляційне таргетування, друге – це гнучке курсоутворення на міжбанківському валютному ринку. Сьогодні Національний банк впливає на формування курсу лише в тому випадку, коли ми помічаємо великі коливання, викликані тимчасовими чинниками, тобто НБУ зменшує дисбаланс між попитом і пропозицією валюти на ринку. А якщо коливання незначні, курс формується ринком самостійно, тобто попит і пропозиція балансуються. 

У вересні й на початку жовтня, на наш погляд, коливання були викликані, насамперед, певними сезонними факторами. Наприклад, у цей період вже не здійснюється експорт старого врожаю і ще не розпочався експорт нового, але аграрії вже закуповують паливно-мастильні матеріали на майбутнє. Крім того, очікування, які анонсувалися влітку, що курс зростатиме, також спрацювали як психологічний фактор. Однак на сьогодні у нас немає підстав говорити, що гривня різко й суттєво девальвуватиме, оскільки фундаментальні фактори для її курсу зараз сприятливі – світові ціни на товари українського експорту, особливо на сталь, є високими, до того ж скоро почне надходити валютна виручка від нового врожаю.

Крім того, маємо достатній рівень міжнародних резервів – $18,6 млрд на початок жовтня, що є максимумом з початку 2014 року. Ці кошти можна буде залучити для пом‘якшення значних коливань курсу.

ДЛЯ ЧОГО В БЮДЖЕТІ ГРИВНЯ ПО ТРИДЦЯТЬ?

- Недавно уряд оприлюднив проект бюджету із прогнозованим курсом 30,1 грн/долар США на кінець 2018 року. Зрозуміло, що це – технічний показник для бюджетних розрахунків, але цього року він був визначений на рівні 27,2–27,8 грн/долар. Чому на наступний рік очікується така різка зміна курсу?

- Міністерство фінансів використовує ці розрахунки, щоб порахувати бюджет. У Національному банку, як я вже казав, курсоутворення ринкове, тож ми не можемо зараз сказати, чи буде курс по 30 або по 27 гривень за долар.

Якщо подивитися на реальну ситуацію сьогодні й порівняти її з прогнозами, закладеними в бюджеті на цей рік, вони явно не справдяться, бо реальний курс буде нижче прогнозованого. Іншими словами, для того, щоб він у середньому за рік досяг позначки 27,8, вже зараз і до кінця року треба мати щоденний курс під 30 гривень за долар. Оскільки, як ми бачили, з квітня й до кінця серпня гривня зміцнювалась і утримувалась на рівні 25,5–26,5 за долар.

Отже, той курс, який закладає уряд, прогнозуючи бюджет, – це тільки технічні параметри для розрахунку – щоб знати, де ми будемо, якщо співвідношення гривні й долара досягне цього рівня. А насправді курс утворюється, як я вже сказав, попитом і пропозицією та може абсолютно не збігатися з тими прогнозами, які заклав уряд.

- Тобто, такий "запас" у прогнозованому курсі робиться для того, щоб було менше ризиків для бюджету?

- Дійсно, це "запас", наприклад, для оцінки майбутніх витрат за зовнішнім боргом у гривневому еквіваленті. Для уряду природно закладати консервативний прогноз. Проте не варто брати його собі за орієнтир.

ІНФЛЯЦІЯ В ЖОВТНІ БУДЕ ПОРІВНЯНО НИЖЧОЮ

- НБУ неодноразово заявляв про перевищення фактичної споживчої інфляції в Україні в порівнянні з прогнозованою. Чому це відбувається, й наскільки великим очікується відхилення наприкінці року?

- Дійсно, станом на сьогодні, за інформацією наших статистичних органів, ми бачимо, що липневий прогноз Нацбанку по інфляції на третій квартал не справдився. Є висока ймовірність, що не підтвердиться й прогноз на кінець року. Ми очікували, що інфляція відхилятиметься від центральної точки цільового коридору (8% плюс-мінус 2 процентних пункти) до 9,1%, але зараз бачимо, що вона може відхилитися й більш суттєво, навіть вийти за межі цільового коридору. Причиною такого відхилення стало, насамперед, подорожчання сирих продуктів харчування, таких як овочі й фрукти. Це пов'язано, в першу чергу, з весняними заморозками та значно нижчою врожайністю цієї категорії, ніж у попередні періоди. 

Інший фактор, який вплинув на підвищення продовольчих цін – це те, що ми збільшили експорт, а виробництво не було нарощено адекватно. Це суттєво помітно в молочно-м'ясній групі товарів. Крім того, підвищення акцизу на тютюнові вироби в споживчому кошику також відіграє свою роль.

В кінці жовтня Нацбанк оновить кінцеві макропрогнози, й прогноз по інфляції, можливо, буде переглянутий в залежності від того, як відбуватиметься ситуація в останні тижні місяця. Хоча ми очікуємо, що інфляція в жовтні, в порівнянні з цим же періодом минулого року, повинна уповільнитися, оскільки торік причиною для суттєвого стрибка було підвищення тарифів на комунальні послуги, чого не передбачається зараз.

Тому, в переглянутому прогнозі ми, напевно, вийдемо за межі коридору, але ситуація має свої пояснення. І ми сподіваємося, що вже в першому півріччі наступного року інфляція повернеться до центрального значення цільового коридору, а надалі в 2018-2019 рр. інфляція не перевищуватиме цілей, які ми визначали в короткостроковій і середній перспективах.

ПЛАНУВАННЯ СТРАТЕГІЇ НА ПЕРСПЕКТИВУ

- Повертаючись до ваших зустрічей у МВФ, що було досягнуто, і з чим ви повертаєтесь в Україну?

- Насамперед, річні збори МВФ і Світового банку – це звіт про роботу самої організації за певний період. Дуже цікаво було ознайомитися з дослідженнями, презентованими керівництвом Фонду, учасниками окремих програм, наприклад щодо впливу глобальних змін клімату на регіони у світі. Це додатковий аналіз, який також повинен враховуватися при регулюванні банківської сфери, фінансової системи, прогнозуванні макроекономічних показників. Ми отримали інформацію, як світові тенденції впливають або можуть вплинути на український ринок.

Такі дані є корисними для нас при плануванні стратегії Нацбанку на наступні роки, тому що світові тенденції так чи інакше зачіпають Україну. Ми є учасником глобальних процесів, проводимо експортно-імпортні операції, нам цікаво знати тенденції по цінах на товари в країнах, де Україна є експортером, а також на імпортні товари, які у нас не виробляються. Такі тенденції – куди рухається світова економіка – важливі для України, передусім, для формування політики на перспективу.

Ярослав Довгопол, Вашингтон

Фото: Данііл Шамкін, Костянтин Ковпак / Укрінформ