RAB-регулювання в енергетиці: що це таке і як позначиться у наших квитанціях?
Це дозволить залучати інвестиції для оновлення мережевої інфраструктури, питання в тому, як їх далі використають олігархи
На початку січня набула чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, або ж Нацкомісія) №972 від 27 липня 2017 року, що дозволить запровадити стимулюючі RAB-тарифи для регіональних електророзподільних компаній – обленерго. Увесь цей час в експертному середовищі точаться дискусії щодо того, чи обґрунтовані нові показники дохідності обленерго, які діятимуть з запровадженням RAB-регулювання. Українців же тим часом лякають новими, ще вищими, тарифами на електроенергію, які начебто можуть збільшитися на 30%. Проте, що ж таке власне RAB-регулювання, або ж стимулююче тарифоутворення - і досі залишається незрозумілим для більшості українців. Відтак Укрінформ дізнавався детальніше, які зміни принесуть стимулюючі тарифи для населення, кому це вигідно, а також як вони вплинуть на енергоринок в цілому.
Як працюватиме RAB-регулювання?
У перекладі з англійської RAB – це регуляторна база активів (від англ. Regulatory Asset Base). Тобто йдеться про матеріально-технічну базу (трансформатори, стовпи, дроти тощо), яку використовують обленерго – компанії, що доставляють електроенергію від виробника до споживача. В Україні вона зношена в середньому на 70%, а термін її експлуатації перевищує 40 років, при тому, що навантаження постійно збільшується. Звідси – перепади напруги та періодичні відключення світла.
До того ж, обленерго працюють за принципом покриття витрат, і отримують лише 1% як прибуток. Це спонукає монополістів з обленерго завищувати свої витрати, замість того, щоб дбати про енергоефективність.
Ні для кого в Україні не секрет, що більшість обленерго є приватними і належать олігархам (хоча деякі – з державною часткою): Рінату Ахметову, Ігорю Коломойському, братам Суркісам, Костянтину Григоришину та групі VS Energy (яка належить росіянам, зокрема Михайлу Воєводіну, Євгенію Гіннеру та Олександру Бабакову, які підтримали анексію Криму).
Нове ж регулювання передбачає, що обленерго гарантовано отримуватимуть прибуток, який залежатиме від загальної вартості активів. Причому для активів, як нових, що тільки будуть створені, так і старих (це якраз ті, що зношені на 70%), встановлюється новий рівень прибутковості – у 12,5%.
Передбачається, що завдяки гарантованому прибутку вдасться модернізувати інфраструктуру обленерго, залучивши інвестиції, а це сприятиме зменшенню втрат, в чому і мають бути зацікавлені постачальники.
“Перехід на стимулююче тарифоутворення дозволить залучати інвестиції, підвищити енергоефективність, надійність та якість послуг, а в подальшому і знизити тарифи”, – обіцяв ще влітку голова Нацкомісії Дмитро Вовк.
За рахунок чого знизяться? Народний депутат Олександр Домбровський каже, що нині втрати по електромережах складають 20%, і з модернізацією мереж вдасться ці втрати істотно знизити. Тобто йдеться про зменшення «гудінь» трансформатора, опору дротів, масел тощо… І врахування всього цього має відобразитися у майбутньому меншими сумами в квитанціях.
Наразі ж невідомо, які саме обленерго будуть переведені на RAB-тарифи, це рішення прийматиме НКРЕКП в ручному режимі, а нові тарифи для обленерго зможе встановлювати вже з 1 квітня 2018 року.
Вперше методику RAB-тарифоутворення застосовали у Великобританії наприкінці 1980-х років. За 15 років там скоротили витрати розподільних компаній і тарифи на електропередачу удвічі. У середині 1990-х років на RAB-регулювання перейшли багато країн Європи, зокрема Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія, а також Канада, США, Австралія. Європейський союз у 2002 році зобов'язав країни Східної Європи застосовувати RAB при встановленні тарифів для монополій.
Однакова дохідність для старої і нової бази не може бути
Отже, впровадження RAB-регулювання – це знову вимога міжнародних партнерів. Про це сказав президент Асоціації операторів розподільчих електромереж Віталій Григоровський: «Ця норма прописана і в договорі про Євроасоціацією України, і є однією з умов широко анонсованої синхронізації роботи європейської енергосистеми і української енергосистеми. Тобто, в силу законів фізики і з огляду на специфіку товару – електроенергії, наші європейські партнери розуміють, що якщо в Україні буде неблагополучна ситуація з мережами, то це так чи інакше вдарить і по європейській енергосистемі».
Тим часом частина експертів наголошує, що дохідність як для старих активів обленерго, які вже оплачені споживачами, так і для нових (нагадаємо, це 12,5%) не може бути однаковою.
“Нині 99% основних засобів обленерго створені не за гроші власників компаній, а за кошт споживачів електроенергії, що роками справно сплачували рахунки. То чому за це споживач тепер "заднім числом" має знову заплатити власникам обленерго?” – говорить Вікторія Войціцька, секретар комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу.
Примітно, що попередня версія постанови, яка мала запрацювати з 2016 року, передбачала інші цифри дохідності – 14,79% на нову базу і 5% – на стару базу. Експерт з енергетичних питань Андрій Герус нагадав, що перед цим, у 2013 році, дохідність на стару базу активів встановлювалася на рівні 0-2%, а нових – 14,79%.
Наразі ж існують підозри, що таке рішення про рівень прибутку на старі активи у 12,5% було прийняте на користь олігархів-власників українських обленерго, які у такий спосіб зможуть додатково отримати майже 18 мільярдів гривень. Це підрахували в LIGA.net.
Уряд, підтримуючи ідею запровадження RAB-регулювання в цілому, не погоджується з такою версією рішення Нацкомісії, яку на початку лютого закликав переглянути своє рішення: “Встановлені НКРЕКП однакові показники дохідності і на стару, і на нову базу активів – 12,5% - призведуть до необґрунтованого зростання тарифів для промисловості, що безпосередньо відобразиться на споживачах через зростання цін на товари та послуги. Тому Уряд закликає НКРЕКП переглянути своє рішення й зробити RAB-тарифи в Україні виваженими”, – повідомляє Урядовий портал.
Але експерти ж говорять і про те, що рівень прибутку у 12,5% для залучення інвестицій є недостатнім, оскільки навіть банки пропонують вищий відсоток за вкладами.
Вихід є: чесна оцінка вартості активів і контроль за реінвестуванням
Укрінформ поцікавився в експертів з енергетики, а які ж наслідки матиме введення системи RAB-тарифів для енергетики в цілому і для населення зокрема.
Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова:
“Це вигідно і споживачам і виробникам електричної енергії, оскільки споживачі зацікавлені у підвищенні надійності електропостачання і поступовому зниженні цін. А виробникам це дасть змогу залучати інвестиції в реконструкцію і модернізацію енергетичних об'єктів. Це дозволить утримувати енергетичну систему в надійному стані і в перспективі поставляти енергію за нормальними цінами. Це не означає, що тарифи одразу почнуть знижуватися після введення RAВ-регулювання. На початку ж можливе і підвищення тарифів для населення.
Тут значну роль гратиме НКРЕКП, оскільки потрібно правильно оцінити вартість активів при визначеній ставці. Якщо вони будуть необ'єктивно пораховані і завищені, то це призведе до збільшення вартості електроенергії для споживачів. Методології оцінки вартості активів чимало, яку виберуть в Україні – залежатиме від Нацкомісії та Фонду держмайна.
Щоб отримати дохід від RAВ-регулювання, потрібно мати добре опрацьовані інвестиційні проекти, пройти їхню експертизу в НКРЕКП, щоб довести їхню ефективність. Наскільки мені відомо, в українських енергетичних компаній таких серйозних енергетичних проектів ще немає, тому для цього потрібен час”.
Експерт також розповів Укрінформу, що нинішній склад Нацкомісії буде змінено, і цими питаннями займатимуться уже інші люди. Тому, за словами Володимира Омельченка, не варто очікувати змін у тарифному регулюванні з 1 квітня, на це знадобиться щонайменше півроку.
Ольга Кошарна, директор з питань інформації та зв'язків з громадськістю асоціації “Український ядерний форум”:
“У цілому це хороша ідея, причому вона виникла не вперше. У 2003 році вже була подібна ініціатива по затвердженню для обленерго інвестиційних програм. Але через рік перевірка енергокомпаній показала, що інвестиційна складова у тарифі не була витрачена з користю. Тому було прийнято рішення, щоб затверджувати інвестиційну програму для обленерго рівно на той відсоток, на який була реалізована попередня програма.
Щодо нинішнього запровадження RAB-регулювання, то зараз виникає ситуація, що старі активи будуть переоцінені, а нові – недооцінені. На старі активи потрібно було б надати 2-4% прибутку, а на нові – 19%. Крім того, існують сумніви, що Нацкомісія проконтролює, чи пішли залучені кошти на розвиток і модернізацію мереж. Адже на прикладі Роттердам+ Нацкомісія показала, що не може контролювати виконання власних рішень щодо використанню коштів. Без відповідного контролю таке тарифоутворення призведе до підвищення цін для населення”.
Юлія Горбань, Київ