Що ви до тих пальм причепилися? Олія як олія...

Аналітика

Заборона пальмової олії у “кращих” традиціях української політики: без фахового обґрунтування, але під гучні оплески

Публічне піклування про знедолений український народ — улюблена забава народних депутатів. І на жаль, вибором засобів вони тут не дуже переймаються. Яскравий приклад - історія із пальмовою олією. Цілком слушна думка про заборону використання цієї поширеної у всьому світі рослинної олії при виробництві української “молочки” перетворилася на пальмофобію - всупереч фаховій думці та здоровому глузду. Звісно, вершкове масло має бути вершковим, а сир — продуктом із молока. Однак 233 народні депутати, не довго думаючи “підмахнули” законопроект (щоправда, поки що лише в першому читанні. - Ред.), який повністю забороняє використання пальмової олії у харчовій промисловості. Причому, вносячи правки в… неіснуючий документ (про це нижче). Ну, хоч би це перевірили, перш ніж голосувати. Не кажучи вже про консультації зі спеціалістами, які стверджують — пальмова олія не шкідливіша за сало. Так, не найцінніший продукт харчування, але й не “вбивчий”.

Вила, корови та інші “стандартні” інструменти української політики

Показово, що голосуванню про заборону пальмової олії передував кількамісячний “театр” одного актора - лідера Радикальної партії Олега Ляшка. Який з усіх можливих трибун майстерно голосив про те, що пальмова олія дуже дешева і вбиває молочну галузь України, що селяни змушені вирізати молочних корів, своїх єдиних годувальниць, і що чайна ложка пальмової олії протягом двох тижнів викликає мало не останню стадію раку, а вже за місяць людину виносять на кладовище. І що Швейцарія найбагатша країна в світі, тому що вчасно вийшла з Євросоюзу, врятувавши тим самим своїх корів та молочне виробництво. Ну, як не зненавидіти ті пальми та капіталістів, що труять український народ і гноблять нещасних українських фермерів?

Олег Ляшко, лідер Радикальної партії

В результаті більшість депутатського корпусу чи то повелася на полум’яні заклики, чи то зробила хитрий політичний хід, бо здоровий глузд у їхньому рішенні не проглядається.

Депутати проігнорували висновки Головного науково-експертного управління ВР, яке не підтримало встановлення повної заборони на використання пальмової олії у виробництві всіх без винятку харчових продуктів. Окрім тих, де вона не повинна міститись взагалі (йдеться про молоко та молочні продукти). Мовляв, доцільність заборони має бути фахово обґрунтована.

До того ж експерти звернули увагу на кричущу недбалість у підготовці законопроекту, який відсилає пропоновані зміни до давно скасованого закону. “...У проекті пропонується внесення змін до статті 27 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», який відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів» від 22 липня 2014 року, втратив чинність та діє у новій редакції під назвою «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Звертаємо увагу на те, що у цьому Законі вимоги до виробництва харчових продуктів встановлені у статті 32, до якої і слід вносити відповідні зміни”, - йдеться у висновках Головного науково-експертного управління ВР.

Тобто, автори законопроекту такі невігласи, що не розібралися навіть у тому, куди які правки вносити”, - пише у своєму блозі вчений-фізик, популяризатор науки Антон Сененко. На його глибоке переконання (і ми цілком згодні!) подібний законотворчий підхід при вирішенні надважливих державних питань до добра не доведе.

Не такий страшний пальмовий чорт, як його малюють

Аргументів у противників тотальної “пальмової революції” достатньо. За словами засновника і директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, в Україні виробники зловживають не використанням пальмової олії, а тим, що скромно замовчують її присутність у складі продуктів. І це є масовим явищем.

Олексій Дорошенко, засновник і директор Української асоціації постачальників торговельних мереж

"Якщо Україна введе повну заборону на пальмову олію, то на полицях можуть зникнути деякі категорії продуктів, а інші через зміну рецептури значно подорожчають. І тому подібні пропозиції, на думку експерта, слід розглядати, лише коли рівень життя в країні підвищиться. Або приймати заборону за умови відстроченої дії — щоб і виробники, і споживачі мали час адаптуватися. Повна заборона також загальмує наш експорт та поставить українських виробників у нерівні умови з іноземними конкурентами, тому що ті зможуть випускати продукти з вмістом пальмової олії, а ми – ні”, - зазначає Дорошенко.

Зауважимо, як і будь-який поширений продукт харчування, пальмову олію дуже широко досліджують. В авторитетних наукових журналах є багато десятків, або й сотень дослідницьких статей на цю тему. “Проте, незважаючи на такий нібито великий обсяг наукових праць, ми досі не можемо сказати, чи несе пальмова олія шкоду здоров'ю людини, чи лише суцільну користь”, - каже Олексій Болдирєв, науковий співробітник Інституту фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України, к. б. н, науковий редактор науково-популярного порталу "Моя наука" .

Головна претензія до пальмової олії - це сильно насичений жир, і його споживання нібито підвищує рівень холестерину в крові, тим самим збільшуючи ризик ішемічної хвороби серця. В Гані, де її активно вживають, справді поширені ожиріння, серцево-судинні хвороби та діабет, але науковці досі не можуть констатувати прямий причинно-наслідковий зв’язок.

Тропічний жир (узагальнена назва продукту, отриманого з плодів пальми) у промисловому використанні ділиться на тверду і рідку фракції, які мають різні властивості. Науковці стверджують, що рідка фракція — більш природна (з вітамінами, амінокислотами, ненасиченими жирами, як і всі решти рослинних олій) і тому більш прийнятна для людського організму.

Дарія Прокопик, біолог

“Рідка пальмова олія (олеїн) за складом близька до свиного сала: в ній понад половина жирів утворені насиченими жирними кислотами, і майже 40% - мононенасичені жирні кислоти і 10% - поліненасичені жири. Транс-жирів нема. Нема холестерину”, - зазначає біолог Дарія Прокопик.

Найпоширеніший міф щодо пальмової олії – її більш висока, ніж у решти олій, температура плавлення. Нібито організм не може її перетравити. Але чекайте, йдемо в наукові джерела і бачимо — температура плавлення нерафінованої пальмової олії становить 36°С (майже температура тіла!), рафінованої — 21,3°С, а от твердої — 54°С. Для кондитерських виробів потрібна саме тверда фракція з вищою температурою плавління. Шоколад та глазур, виготовлені з “твердої” пальмової олії дійсно не потечуть, але для їхнього перетравлювання організму знадобиться менше енергоресурсів, ніж для твердого маргарину, який складається переважно із транс-жирів (транс-ізомерів жирних кислот, що утворюються після гідрогенізації рослинних олій воднем). Пальмова ж олія має природні властивості утворювати тверду фракцію, оскільки рослини ростуть у більш спекотному кліматі і природа сама захищає їх від псування (прогоркання).

І до того ж ми постійно стикаємося із жирними кислотами високої температури плавлення. Наприклад, стеаринова жирна кислота, що міститься в салі, плавиться при 70°С, а мірістилова - з вершкового масла - при 52°С.

А Європа не боїться!

Юлія Шулімова-Мовчан, генетик, консультант з якості та безпечності харчових продуктів, стверджує, що в ЄС дискусії про шкоду або користь пальмового масла вже давно припинилися. Прийнято чітку директиву, що обмежує використання і вміст транс-жирів (транс-ізомерів жирних кислот) в продуктах харчування. Саме тому у кондитерському виробництві падає попит на ріпакові та соняшникові маргарини, і виробники дедалі більше переходять на пальмову олію, щоб витримати вимоги. І тому попит на пальмову олію в Європі та світі зростає.

Зокрема, за даними агентства УкрАгроКонсалт, імпорт пальмової олії в Україну в сезоні 2017/2018 з вересня по листопад досяг свого максимуму за останні сім сезонів. Було завезено близько 78 тис. тонн, що на 43,7% більше аналогічного періоду минулого сезону (54,6 тис. тон).

Цікаво, що у 1980-ті в США йшли ідеологічні війни проти “тропічних олій”. Місцеві виробники хотіли таким чином посунути їх з ринку і замістити соєвою олією та похідними транс-жирами (маргарини). Уміло розкрутивши “пальмову” фобію, їм це вдалося. Але у 2015 році американське агентство з нагляду за якістю харчових продуктів (US Food and Drug Administration, FDA) заборонило використання в харчовій промисловості транс-жирів, і одразу попит на пальмову олію, як на рослинну олію тривалого зберігання, зріс. Як наслідок, заради вирощування «олійних» пальм почали вирубувати ліси інших порід дерев. Сьогодні це значна екологічна проблема для країн-виробників олії.

Мирина Нечипоренко, Київ