Чи є життя без паперових грошей?
Частка безготівкових розрахунків в Україні зросла втричі - до 40%. Ще трохи, і доженемо на цьому шляху “мобільну” Кенію
Цікава новина, яка загубилася на фоні останніх політичних перипетій - за підсумками 2017 року обсяги використання платіжних карток в Україні збільшилися майже до 40% від загального обсягу платежів фізичних осіб. А всього за даними НБУ, в останні п'ять років цей показник підвищився більш ніж втричі (станом на початок 2013 року він становив 12,5%). Тобто, значна частина усіх угод купівлі-продажу в Україні відбувається вже без паперових грошей — з допомогою банківського “пластику” та мобільних технологій. Так, 2017 року українці здійснили понад 2 мільярди операцій з використанням платіжних карток, випущених українськими банками, на суму 835 млрд грн. І це таки прогрес!
Карта грошової пам’яті
Як свідчить офіційна статистика, найбільший обсяг витрачених за допомогою "безготівки" коштів припадає на розрахунки в інтернеті – 39%, а найбільша кількість самих операцій – на розрахунки в магазинах – 51%. Популярні також перекази коштів із картки на картку. Три чверті усіх операцій припадає на безготівкову оплату товарів та послуг і лише чверть власників карт використовує картку для зняття готівки в банкоматі.
На сьогодні на руках в українців знаходиться майже 60 млн штук платіжних карт, щоправда, активними є лише 35 млн. карток. “Протягом останніх років не спостерігається тенденції щодо збільшення кількості держателів платіжних карток, проте у 2017 році наявним є збільшення самої кількості платіжних карток і зміна їх структури за видами. Також спостерігається впевнений розвиток платіжної інфраструктури - кількість підприємств торгівлі та сфери послуг, що надають своїм клієнтам можливість здійснювати безготівкові розрахунки за допомогою платіжних карток, у I кварталі 2018 р. зросла на 20% порівняно з початком 2017-го”, - йдеться у повідомленні НБУ.
За кількістю платіжних карток та встановлених пристроїв для їх обслуговування домінують столиця, Дніпропетровська та Харківська області. А найменш забезпеченими платіжною інфраструктурою та картками залишаються Чернівецька та Тернопільська області. За кількістю емітованих карт лідирують Приватбанк, Ощадбанк та РайфайзенБанк. Усі троє обслуговують найбільшу кількість зарплатних проектів, пенсійних та інших соціальних рахунків в Україні.
Якщо навіть Сомалі обходиться без “живих” грошей...
В європейських країнах готівка вже давно втратила свою привабливість як засіб платежу. Там давно зрозуміли, що емісія, підтримання обігу та адміністрування готівкової маси (касове обслуговування, інкасація, охорона відділень та утилізація застарілих купюр) теж коштують неабиякі гроші. Тому в деяких високорозвинених країнах, наприклад, в Скандинавії — рівень безготівкових розрахунків на сьогодні сягає вже 90%. Вважається, що чим більший відсоток безготівкових розрахунків в економіці — тим більше вона розвинена та відкрита.
У Норвегії навіть на рибному ринку чи у вуличних торговців можна розрахуватися карткою або через мобільний гаманець. Лише 6% роздрібних платежів у країні відбуваються за допомогою готівки. Цікаво, що вже з 2017 року Данія припиняє друкувати власні паперові гроші та карбувати монети – крони. Відмовитися від «кешу» уряд Данії планує до 2030 року.
У кожної країни, де безготівкові платежі стали популярні з тієї чи іншої причини, результат скрізь один — зростання кількості транзакцій, користувачів, технічних можливостей.
Припустимо, Сомалі (так-так, вам не почулося!). Країна, де складна криміногенна обстановка, кричуща бідність, глибока економічна криза, анархія у владі, страшні історії про піратів XXI століття та інші напасті. Саме ці неблагополучні фактори, які наводить AIN.UA, зіграли ключову роль в розвитку мобільних платежів в цій країні. Місцеві жителі просто боялися носити з собою гроші через ризик бути пограбованими, у них не було можливостей накопичувати та зберігати гроші в умовах політичного хаосу. Тому перша ж компанія, яка запропонувала в 2010 році мобільні платежі — Hormuud Telecommunication Company - одразу стала популярною. Треба розуміти, що тільки в 2015 році в країні рівень проникнення мобільного зв'язку перетнув позначку 50%. Але мобільні платежі Hormuud прижилися навіть в таких умовах. Станом на 2014 рік близько 40% дорослого населення країни - 2,5 млн користувачів - мали акаунт в цій платіжній системі. Через мобільні платежі в країну із-зі кордону надходить $1,6 млрд щорічно, це більше третини ВВП країни.
Кенія, на відміну від сусіднього Сомалі, є однією з найбільш динамічних країн Східної Африки, по суті регіональним торгово-фінансовим центром. У 2007 році, коли технічні можливості банків були ще не достатніми, в Кенії на замовлення британського Департаменту міжнародного розвитку була впроваджена платіжна система M-Pesa. Відтоді саме мобільні платежі тут стали основним каналом руху коштів. Сьогодні M-Pesa в Кенії, здійснює 80 транзакцій в секунду, через систему щорічно проходить 31% коштів ВВП країни, приблизно $11 млрд.
...то Україні — сам Бог велів!
Потрібно віддати належне, але український Нацбанк теж націлився на так звану cashless-економіку, тобто вільну від “кешу” (жаргонна назва готівки — Авт.). Так, в "Комплексній програмі розвитку фінансового сектора до 2020 року", прийнятій в 2015 році, йдеться, зокрема, про пріоритетний розвиток безготівкових платежів, у порівнянні з готівкою. Ставиться мета скоротити рівень грошової маси поза банками до 9,5% ВВП у 2020 році. Для порівняння: в 2014 році цей показник становив 18%, на сьогодні - близько 11%. Також у планах НБУ - збільшити рівень безготівкових розрахунків до 2020 року до 55%. Для цього, зокрема, з минулого року було знижено граничну суму готівкових розрахунків зі 150 тис. грн. до 50 тис. грн. (це один із способів обмежити кількість “кешу” в фінансовій системі країни).
“Схоже, саме в наші дні судилося поступитися місцем практиці масових безготівкових розрахунків, електронних грошей та інтернет-банкінгу. Свого часу паперові гроші виборювали фінансовий простір у карбованих грошей так само важко, як і сьогодні пластикові картки чи криптовалюти виборюють місце під сонцем у традиційної готівки. Хоч там як, а війна з готівкою – це, мабуть, вже глобальний тренд, уникнути який не зможе й український ринок фінансових послуг. Як би не призвичаєні ми були б до готівки, скільки б не лякали нас хакерськими атаками чи «світовою змовою»… Уже сьогодні банки поступово відмовляються від операцій з готівкою, що, в принципі, відповідає ідеології НБУ з монетарної регуляції. Ще років із 10, і банківські відділення в Україні – принаймні, у тому вигляді, якими ми їх бачимо сьогодні – залишаться історією. Але за двох важливих умов – виведення з тіні малого та середнього бізнесу і поліпшення регуляторної бази реального сектору економіки країни”, - вважає Віталій Богданов, технічний директор Укркарт.
Оксана Поліщук, Київ