Польща і Данія визначилися з маршрутом майбутнього газопроводу Baltic Pipe

Варшава і Копенгаген остаточно обрали один з двох варіантів прокладання Балтійського газопроводу (Baltic Pipe) з шельфу Норвезького моря до Польщі. 

Країни зупинилися на так званому "північному" маршруті трубопроводу, який пролягатиме через виключну економічну зону Швеції, а також данську та польську морські зони.

Про це повідомив у Варшаві уповноважений польського уряду зі стратегічної енергетичної інфраструктури Пьотр Наїмський, повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

"З весни 2020 року ми перейдемо до нової фази реалізації проекту, тобто будуватимемо цей газопровід, аби з жовтня 2022 року ним пішов перший газ з Норвегії до Польщі у відповідності до підписаних контрактів",- повідомив Наїмський.

За його словами, усі дозволи на будівництво газопроводу буде отримано наприкінці 2019 - на початку 2020 року.

Наїмський підкреслив, що виконавець проекту запропонував трасу через данську і польську морські території та виключну економічну зону Швеції довжиною 275 км.

Він поінформував, що рішення про відмову від так званої "північної" траси прокладення газопроводу, яка мала проходити через економічну зону Німеччини, прийнято виключно з технічних та екологічних міркувань, оскільки вона була із занадто багатьма зигзагами, відтак газопровід було б складніше будувати.

Пропускна здатність Baltic Pipe становитиме 10 млрд кубометрів і цей газопровід експлуатуватиметься 50 років. Балтійський газопровід будуватимуть польська компанія Gaz system і данська Energinet. Завдяки газопроводу з шельфу Норвезького моря газ потраплятиме до Польщі, Данії, Швеції, а також на ринки сусідніх країн.