+0,5 до облікової ставки, а у економістів вже й холодок по шкірі

Рішення Нацбанку підвищити ставку свідчить про готовність перейти на план «Б»

Правління НБУ вирішило підвищити облікову ставку – з 17% до 17,5% річних. Досить неочікувано на фоні оптимістичних показників економічного приросту останнього року. Інфляція вже сповільнилася до 9,9% у річному вимірі, але цього виявилося замало, щоб повернути її у межі цільового діапазону - до 5,8% на кінець наступного року і до 5% у 2020 році.

Цикл підвищення ставок в Україні триває вже 9 місяців – з жовтня 2017 року. НБУ, з перервами, підвищив ставку з 12,5% до поточних 17,5%. З березня ставка перебувала на рівні 17%, а темпи інфляції почали демонструвати впевнене зниження. Так, у червні було зафіксовано 9,9% у річному вираженні й 0% приросту до попереднього місяця. В той же час курс долара до гривні демонстрував завидну стабільність. Попри, здавалося б, позитивну ситуацію, в Нацбанку бачать загрозу підвищення рівня цін більш високими темпами, ніж очікувалось. Подальшому зниженню інфляції, на думку НБУ, сьогодні заважає низка факторів, зокрема, пожвавлення внутрішнього попиту, активна трудова міграція (відповідно, зростання зарплат), все ще великий ризик не отримання чергового траншу Міжнародного валютного фонду. Хоча вимоги останнього Україна поступово виконує. Верховна Рада проголосувала нарешті за Антикорупційний суд у “правильному” варіанті. Залишається ще питання ціни на газ та земельний мораторій.

Що криється за підвищенням облікової ставки та які чинники вплинули на рішення фінансового регулятора пояснив Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU.

1. Підвищення попиту за рахунок зростання доходів.

Середня зарплата по країні за рік зросла на 28% або майже 1,9 тис грн, чому сприяла значна трудова міграція українців. Зіткнувшись із дефіцитом робочої сили, українські підприємства вимушені підвищувати оплату праці. Доходи зростають і за рахунок переказів мігрантів з-за кордону, які становлять приголомшливі для європейської країни 8,4% ВВП. І загальний обсяг цих надходжень лише збільшуватиметься у 2018 та 2019 роках – до 11,6 та 12,2 млрд дол. відповідно. Не варто також забувати про ідею подальшого зростання мінімальної заробітної плати – крок, який може додати електоральні бали у передвиборчий період. Як наслідок – тиск на інфляцію зі сторони попиту.

Підвищення облікової ставки мало досить слабкий ефект для депозитних ставок, але помітно підвищило вартість запозичень для уряду. Таким чином, висока облікова ставка – це ще й запобіжник від надмірних витрат уряду, які могли би сприяти подальшому зростанню інфляції.

2. Програма МВФ на межі зупинення

Базовий прогноз НБУ передбачає, що Україна в останній момент зуміє знайти компроміс з Міжнародним валютним фондом, чим розблокує не лише наступний транш, але й отримання коштів інших міжнародних кредиторів, таких як ЄС. Міністерство фінансів, схоже, вже готове виходити на міжнародні ринки запозичень, як тільки стане зрозумілою перспектива співпраці із фондом у цьому році. У випадку позитивного вирішення, Україна зможе здійснити майбутні виплати за державним боргом без зниження резервів до рівня, меншого за три місяці майбутнього імпорту.

Однак в Нацбанку й уряді повинні мати, і я переконаний – мають план «Б», на випадок, якщо Україні доведеться проходити складний період без співпраці з фондом. В такому випадку, високі ставки роблять гривневі інструменти більш привабливими на противагу варіанту перекласти кошти у валюту. Тому цей фактор матиме позитивний вплив на курс, дещо зменшуючи попит на валюту. Цілком очевидно, що в цьому плані є і подальше підвищення облікової ставки на випадок шторму на фінансових ринках країни, що опинились без підтримки МВФ. Зрозуміло, що в такій ситуації не доведеться розраховувати на послаблення валютних обмежень, а, цілком ймовірно, очікувати протилежного.

3. Ситуація на зовнішніх ринках не є сприятливою для України

Штормить не лише в традиційно проблематичній Аргентині, а й в куди більш стабільній Туреччині, де ставки по локальних цінних паперах, номінованих в турецькій лірі вже досягли 20%. Обачні міжнародні інвестори серйозно побоюються схожого розвитку подій і в інших країнах, що розвиваються, до яких належить також і Україна. Іноземці не поспішають вкладатись в гривневі ОВДП – після буму, який тривав в жовтні 2017-березні 2018, коли загальний обсяг портфелю нерезидентів сягав 14 млрд грн, відчувається певний спад інтересу, а загальний обсяг вкладень скоротився до 10 млрд грн.

На ринку єврооблігацій теж ситуація складається не на нашу користь – ціни на облігації знижуються, що означає більш високу ціну запозичення. Якщо ще рік тому Україна здійснила по-справжньому успішне запозичення, вперше в своїй історії залучивши кошти на 15 років під 7,75%, то сьогодні ціна такого запозичення коливається в районі 9%.

Тому зараз Україна на роздоріжжі – заручитись підтримкою МВФ і, можливо, навіть отримати підвищення рейтингу від Moody’s, який хоч і присвоїв нам рейтинг на дві сходинки нижче колег із S&P та Fitch, але на днях вперше за 10 років змінив прогноз розвитку банківської системи на позитивний. Або ж намагатись пройти своїми силами, що, найімовірніше, означатиме залучення коштів на ринку під досить високу ставку.

На переконання ж НБУ, ключовим питанням для України залишається подальший поступ у здійсненні структурних реформ, передбачених програмою співпраці з МВФ. “Ці реформи вкрай важливі для забезпечення макрофінансової стабільності та стійкого економічного зростання у довгостроковій перспективі. А доступ до офіційного фінансування від МВФ та інших зовнішніх партнерів дозволить Уряду залучати боргові ресурси на міжнародних ринках капіталу за прийнятними умовами”, - йдеться у повідомленні НБУ.

Загалом, проводячи жорстку монетарну політику, Національний банк очікує, що необхідні реформи будуть здійснені. І у 2018 році Україна отримає близько 2 млрд дол. США від МВФ, а також кредити від ЄС та Світового банку. Це дасть змогу збільшити міжнародні резерви до 20,7 млрд дол. США на кінець поточного року. Однак у 2019 та 2020 роках через пікові виплати за зовнішнім державним боргом платіжний баланс, можливо буде зведено з дефіцитом.

Марина Нечипоренко, Київ