Приватизація Укррудпрому: Велика палата КСУ вирішить, чи відкривати провадження

Колегія суддів Конституційного суду України передала на розгляд Великої палати КСУ питання щодо відкриття конституційного провадження у справі конституційності приватизації в 2004 році підприємств Державної акціонерної компанії „Укррудпром“.

Про це повідомляється на сайті Конституційного суду.

"Ухвалою колегії суддів КСУ відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі; справу передано на розгляд Великої палати для вирішення питання щодо відкриття конституційного провадження щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаца шостого статті 3, частин другої, третьої, четвертої, п’ятої, шостої статті 9, статті 12 Закону України "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії „Укррудпром“" від 9 квітня 2004 року №1677-IV", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що відповідне подання було направлено до КС у квітні цього року 54 народними депутатами України. На думку нардепів, норми закону суттєво обмежили коло претендентів на приватизацію активів Укррудпрому, всупереч Конституції.

Як повідомляв Укрінформ, ДАХК "Укррудпром" володіла великими пакетами акцій гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК), які видобувають залізну руду. У 2004 році активи компанії були остаточно приватизовані найбільшими гравцями ринку української металургії. Зокрема, СКМ Ріната Ахметова купила по 50% +1 акція Центрального і Північного ГЗК, група "Приват" - 25,78% акцій Південного ГЗК і 25,1% акцій ГЗК "Суха Балка", а також 93% акцій Криворізького залізорудного комбінату на користь Віктора Пінчука. Вадим Новінський розмив держпакет у 50% +1 акція Інгулецького ГЗК шляхом додаткової емісії акцій і викупив решту 37,5%.

У квітні 2005 року 62 народні депутати звернулися до Конституційного суду щодо відповідності Конституції закону про особливості приватизації Укррудпрому. У жовтні 2005 року КС відмовив у відкритті провадження через невідповідність подання Конституції і закону про Конституційний суд.

У листопаді 2005 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроект "Про повернення у державну власність (націоналізацію) пакетів акцій підприємств державної акціонерної компанії (ДАК)" Укррудпром ". Однак він не був прийнятий. 

У березні 2015 року парламентська комісія з питань приватизації сформувала робочу групу на чолі з народним депутатом Павлом Різаненком (Блок Петра Порошенка) для перевірки законності приватизації об'єктів гірничо-металургійного комплексу, зокрема, підприємств Укррудпрому.

У квітні 2015 року Генеральна прокуратура розпочала кримінальне провадження щодо дотримання законності при приватизації майна ДАХК "Укррудпром" у 2004 році. За даними Генпрокуратури, покупці - СКМ, "Смарт-Груп" та "Приват-Груп" - згодом провели додаткові емісії акцій по 3/4 приватизованих підприємств Укррудпрому. У результаті контрольний пакет держави в Інгулецькому ГЗК в процесі приватизації був розмитий до 37%. Також у результаті виконання цього закону відбулася монополізація залізорудної сировини компанією СКМ. Як наслідок приватизації, ця група взяла під контроль ММК ім.Ілліча та Запоріжсталь - підприємства, які не мали своєї власної сировини.