Літаки “Антонов” можуть використовуватися у Канаді - Кубів

Україна шукає взаємовигідні варіанти побудови різноманітного спільного виробництва із Канадою.

Про це за підсумками зустрічі із міністром міжнародної торговельної диверсифікації Канади Джимом Карром розповів кореспондентові Укрінформу перший віце-прем’єр-міністр України Степан Кубів.

“Важливою темою розмови була оцінка перспективної діяльності нашої промисловості, енергетики, машинобудування, літакобудування, ІТ технологій щодо формування спільної продукції для модернізації, включаючи військово-промислову сферу”, - сказав Кубів.

На його переконання, хороший потенціал має співпраця у літакобудуванні із ДП “Антонов”. “Літаки середнього класу “Антонов” можуть спокійно використовуватися в Канаді, але повинні десь обслуговуватися. Станції навчання та обслуговування - це спільний проект, який ми можемо робити тут”, - пояснив перший віце-прем’єр-міністр України.

За його словами, до деяких проектів, наприклад авіоніки, можуть залучатися ще й інші країни. “Говорячи про залучення інших країн, ми згадували про високотехнологічні індивідуальні підходи не лише по космосу, але й по супутниках, використовуючи, приміром, Ізраїль, з яким ми теж маємо угоду про вільну торгівлю”, - наголосив Кубів.

Він додав, що порушив також питання використання транзитного потенціалу України. “Ми також оцінювали Україну як транзитний хаб для формування товарної групи спільного виробництва в країни Азії та Африки”, - підсумував перший віце-прем’єр-міністр.

Читайте також: Кубів у Канаді обговорив залучення інвестицій в Україну

Як повідомляв Укрінформ,  Кубів наразі перебуває із кількаденним візитом у Канаді, в рамках якого відвідає Оттаву та Торонто. Він уже провів зустрічі із міністром міжнародного розвитку Марі-Клод Бібо та міжнародної торговельної диверсифікації Джимом Карром, а також членами парламентської групи дружби між Канадою та Україною. Окрім цього, перший віце-прем’єр-міністр взяв участь у засіданні Спільної комісії з імплементації Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною, яка має проаналізувати досягнення цього договору за рік з часу набуття ним чинності.