Десять років контракту з Газпромом принесли Україні $32 мільярди збитків - Коболєв
За десять років дії контрактів на постачання і транзит газу з російським Газпромом безповоротні збитки для України сягнули 32,1 млрд дол. США, або понад 60 тис. грн для кожної української родини.
Про це на брифінгу у п'ятницю сказав голова НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"За період до отримання Нафтогазом перемоги в Стокгольмському арбітражі Україна вже понесла безповоротні втрати на 32,1 млрд дол., кожна українська родина – на 61 тис. грн", - заявив Коболєв.
За його словами, якби Нафтогазу не вдалося відстояти свої права у Стокгольмському арбітражі, загальні збитки України за час дії контрактів становили б додатково 94,7 млрд дол. США, а кожна українська родина втратила би 177 тис. грн.
«Газові контракти з Газпромом у тому форматі, в якому вони були укладені у 2009 році, стали важким тягарем для України. Асиметрична відповідальність сторін за своїми зобов’язаннями поставила Нафтогаз під загрозу здирницьких штрафів, у той час як Газпром надавав Україні обіцянки, не гарантовані штрафними санкціями. Це були, мабуть, найпровальніші контракти за всю історію незалежної України», – зазначив Коболєв.
Він наголосив, що Газпром неодноразово порушував умови контрактів: не виконував зобов’язань щодо обсягів транзиту та намагався шантажувати Україну, висуваючи політичні умови для отримання прийнятної ціни або продовження транзиту.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2009 року тодішні прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко та прем'єр-міністр РФ Володимир Путін підписали контракт на постачання та транзит газу. Базова ціна за 1 тис. кубометрів газу встановлювалася на рівні 450 дол., а її перегляд мав здійснюватися щоквартально, у зв'язку з прив'язкою ціни газу до середньої ціни нафти за 9-місячний період. До ціни застосовувалися знижувальний коефіцієнт, а у майбутньому - також "політичні" дисконти.
Україна зобов'язувалася купувати 52 млрд кубометрів газу щорічно (для порівняння, у 2017 році Україна імпортувала лише 14,1 млрд кубометрів, на додачу до власного видобутку). У разі недобору цих об'ємів (придбання менше ніж 94% контрактних обсягів) застосовувалася санкція "бери або плати".
Водночас був підписаний транзитний контракт, у якому тариф на транспортування газу до Європи фіксувався на 10 років в обмін на 20% знижки на газ, що діяла лише у 2009 році. Незалежно від ціни газу, ставка транзиту залишалася б для України однаковою.
Таким чином, у 2009 році протягом року ціна варіювалася від 198,34 дол. до 360 дол. за 1 тис. кубометрів.
Уже в 2010 році, попри знижки Газпрому, фактична ціна газу для України становила 330 дол. за 1 тис. кубометрів. Для зниження ціни на 100 дол. за 1 тис. кубометрів президент Віктор Янукович погодив так звані "Харківські угоди", обмінявши знижку на базування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року.
Ще одну 30-відсоткову знижку Янукович "вибив" у 2013 році, погодивши з РФ кредит на 15 млрд дол. Україна встигла отримати лише перший транш у грудні 2013 року, що становив 3 млрд дол. (так званий кредит Януковича). Також очікувалося, що буде створений консорціум із Газпромом з управління українською ГТС.
З 2014 року, після Революції гідності та зміни керівництва НАК "Нафтогаз України", почалася судова тяганина за контрактами з постачання і транзит газу між українською компанією та російським Газпромом. Після всіх уточнень за контрактом з постачання газу Нафтогаз вимагав від Газпрому 30,3 млрд дол., а Газпром у Нафтогазу - 47,1 млрд дол. За контрактом з транзиту українська сторона вимагала 12,3 млрд дол. з відсотками (16 млрд дол.).
Того ж року Газпром скасував усі знижки, з квітня 2014 року ціна на газ мала б становити 485,5 дол. за тис. кубометрів.
До листопада 2015 року ціна на газ і обсяги закупівель погоджувалися у тристоронньому форматі Україна-Єврокомісія-РФ шляхом підписання відповідних додаткових угод до основного договору.
22 грудня 2017 року Стокгольмський арбітраж переглянув формулу ціноутворення на газ за контрактом щодо поставки газу в Україну, таким чином зменшивши його вартість, що автоматично привело до зменшення ставки вартості послуг та загальної вартості послуг транзиту газу, які надаються Нафтогазом. Загалом за рішенням Стокгольмського арбітражу у транзитній справі Газпром винен Нафтогазу 4,63 млрд дол., із них 2,1 млрд дол. були зараховані арбітражем у рахунок заборгованості Нафтогазу з оплати отриманого у 2014-2015 роках, але не оплаченого газу. За результатами обох рішень, Газпром повинен сплатити на користь Нафтогазу 2,56 млрд дол. та штраф, що набігає за несплату боргу (близько 100 млн дол.).