НБУ пояснив причини девальвації гривні у травні
З початку року курс гривні зміцнився на 3%, однак за підсумками травня вона девальвувала на 1,4% на фоні поширення спекуляцій навколо зовнішнього держборгу, відтермінування фінансової підтримки МВФ та низки судових позовів до Національного банку.
Про це на прес-конференції сказав голова Національного банку Яків Смолій, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Впродовж останніх тижнів посилилась волатильність на фінансових ринках. З початку року курс гривні зміцнився на 3%, за підсумками травня він девальвував на 1,4%. Це відбулось під впливом кількох чинників, по-перше, в інформаційному просторі активно поширювались спекуляції навколо зовнішнього державного боргу. По-друге, було відкладено подальшу фінансову підтримку з боку Міжнародного валютного фонду до моменту формування нового уряду", - сказав Смолій.
Він також зауважив, що на коливання курсу валюти вплинули і рішення судів навколо націоналізації Приватбанку.
"По-третє, ми і надалі бачимо, як виносяться судові рішення та подаються позови, які ставлять під сумнів послідовну політику Національного банку із забезпечення стабільної прозорої та ефективної банківської системи. Такі судові ухвали та позови посилюють загрози для фінансової стабільності. Усі ці події не могли залишитися поза увагою учасників фінансових ринків, і підвищена волатильність на них - це їхня реакція", - зауважив Смолій.
Як повідомляв Укрінформ, у грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів ПриватБанку, найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 млрд грн.
Втім, 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва, розглянувши справу за позовом бізнесмена Ігоря Коломойського до НБУ, Кабінету міністрів, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку. В Окружному адміністративному суді Києва пояснили своє рішення про визнання незаконною націоналізацію ПриватБанку тим, що відповідачі в цій справі не довели правомірність віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Загалом в судах, як в Україні, так і за кордоном, знаходяться близько 240 справ, пов’язаних з націоналізацією ПриватБанку і боргами його колишніх власників за кредитами рефінансування.
Наприкінці травня олігарх Ігор Коломойський в інтерв'ю виданню Financial Times заявив, що у відносинах з міжнародними кредиторами Україна має наслідувати приклад Греції й оголосити дефолт. Згодом секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк заявив, що Президент Володимир Зеленський не розглядає варіант оголошення Україною дефолту.
Місія МВФ на чолі з Роном ван Роденом відвідала Київ у період із 21 по 29 травня 2019 року для обговорення останніх політичних та економічних подій.
28 травня новопризначений секретар РНБО Олександр Данилюк заявив, що Рада нацбезпеки і оборони України активно співпрацюватиме з МВФ та до кінця літа планує розробити нову програму співпраці з Фондом, яка дасть поштовх для розвитку України.
29 травня на зустрічі Президента Володимира Зеленського із головою місії Міжнародного валютного фонду в Україні Роном ван Роденом та постійним представником МВФ в Україні Йостою Люнгманом підкреслювалася важливість продовження співпраці з МВФ, оскільки до кінця поточного року Україна має сплати понад 5 млрд дол. за зовнішніми і внутрішніми зобов’язаннями в іноземній валюті.
Як відомо, у грудні 2018 року виконавча рада Міжнародного валютного фонду ухвалила рішення про початок 14-місячної програми співробітництва з Україною в режимі stand-by, яка передбачає виділення 3,9 млрд дол. Україна отримала перший транш у розмірі 1,4 млрд дол. одразу після цього рішення.