Долар майже по 25. І потенціал гривні, схоже, іще не вичерпаний

Експерти прогнозують подальше зміцнення гривні. Хоча є й ризики – приміром, розрахунки за ОВДП і зменшення золотовалютних резервів

Курс національної валюти впритул наблизився до психологічної позначки – 25 гривень за долар. У понеділок на міжбанківському ринку один американський “зелений” коштував 25 гривень 22 копійки при купівлі і 25,24 – у продажу. Тож якщо характерна для останніх місяців ревальваційна тенденція збережеться, цілком ймовірно, що до початку серпня і цей “рубіж” буде подолано. Таким чином, із середини січня, коли зафіксовано найбільше у цьому році “просідання” гривні (28,33 грн. за 1$), наша валюта зміцнилася вже на понад 11%! Ще активніше (на 14%) гривня відвойовує позиції у “протистоянні” з єдиною європейською валютою. Приміром, піковий у цьому році показник (10 січня) становив 32 гривні 65 копійок за євро. У перший же день цього тижня євро купували на міжбанку по 28,06, продавали – по 28 гривень 8 копійок. У найближчій перспективі тенденція, за прогнозами експертів, збережеться. У середньостроковій – “питання”...

Прогнози щодо “складного” для гривні літа не справдились

За деякими розрахунками, нинішній курс – 25,0 – 25,2 за долар може стати критичним для виконання цьогорічного бюджету (документом, нагадаємо, передбачений відповідний середньорічний показник у 29,4 гривні). Тож держказна втрачає частину запланованих надходжень від мита й акцизів. Не дуже вигідна така ситуація і нашим експортерам. Тож Національний банк, який останніми місяцями й без того доволі активно скуповує надлишки валюти, змушений буде посилити діяльність на міжбанку, граючи на утримання курсу долара у згаданому коридорі. До речі, це було помітно і в понеділок: вже із самісінького ранку регулятор викупив за підвищеним курсом “надлишкові” $20 мільйонів. По тому купив іще кілька десятків мільйонів “зелених”.

При цьому на разі не виправдовуються не лише середньострокові прогнози, що лягли в основу Закону про Держбюджет, а й короткострокові, які експерти – в тому числі й фахівці Національного банку – робили місяць-два тому. Приміром, на початку червня голова Ради НБУ Богдан Данилишин пророкував гривні доволі “неспокійне” літо. Він пояснював це, зокрема, зменшенням обсягів золотовалютних резервів Нацбанку – через додаткові витрати на обслуговування і погашення зовнішнього боргу. Також Данилишин нагадав, що країні доведеться витрачати додаткові обсяги валюти на підготовку до опалювального сезону. А це вже, власне, безпосередній тиск на гривню... Утім, вона, схоже, усі удари витримала. Сприяють цьому й доволі низькі ціни на енергоносії – газ, який зараз закачують до наших підземних сховищ, суттєво дешевший, ніж прогнозувалося. Причому, із квітня до українських ПГС надійшло майже 7 мільярдів кубометрів блакитного палива. Таким чином, країна має його вже 15,5 мільярдів “кубів”. Залишилося купити 1,5-2 мільярди. Отже, ймовірний вплив “газового” чинника на валютний ринок навряд чи буде значним (приблизно $400-450 мільйонів на 3 місяці).

А більш важливими, аніж витрати на розрахунки із кредиторами України, психологічними сигналами для наших співвітчизників стали новини про перспективи започаткування ринку землі (за деякими прогнозами, лише цей фактор може зміцнити національну валюту на 10-20% – адже наділи в майбутньому продаватимуть виключно за гривні). Дається взнаки і високий кредит довіри до нової влади, яка обіцяє швидке втілення реформ. І, зважаючи на свою “моно-одностайніть”, не витрачатиме часу на перемовини, “притирання” і взаємопоборювання.

Що впливатиме на курс найближчими тижнями

З-поміж інших факторів, які, вочевидь, сприятимуть стабільності національної валюти у середньостроковій перспективі, – хороший врожай зернових і вигідна для України світова кон’юнктура на ринках агропродукції. Через неврожай у Західній Європі наші сільгоспвиробники мають шанс зміцнити позиції на тамтешніх ринках (а за темпами приросту торгівлі сільгосппродукцією з ЄС ми й так – серед лідерів). Крім того, за розрахунками аналітиків, на 1,5-2% у нинішньому і наступному роках зростуть загальносвітові потреби у збіжжі, особливо – у фуражному зерні, одним із найбільших постачальників якого також є наша країна. Доволі сприятливі для наших експортерів ціни зберігаються і на ринках метало-рудної продукції. Хоча, на відміну від зернового експорту, перспективи у цьому сегменті (з огляду на сповільнення темпів зростання світової економіки) не такі “райдужні”.

А так би мовити “на короткому кроці” на користь гривні грає ситуативний приплив валюти від продажу надприбуткових за світовими мірками українських цінних паперів. Цими днями Мінфін вчергове розміщує наші ОВДП, розраховуючи залучити кілька мільярдів гривень. І головне – левову частку запозичених минулого тижня коштів (загалом приблизно 7 мільярдів гривень) вдалося позичити не на короткі періоди (6-9 місяців), а на три роки. До того ж, ставки за всією кривою дохідності вдалося знизити. І при цьому попит на наші цінні папери залишається доволі високим. Але водночас надмірне захоплення емісією короткострокових ОВДП може зіграти з нами і “злий жарт”: існують ризики, що після чергового погашення нерезиденти з тих чи інших причин не захочуть перевкладати гроші в облігації нової емісії і виведуть капітали закордон. Це також може “підкосити” гривню, зокрема, “психологічно”. І з такими ризиками ми можемо стикнутися уже найближчими тижнями, коли Україна розплачуватиметься за січневими і лютневими запозиченнями. Але, зважаючи на згаданий уже підвищений попит, така ймовірність все ж незначна

А ось надмірні обсяги відшкодування ПДВ експортерам (понад 4 мільярди гривень за кілька останніх днів) таки можуть дещо вплинути на курсову ситуацію. Бізнес отримує додаткові обігові кошти, які й використовуватиме на повсякденні потреби. Тому матиме змогу “притримати” частину валюти, яку за інших обставин змушений був би продавати. Більше того, надлишки отриманої гривні експортери можуть використати для придбання валюти “про запас”, що також може призвести якщо не до девальвації, то до “стримування” темпів зміцнення гривні.

Утім, головним чинником, що впливатиме на курсову ситуацію, залишатиметься так зване “питання наповнення бюджету”. Адже (може, для когось – і парадоксально) за нинішніх обставин стрімке зміцнення національної валюти, на жаль, не в інтересах держави... Доки при наповненні казни влада більше розраховуватиме на мита й акцизи від імпорту товарів, а не на стрімкий розвиток власного виробництва та багаторазове збільшення експорту.

Владислав Обух, Київ