В Україні затвердили нові вимоги до маркування меду

В Україні затверджено нові вимоги до маркування меду з метою більшої інформованості споживача про якість та походження цієї продукції.

Про це повідомляє пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

“В Україні затверджені вимоги до меду. Про це йдеться у відповідному наказі Міністерства агарної політики та продовольства від 19.06.2019 №330, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 725/33696. Вимоги поширюються на маркування меду для забезпечення належної поінформованості споживачів та запобігання введення споживача в оману”, - йдеться у повідомленні.

Наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

Згідно із затвердженими вимогами, мед повинен відповідати певним характеристикам та критеріям складу. Зокрема, мед має складатися з вуглеводів, переважно із фруктози й глюкози, а також інших речовин, таких як органічні кислоти, ензими (ферменти), пилкові зерна, що потрапляють у процесі переробки бджолами нектару (паді) на мед. Колір меду може варіюватися від прозорого (безкольорового), білого, світло-жовтого до темно-коричневого; консистенція — від рідкої, в'язкої до дуже в'язкою чи щільної. Допускається кристалізація меду - від дрібно- до крупнозернистої. Смак меду може бути солодким, ніжним, приємним, терпким, подразнюючим слизову оболонку ротової порожнини, без сторонніх присмаків, аромат — специфічним, приємним, слабким, сильним, ніжним, без сторонніх запахів. Смак та аромат можуть варіюватися, але ці показники повинні бути зумовлені рослинним походженням залежно від виду рослини.

Наголошується, що до продукту, що маркується словом «мед», придатного для споживання людиною, чи як інгредієнта у харчових продуктах, заборонено додавати інші харчові інгредієнти, харчові добавки або будь-які інші добавки. Пилкові зерна, що притаманні меду, не вважаються додатковим інгредієнтом. Мед не має містити сторонніх органічних та неорганічних речовин, що не належать до його складу, присмаків або запахів, мати ознаки бродіння, мати штучно змінену кислотність або бути нагрітим до такої температури, щоб натуральні ферменти було зруйновано або значною мірою дезактивовано.

Згідно з інформацією Держспоживслужби, за походженням мед поділяють на нектарний (квітковий) та падевий мед; за способом виробництва — на стільниковий мед, стільники в меду, злитий мед, центрифужний (екстрагований) мед, пресований мед. За вмістом пилкових зерен мед поділяють на мед монофлорний квітковий (нектарний) та мед поліфлорний квітковий (нектарний).

Також окремо прописані вимоги до меду для кондитерських виробів.

Маркування меду має містити інформацію про країну походження, у якій він зібраний.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні близько 90% пасік знаходиться у приватній власності. У 2019 році уряд додав напрям бджолярства до переліку діяльності сільськогосподарських кооперативів, яким відшкодовується 70% вартості закупленого обладнання.

Наразі Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів меду у світі. Станом на 21 січня 2019 року Україна вичерпала квоти на безмитний експорт меду до Європейського Союзу. Втім, експорт меду триває. У 2018 році, за даними Державної служби статистики, з України було експортовано 49,4 тис. тонн меду, у тому числі до Європи – 38,7 тис. тонн.