Україна досягла ще одного показника 2013 року. От тепер заживемо!

Індекс споживчих настроїв досяг найвищого за останні 6 років рівня. Українці більше вірять в економічне зростання країни та у власний добробут

Індекс споживчих настроїв (ІСН – показник оцінки тенденцій на споживчих ринках світу, що передбачає ймовірні зміни попиту на товари і послуги з урахуванням “економічних” очікувань громадян) у липні зріс в Україні на 5,5 пунктів – до 88 за 200-бальною шкалою. Це – найвищий показник із серпня 2013 року. Про це свідчать дані щомісячного дослідження агенції Info Sapiens. Поки що ІСН в Україні не досяг психологічного рівня у 100 пунктів (що свідчить про однакову кількість позитивних і негативних прогнозів), але якщо липнева тенденція збережеться, то вже за кілька місяців оптимістично налаштованих щодо свого матеріального становища та економічних перспектив країни співвітчизників буде більше, аніж “песимістів”. (Приміром, у березні, ІСН ледь перевищував 65 пунктів). Тим паче, що інший важливий показник – індекс економічних очікувань вже зараз перевищує 95 балів. Також стрімко зростає показник поточного добробуту – вже майже половина українців позитивно оцінюють своє матеріальне становище і очікують, що надалі воно поліпшиться.

Хоча дехто зі скептиків при цьому й може зауважити (і певно – справедливо): усе це відносно, адже до рівня забезпеченості жителів економічно розвинутих країн нам “як до неба рачки”. Але ж і в цих державах є невдоволені – тож фактично ніде у світі ІСН не наближається до 200. Натомість інші, певно, їм заперечать: “по своєму ліжку простягай ніжку”: наше завдання поступово “підтягуватися” до середніх показників. Як би там не було, а ми з вами, виявляється, дедалі оптимістичніше оцінюємо економічні перспективи України та українців. На чому ж базуються ці очікування?

Від чого залежать споживчі настрої громадян

Спочатку про саме дослідження. Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домогосподарств. Опитують 1000 людей віком від 16 років. Для визначення ІСН респондентам ставлять такі запитання:

1. Як змінилося матеріальне становище вашої сім’ї за останні шість місяців?
2. Як, на вашу думку, зміниться матеріальне становище вашої сім’ї упродовж наступних шести місяців?
3. Говорячи про економічну ситуацію в країні загалом, ви вважаєте, що наступні дванадцять місяців будуть для економіки сприятливим чи несприятливим часом?
4. Як ви охарактеризували б наступні п’ять років – як сприятливий чи несприятливий час для економіки країни?
5. Як ви гадаєте, тепер загалом сприятливий чи несприятливий час робити великі покупки для дому?

Аналізуючи відповіді на кожне із цих запитань, визначають окремий індекс. Його значення обчислюють у такий спосіб: від частки позитивних відповідей віднімають частку негативних і додають до цієї різниці 100, щоб уникнути появи від’ємних чисел.  

Віримо, що зароблятимемо більше, і готуємось до великих покупок

Загалом, за даними дослідження “Споживчі настрої в Україні”, яке Info Sapiens здійснює за сприяння Dragon Capital, минулого місяця зафіксували покращення майже усіх показників, що лежать в основі обрахунку ІСН. Люди не лише почали більше вірити в економічні перспективи країни, а й у підвищення купівельної спроможності своїх родин. “Індекс споживчих настроїв сягнув нового піку. Найвищий приріст у липні порівняно із червнем демонструють індекси поточного особистого доходу, а також очікування зростання економіки у найближчий та в наступні 5 років. Покращення оцінки власних доходів пов'язане із прискоренням росту реальної заробітної платні у червні порівняно із травнем на тлі стабільних курсу та цін.” – коментують аналітики Info Sapiens.

Зокрема, українці дедалі позитивніше оцінюють власні можливості у здійсненні великих покупок. І майже половина (99,6%) наших співвітчизників вірять у зростання української економіки упродовж найближчого року, стільки ж переконані – економіка зростатиме і у середньостроковій перспективі (у найближчі 5 років). Аж на 5% побільшало тих, хто вірить у скорочення рівня безробіття в Україні. Єдиний показник, який погіршився (та й то – лише на 0,7 пункту), – Індекс інфляційних очікувань.

“За весь період вимірювання споживчих настроїв в Україні (з 2000 року) його індекс піднімався вище 100 пунктів (тобто, коли кількість оптимістів більша, ніж песимістів) буквально двічі: у 2005-ому і перед кризою наприкінці 2007-го року. І все. Хоча у нас були тривалі періоди зростання в 2000-2007 і у 2010-2012 роках, – наголошує економіст Андрій Блінов, – при цьому народ продовжує чекати девальвації (індекс 129,5; в перерахунку – 65% громадян) і особливо прискорення інфляції (індекс 177,1; в перерахунку – 89% громадян). І так всі 20 років вимірів – люди весь час чекають найгіршого: індекси споживання до 100 не дотягують, тоді як індекси негативу раз у раз підповзають до позначки 200 пунктів (це коли всі опитані очікують сплеску інфляції та безробіття)”. Експерт пояснює це “гірким” попереднім досвідом. Адже 13 із 28 років незалежності були роками рецесії, і лише упродовж 8 років ціни зростали менше, аніж на 10%. Можливо, зараз ситуація нарешті зміниться?..

Як повідомляв Укрінформ, середня заробітна плата в Україні у доларовому еквіваленті ще кілька місяців тому досягла рівня 2013 року. І відтоді лише зростає. Хоча, можливо, і не такими темпами, як нам би того хотілося.

Поступово зростають і інші доходи. “За півроку середній розмір пенсії в Україні підвищився на 13,6%, що збільшило купівельну спроможність цієї категорії громадян, – наголошує голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. – Середній розмір пенсії за віком на 1 січня становив 2648 гривень, а на 1 липня – 3009. Тоді як вартість так званого “м’ясного кошика” з початку року зросла лише на 1,6%”. За підрахунками експерта, у липні український пенсіонер міг дозволити собі купити у середньому на два кілограми риби, свинини чи ковбаси більше, аніж у січні. А також на 3 кілограми більше яловичини й на 5 “кіло” – курятини і сала.

“Підвищення рівня доходів значної частини населення та його впевненість у збереженні позитивних тенденцій в майбутньому стимулюють придбання товарів тривалого використання, від чого чимало домогосподарств останніми роками утримувались (або через нестачу коштів, або ж через невпевненість у майбутньому), – наголошує у коментарі Укрінформу президент Гуманітарного центру Андрій Кривонос, – тому левовою часткою зростання Індексу завдячуємо саме відкладеному попиту. Адже тривалий час (з 2014-го по 2016-й і частину 2017-го року) українці відкладали купівлю дорогих товарів. У 2018-2019-му тенденція змінилася: люди почали повертатися до більш-менш звичних для себе витрат. При цьому вони дедалі упевненіші, що зможуть дозволити собі подібні придбання й надалі”.

Також приблизно третину зростання ІСН, за словами експерта, забезпечили позитивні очікування від змін у політичному житті країни. У перші місяці після зміни влади люди, зазвичай, більше витрачають, а також готуються активніше витрачати в майбутньому. А ще – очікують зниження рівня безробіття, уповільнення інфляційних процесів, зміцнення національної валюти. Андрій Блінов пояснює це “викидом соціальних ендорфінів”:

“Сплески Індексу дивним чином збігалися з політичним циклом. Весна-2005, весна-2006, осінь-2007, весна-2010... І ось тепер весна-літо-2019 (2014-й, зі зрозумілих причин, став винятком). Загальновідомо, що цієї весни різні соціологічні вимірювання засвідчили, що “країна почала рухатися у правильному напрямку”. Таке відбувається щоразу на початку нового виборчого циклу”.

“Ще один чинник, який суттєво вплинув на підвищення споживчих настроїв, – позитивне сприйняття населенням ситуації на валютному ринку, де українська гривня демонструє упевнене зростання, – наголошує Андрій Кривонос, – паралельно ж відбувається і стабілізація цін (щоправда, не в усіх сегментах). Але загалом наша купівельна спроможність поступово зростає, і люди також бачать у цьому перспективу. Причому, стосується це не лише споживчого сегменту, а й бізнес-середовища. Підприємці починають активніше інвестувати у розвиток своєї справи і не поспішають виводити вільні кошти закордон, як це було раніше”.

Майбутні ж зміни Індексу споживчих настроїв, на думку президента Гуманітарного центру, визначатимуться, здебільшого, політичним чинником. І його вплив може бути як позитивним (тенденція до зростанні ІСН збережеться), так і негативним (можемо очікувати чергового “просідання” показників). Тенденції залежатимуть, насамперед, від результатів роботи нової Верховної ради і Кабінету міністрів. А також від змін на регіональному рівні – тим паче, що наступного року в Україні відбудуться місцеві вибори.

Економіка родин: на що найбільше витрачаємо

Як наголошують експерти, політична й економічна ситуація в країні позначаються не лише на купівельній активності громадян, а й на тому, як і що вони купують. Якщо споживчі настрої зростають (як, приміром, тепер), українці починають робити більше великих і дорогих покупок, не обмежуючись необхідним мінімумом. Щоправда, як і раніше, більша частина наших доходів іде на їжу та оплату комунальних послуг. І зовсім небагато – на відпочинок та культурне дозвілля.

Приміром, за даними Державної служби статистики, у минулому році загальні витрати українців на харчування збільшилися практично до 290 мільярдів гривень (понад 43% всіх витрат домогосподарств). Найбільше грошей пішло на купівлю кондитерських виробів, молочної продукції, м'яса птиці, ковбаси і сала, а також пива. Зокрема, за 2018 рік через торговельну мережу продали: кондитерських виробів (включаючи морозиво) на 22 мільярди гривень (3,3% від загального товарообігу); молока і молочної продукції – на 17,6 мільярдів (2,6%); м'яса птиці – на 16,5 мільярдів (2,5%); копченого м'яса, ковбас – на 15,4 мільярда гривень (2,3%); пива – також на 15,4 мільярда.

На непродовольчі товари українці витратили торік майже 379 мільярдів гривень. Найбільше – на фармацевтичні товари, на придбання яких пішло ледь не вчетверо більше, аніж на “молочку”, – 65,5 мільярдів гривень, на 10,3 мільярда більше, аніж роком раніше. Майже 10% від загальних витрат! Причому, це – не лише свідчення того, що українці занадто багато хворіють чи добре дбають про профілактику. Проблема ще й у тому, що ціни на багато препаратів у нас значно вищі, ніж у сусідніх країнах – Польщі, Росії, Румунії, не кажучи вже про Білорусь та Молдову. А ще треба враховувати, що, за даними фахівців, майже третину грошей ми витрачаємо на придбання препаратів, ефективність яких не доведена. Також в Україні майже 70% ліків продаються без рецептів, тоді як у європейських країнах безрецептурно відпускають лише 30% препаратів.

На другому місці у графі непродовольчих витрат – автомобілі й автотовари, на які українці торік витратили понад 48 мільярдів гривень. Ще майже 28 мільярдів пішло на бензин, дизпаливо і автогаз. Зростають продажі косметики й парфумерії. За ці товари у 2018-ому українці заплатили 23,7 мільярда гривень. Це навіть дещо більше, аніж витрати на будматеріали і металеві вироби (23,3 мільярда). Чимало витрачаємо і на побутову техніку (21,3 мільярда гривень), одяг та домашній текстиль (15,6), побутову хімію (14,1 мільярда гривень).

Навіть якщо переконувати себе в тому, що офіційна статистика може щось "наплутати", то кожен може бачити тенденції на власні очі в сусідніх аптеках та супермаркетах. А те, що останнім часом наплив споживачів там збільшується – факт незаперечний.

Владислав Обух, Київ