Суд ЄС ухвалив вигідне Україні та Польші рішення щодо використання газопроводу OPAL

Cуд ЄС визнав обґрунтованою скаргу Польщі і скасував рішення Єврокомісії про фактично монопольне використання російським "Газпромом" газопроводу OPAL, який з’єднує морську частину "Північного потоку" з Німеччиною.

Про це інформує Міністерство енергії Польщі.

"Суд визнав правоту польської сторони, відтак це рішення (Єврокомісії – ред.) було скасовано. Завдяки цьому рішенню не лише збережено енергетичну безпеку Польщі, але й України, газопровід якої міг би бути виключений з експлуатації в ситуації коли "Газпром" повністю контролював би OPAL. Це слушне рішення Суду ЄС", - заявив з цього приводу міністр енергії Польщі Кшиштоф Тхужевський.

На переконання міністра, після ухвалення газової директиви ЄС, це рішення суду ЄС є черговим корисним рішенням для Польщі, яке зменшує монопольні позиції "Газпрому" в Європі.

"Це лекція для тих, хто думає, що може діяти на європейському енергетичному ринку без дотримання його норм", - констатував польський міністр.

На переконання Тхужевського, вирок суду ЄС має величезне значення у контексті завершення найближчим часом умови про транзит російського газу через територію України.

"З огляду на обмежену можливість використання газопроводу OPAL "Газпром", очевидно, змушений буде зменшити використання "Північного потоку", завдяки чому не зможе повністю відмовитися від транзиту газу через територію України і буде змушений продовжувати тристоронні переговори з Єврокомісією та Україною", - констатував Тхужевський.

Читайте також: Fitch оцінило наслідки введення Nord Stream 2 для України

Газопровід OPAL потужністю 36 млрд куб. м газу на рік є наземним продовження газопроводу "Північний потік" територією Німеччини, вздовж кордону з Польщею. Він дає можливість постачати газ до кордону з Чехією.

У жовтні 2016 року Єврокомісія ухвалила рішення про надання "Газпрому", а також підлеглим йому компаніям можливостей використовувати до 100% потужностей газопроводу OPAL. У грудні того ж року уряд Польщі подав до суду ЄС скаргу на рішення ЄС, вимагаючи скасування рішення про надання "Газпрому" монопольної позиції на постачання газу на ринки країн Центральної Європи. До скарги Польщі згодом приєдналися Литва та Латвія, а позицію Єврокомісії підтримала Німеччина.